Промениста енергія Сонця в період його активності та магнітні бурі.




Сонячна радіація впливає на всі фізіологічні процеси в організмі людини, змінюючи обмін речовин, загальний тонус та працездатність. Ультрафіолетова радіація з довжинами хвиль у межах від 180 до 275 нм (нанометрів) пошкоджує біологічну тканину та згубна для мікроорганізмів. Вона не доходить до поверхні Землі, бо її поглинають молекули озону в стратосфері.

До поверхні Землі доходять промені з довжиною хвилі понад 290 нм, що забезпечують природну санацію повітря, води, ґрунту. УФ-радіація в діапазоні хвиль від 320 до 400 нм спричиняє засмагу шкіри.

Нестача сонячного світла часто виявляється у порушенні фізіологічної рівноваги в організмі та розвитку патологічних явищ – сонячного або світлого (ультрафіолетового) голодування. Особливо страждає від нестачі сонячного світла організм дитини, оскільки не виробляє вітаміну D, що призводить до рахіту.

Під впливом УФ-опромінення посилюються ферментативні процеси, утворення та всмоктування фізіологічно активних речовин (у т. ч. вітаміну D). У приміщенні за 3-4 год. безперервного сонячного освітлення гинуть майже всі бактерії.

Повітря. Його гігієнічну роль визначають такі властивості, як температура, вологість, швидкість руху, атмосферний тиск, електричний стан, наявність газів та аерозолів.

Температура істотно впливає на життєві процеси через зміну швидкості біохімічних реакцій. Згідно з правилом Вант-Гоффа, швидкість усіх хімічних реакцій із підвищенням температури зростає. Для збереження теплового гомеостазу людина використовує механізм тіла за значних коливань температури повітря.

Вологість повітря також впливає на теплообмін організму. Висока відносна вологість повітря (понад 90%) гальмує випаровування поту і за високих температур може спричинити перегрівання. У разі низької вологості інтенсивна віддача тепла шляхом випаровування поту призводить до охолодження організму. Оптимальною є відносна вологість повітря в межах 40-60%.

Зі збільшенням швидкості руху повітря зростає віддача тепла через конвекцію та потовиділення, тому низьку температуру людина переносить легше за тихої погоди. Сильний вітер порушує ритм дихання, а тривалий – навіть пригнічує людину.

Атмосферний тиск, що на рівні моря становить 1,01×105 Па, тисне на всю поверхню тіла з силою приблизно 1,6×105Н (еквівалентною силі, з якою діє на людину об’єкт масою 16 т). Людина його не відчуває, бо зовнішній тиск повністю врівноважується внутрішнім у клітинах та тканинах організму. Типових змін атмосферного тиску в межах (0,5-1,3) 103 Па (в межах 4-10 мм рт. ст.) здорові люди не помічають, але різкі коливання, зумовлені атмосферними фронтами, можуть призвести до несприятливих змін в організмі, особливо у хворих. Зі збільшенням висоти над рівнем моря атмосферний тиск знижується, водночас зменшується вміст кисню. Зменшення кількості кисню у повітрі до 14% є критичним, до 8% – несумісним із життям.

В атмосферному повітрі постійно перебувають аерозолі природного і антропогенного походження. Частинки аерозолів розміром менше 0,1 мкм не осідають і постійно перебувають у повітрі, а частки розміром понад 5 мкм затримуються у верхніх дихальних шляхах, спричинюючи подразнення слизової оболонки та хронічні запальні процеси.

Вода входить до складу усіх тканин організму: від зубної емалі з вмістом 0,2% до склоподібного тіла (99%). Втрата третини води є смертельною. За звичайних умов добова потреба організму у воді становить 1-1,5 л у вигляді рідини та 1-1,2 л у складі харчових продуктів.

Ґрунти істотно впливають на кількість та якість продуктів харчування як рослинного, так і тваринного походження; це середовище для розвитку патогенних бактерій, вірусів, яєць гельмінтів особливо у забруднених ґрунтах. Для ґрунтів характерна унікальна властивість – самоочищення, яке полягає в тому, що бактерії, віруси та яйця гельмінтів, потрапивши з органічними речовинами у землю, частково затримуються, а з переміщенням їх кількість зменшується.

Отже, вплив атмосфери, водних ресурсів, ґрунтів на безпеку життєдіяльності людини має величезне значення.

 

2. Небезпеки побутового середовища

Побутове (житлове) середовище – це штучно створене людиною техногенне середовище, що забезпечує людині комфортну, невиробничу діяльність.

Дане середовище характеризують такі показники:

характеристики житлової площі: тип і розмір житлових приміщень; дизайн і інтер'єр квартир; наявність і кількість лоджій, балконів, типи віконних прорізів, поверховість будівлі; розміри кухонь, ванн, санвузлів та їх розташування в квартирі; наявність гарячої та холодної води;

рівень, який забезпечує інфраструктура (тип громадського транспорту, споруд комунальної сфери, їх взаємне розташування, вік, відповідність сучасним умовам і т. д.).

Перераховані показники призводять до появлення у побутовому середовищі (як у сільській, так і в міській) нової санітарно-епідеміологічної ситуації, виникнення небезпек, загрозливих для життєдіяльності людини.

 

2.1. Небезпеки і фактори ризику житлових приміщень

 

У БЖД розглядають 5 видів небезпек житлових приміщень, які можуть істотно негативно впливати на здоров'я та самопочуття людини:

§ мікрокліматична;

§ радіаційна;

§ електромагнітна;

§ мікробіологічна;

§ токсикохімічна.

Мікрокліматичний фактор – це штучно створювані кліматичні умови в житловому середовищі, а також тепло, що виділяється при приготуванні їжі різними приладами.

Відповідно до вимог ДБН (Державних будівельних норм): в житлових приміщеннях повинні бутинаступнітемпературно-вологісні, інсоляційні та повітрообмінні характеристики:

– температура повітря повинна бути в межах не менше +18 °С, а житлових і спальних кутових приміщеннях не менше +20 °С;

– відносна вологість – від 40% до 60%;

– швидкість руху повітря від 0,1 м/с до 0,15 м/с;

– норма інсоляції (влучення прямих сонячних променів) не менше 2,5-3 м за добу;

– штучне освітлення – потужністю 10-12 Вт на 1 м2, що створює освітленість в 100-150 лк.

– кратність повітрообміну:

· на кухні, у санвузлі не менше двох об’ємів приміщень за годину;

· у житлових кімнатах 0,5-1 об’ємів приміщень за годину.

Повітря житлових приміщень повинне забезпечувати нормальний фізичний стан людини на протязі всього часу проживання в них людини.

Радіаційний фактор ризику визначається рівнем небезпеки в житлових приміщеннях, від наступних джерел:

– природних (рентгенівського, альфа, бета та гама випромінювань);

– проникання газу радону;

– штучних (різні прилади, що містять радіонукліди).

Електромагнітний фактор ризику визначається рівнем небезпеки джерел електромагнітного випромінювання, які є усередині житлових приміщень (побутова апаратура, ПК і т.д.) та зовні (трансформаторні підстанції, лінії електропередач і т.д.).

Мікробіологічний фактор ризику визначається рівнем небезпеки, джерелом якої є підвищена вологість і температура житлових приміщень, слабка вентиляція у квартирі.

Токсикохімічний фактор ризику характеризується рівнем небезпеки, джерелами якої є:

§ пари речовин, що утворюються при приготуванні їжі, фарбуванні підлог, стін, вікон;

§ аерозольний пил;

§ мікроскопічні волокна будівельних матеріалів, що містять азбест;

§ косметичні та лікарські препарати;

§ матеріали, що використовуються при виробництві меблів;

§ шкідливі речовини, що надходять ззовні від промислових викидів та експлуатації автотранспортних засобів.

У житловому середовищі виявлено близько 100 шкідливих речовин, що впливають на здоров'я людини:

§ Радіоактивний газ радон, що надходить із ґрунту. Газ в 7 разів важче повітря, добре розчиняється у воді. Надходить безпосередньо або разом із природним газом, що використовується у газових плитах, колонках. Накопичується на кухні, у ванній кімнаті, підвальних приміщеннях та перших поверхах будинків. Середня концентрація радону (Бк/м2) становить у ванній кімнаті до 8,5 кБк/м2, кухні – до 3 кБк/м2 , у спальні – до 0,2 кБк/м2.

При концентрації радону вище 400 Бк/м2 (0,4 клб/м2) розглядається питання про переселення мешканців з житлових приміщень.

§ Тривале користування газовими плитами та колонками. Встановлено, що при горінні газу в повітрі кухні спостерігаються: високі концентрації хімічних сполук (мг/м2): окису вуглецю – 15; формальдегіду – 0,037; окису азоту – 0,62; підвищення температури повітря на кухні на 3-60С; збільшення вологості повітря на 10-15%.

Після вимикання газових приладів вміст у повітрі окису вуглецю знижується, але повертається до вихідного тільки при користуванні вентиляцією під час приготування їжі.

§ Будівельні матеріали у стінах, що містять джерела – гама-випромінювань, які випадково потрапили в будівельні матеріали при їхньому виготовленні. Рівень радіаційної активності завжди вище в цегельних, залізобетонних, шлакоблокових спорудах, ніж у дерев¢них.

При рівні радіації, що перевищує 60 мкР/год розглядається питання про переселення мешканців.

§ Будівельні матеріали, що містять у собі летучі шкідливі речовини абоаерозолі.

Дані по виділенню шкідливих речовин різними будівельними матеріалами наведені у табл. 1, токсичні властивості можливих летучих речовин дані у табл. 2.

 

Таблиця 1






Дата добавления: 2016-07-05; просмотров: 839; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2021 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.032 сек.