Індикатори осаджувального титрування

В методах осаджувального титрування застосовуються для визначення кінцевої точки титрування індикатори–реагенти та адсорбційні індикатори. Осаджувальні – (K₂CrO₄); адсорбовані на осаді, що утворюється, (флуоресцеїн, еозин); комплексоутворюючі (напр.: Fe³⁺+ SCN^– → [Fe(SCN)]²⁺ (червоний)).

Індикатори–реагенти, так як і речовини, що визначаються, вступають в реакції з титрантом з утворенням осадів чи розчинних забарвлених сполук, забарвлення яких інакше, ніж забарвлення основного осаду чи розчину. Крім забарвлення, осад повинен мати більшу розчинність, ніж основний осад.

В методах осаджувального титрування застосовують такі прийоми:

Флуоресцеїн є продукт конденсації фталевого ангідриду з резорцином. У лужному середовищі флуоресцеїн існує у вигляді аніону, який інтенсивно флуоресціює жовто-зеленим світлом. Еозин – тетрабромфлуоресцеїн.

флуоресцеїн	еозин

Аргентометрія

Метод заснований на застосуванні як осаджувача стандартного розчину аргентум нітрату:

Ag⁺ + An^– " AgAn$

Метод застосовується головним чином для кількісного визначення галогенід-іонів, а також для визначення йонів Аргентуму. При цьому робочим розчином є титрований розчин NaCl чи KCl.

Якщо робочим розчином є розчин AgNO₃, то застосовують цей розчин з концентрацією с=0,1моль/дм³ або с=0,05моль/дм³. Розчин AgNO₃ є вторинним стандартним розчином (готується не за наважкою, бо кристалічний AgNO₃ не задовольняє вимогам до первинних стандартів). Стандартизується робочий розчин за хімічно чистими NaCl та KCl. Під дією світла AgNO₃ розкладається.

Метод Мора

Титрантом методу є розчин AgNO₃, с=0,05моль/дм³ або с=0,1моль/дм³. Індикатором є розчин K₂CrO₄. Його застосування засно­вано на тому, що при титруванні хлорид-іонів у присутності в першу чергу осаджуються йони Cl^–. ДР(AgCl)=1,78·10^–10. S(AgCl)=1,2·10^–5моль/дм³. Після повного осадження хлорид-іонів над­лиш­кова крапля розчину AgNO₃ викликає утворення цегляно-червоного осаду Ag₂CrO₄. ДР(Ag₂CrO₄)=2,1·10^–12; S(Ag₂CrO₄)=8,1·10^–5моль/дм³.

Метод Мора має ряд суттєвих недоліків:

1. Цей метод можна застосувати тільки для визначення хлоридів і бромідів і непридатний для визначення йодидів і роданідів, титрування яких супроводжується утворенням колоїдних систем і адсорбцією, що унеможливлює встановлення кінцевої точки титрування.

2. Метод не можна застосовувати в кислих і сильнолужних середовищах. У кислому середовищі хромат переходить в дихромат, який утворює з Ag⁺ червоний осад, що розчиняється в кислоті. У сильнолужному розчині утворюється Ag₂O і AgOH. Тому pH середовища при титруванні повинен бути не менше 6,5 і не більше 10. У присутності солей амонію pH розчину повинен бути 6,5-7,2.

3. Йони Hg²⁺, Pb²⁺, Ba²⁺ і інші, які утворюють з хромат-іонами осади хроматів, заважають визначенню за методом Мора.

4. За методом Мора не можна титрувати забарвлені розчини, що маскують забарвлення аргентум хромату в точці еквівалентності.

5. Титруванню за методом Мора заважають аніони (S^2–, PO₄^3–, CO₃^2–,

6. C₂O₄^2– та ін.), які утворюють з аргентум-іонами малорозчинні сполуки.

7. За цим методом суттєвою є індикаторна помилка, тому що розчин свідомо перетитровують.