Показники та індикатори економічної безпеки готелю
Від точної ідентифікації загроз, від правильного вибору вимірювачів їх прояву, тобто системи показників для моніторингу (їх ще називають індикаторами), залежить ступінь адекватності оцінки економічної безпеки готелю і комплекс необхідних заходів для попередження і відбиття небезпеки, що відповідають масштабові і характерові загроз.
Однією з цілей моніторингу економічної безпеки готелю є діагностика його стану за системою показників, що враховують специфічні галузеві особливості.
Якщо використовувати подібну методику для побудови системи кількісних і якісних показників економічної безпеки готелю, то до неї необхідно включити такі головні індикатори:
а) індикатори виробництва послуг:
• динаміка надання послуг (зростання, спад, стабільний стан, темп зміни);
• реальний рівень завантаження; !
• частка нових послуг у їх загальній кількості;
• темп відновлення номерного фонду (реновації);
• стабільність процесу надання послуг (ритмічність, рівень завантаженості протягом певного часу);
• питома вага готелю у ВВП (для особливо великих готелів-монополістів);
• оцінка конкурентноздатності послуг;
• вікова структура персоналу;
б) фінансові індикатори:
• обсяг портфеля замовлень (загальний обсяг передбачуваних продажів);
• фактичний і необхідний обсяг інвестицій (для підтримки і розвитку наявного потенціалу);
• рівень інноваційної активності (обсяг інвестицій у нововведення);
• рівень рентабельності надання послуг;
• фондовіддача (капіталомісткість);
• прострочена заборгованість (дебіторська і кредиторська);
• частка забезпеченості власними джерелами фінансування оборотних коштів, матеріалів для надання послуг;
в) соціальні індикатори:
• рівень оплати праці стосовно середнього показника по готельній сфері або економіці в цілому;
• рівень заборгованості із зарплати;
• втрати робочого часу;
• структура кадрового потенціалу (вікова, кваліфікаційна). Класифікація та оцінка економічної безпеки готелівСтосовно специфіки готелів і відповідно до фактичних і нормативних значень їх техніко-економічних показників і величини їхнього відхилення від бар'єрних (граничних) значень індикаторів економічної безпеки стан готелів можна характеризувати як:
а) нормальний, коли індикатори економічної безпеки знаходяться в межах граничних значень, а ступінь використання наявного потенціалу близький до обгрунтованих нормативів завантаження;
б) передкризовий, коли минається бар'єрне значення хоча б одного з індикаторів економічної безпеки, а інші наближаються до певної околиці своїх бар'єрних значень і при цьому не до кінця втрачені технічні і технологічні можливості поліпшення умов і результатів виробництва шляхом прийняття до загроз заходів попереджувального характеру;
в) кризовий, коли минається бар'єрне значення більшості основних індикаторів економічної безпеки і з'являються ознаки необоротності спаду виробництва і часткової втрати потенціалу внаслідок вичерпання технічного ресурсу обладнання і площ, скорочення персоналу;
г) критичний, коли порушуються всі (або майже всі) бар'єри, що відділяють нормальний і кризовий стани розвитку готелю, а часткова втрата потенціалу стає неминучою і невідворотною.
Закритичний момент настає тоді, коли послуги готелю стають цілком неконкурентоспроможними на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Підтримка необхідного потенціалу готелю в сучасних умовах повинна ґрунтуватися на комплексному вирішенні проблеми багатоканальності ресурсного забезпечення його життєдіяльності за рахунок різних джерел, у першу чергу, шляхом стабільного нарощування комерційного сектора, що буде сприяти мінімізації залежності від держбюджетного фінансування при максимальному збереженні наявного потенціалу. При цьому необхідно враховувати можливості структурної трансформації для ефективного завантаження готелю, поліпшення його фінансово-економічного стану і підвищення конкурентноздатності.
Завоювання нових ринків для своїх послуг як додаткових джерел коштів необхідне для компенсації дефіциту фінансування і доведення його до рівня граничних значень показників економічної безпеки готелю, нижче яких починається необоротна деградація його потенціалу, при якій сама постановка завдання оцінки економічної безпеки втрачає зміст.
Виявлення і вжиття заходів, спрямованих на запобігання загрозам економічній безпеці, передбачає аналіз гіпотетичного стану готелю в результаті виконання прийнятих раніше стратегічних для цього готелю економічних і науково-технічних рішень, загальних тенденцій і процесів у затребуваності послуг, інвестицій тощо.
Оскільки прояв і дія загроз — не одномоментний акт, а складний динамічний процес, причому процес детермінований, тобто з досить твердою тимчасовою структурою причинно-наслідкових зв'язків подій, що відбуваються у виробництві, то й оцінка економічної безпеки повинна здійснюватися в динаміці зміни потенціалу цього виробництва на деякому тимчасовому інтервалі, що повинний визначатися, виходячи з уявлень про вірогідність інформації, використовуваної як бази прогнозування (технічно й економічно обгрунтованих нормативів, норм і т. ін.)-
Відповідно, для контрольних точок прогнозування (припустимо, на кінець кожного року або на кінець усього періоду) необхідний розрахунок техніко-економічних показників стану виробництва готелю, що є основою такої оцінки.
Для побудови і всебічної техніко-економічної оцінки гіпотез або можливих стратегій розвитку виробництва в контрольних точках встановленого горизонту прогнозування необхідний відповідний інструментарій, яким можуть бути різні методи, застосовувані в економічному і науково-технічному прогнозуванні.
Постійне посилення факторів, що загрожують економічній безпеці готелю й обумовлюють його депресивний розвиток, порушує питання про створення системи моніторингу стану і динаміки розвитку готелю з метою завчасного попередження загрозливої небезпеки, і вживання необхідних заходів захисту і протидії.
Основні цілі моніторингу повинні бути такими:
• оцінка стану і динаміки розвитку виробництва послуг готелем;
• виявлення деструктивних тенденцій і процесів розвитку потенціалу цього виробництва;
• визначення причин, джерел, характеру, інтенсивності ' і впливу загрозливих факторів на потенціал виробництва;
• прогнозування наслідків дії загрозливих факторів як на потенціал продуктивності, так і на сфери діяльності, забезпечувані продукцією і послугами цього потенціалу;
• системно-аналітичне вивчення сформованої ситуації і тенденцій її розвитку, розробка цільових заходів щодо відбиття загроз готелю.
Моніторинг повинний бути результатом взаємодії всіх зацікавлених служб готелю. При здійсненні моніторингу повинний діяти принцип безперервності спостереження за станом об'єкта моніторингу з урахуванням фактичного стану і тенденцій розвитку його потенціалу, а також загального розвитку економіки, політичної обстановки і дії інших загальносистемних факторів.
Для проведення моніторингу необхідне відповідне методичне, організаційне, інформаційне, технічне забезпечення. Зміст і послідовність моніторингу
1. Ідентифікація готелю (господарюючого суб'єкта) — об'єкта моніторингу.
2. Формування системи техніко-економічних показників оцінки економічної безпеки готелю з урахуванням специфіки його функціонування.
3. Збір і підготовка інформації, що характеризує стан об'єкта моніторингу.
4. Виявлення (визначення) факторів, що характеризують перспективні напрямки розвитку готелю.
5. Моделювання і формування сценаріїв або стратегій розвитку готелю.
6. Розрахунок техніко-економічних показників готелю на всю глибину прогнозного періоду.
7. Проведення аналізу показників економічної безпеки готелю.
8. Розробка пропозицій з попередження і нейтралізації загроз економічній безпеці готелю.
Викладений методичний підхід і інструментарій аналізу та діагностики стану готелю дозволяють з достатньою повнотою досліджувати комплекс факторів, що загрожують економічній безпеці готелю, осмислено і цілеспрямовано організувати і виконати необхідний моніторинг, системно аналізувати динамічно мінливу соціально-економічну ситуацію, проводити техніко-економічне обґрунтування прийнятих управлінських рішень.
Здійснення стратегії стабільного й ефективного функціонування готелю припускає комплексне вирішення таких завдань управління:
• маркетингові дослідження ринку;
• інвестиційне забезпечення виробництва і відтворення за рахунок раціональної організації грошових потоків і запозичень;
• створення інноваційних наробок — науково-технічних, технологічних, конструкторських — для забезпечення конкурентної переваги власних послуг;
• удосконалювання структури і складу кадрового потенціалу тощо.
Дата добавления: 2020-02-05; просмотров: 635;