ДОСЛІДЖУВАЛЬНА ЧАСТИНА АКТУ ЕКСПЕРТИЗИ


У досліджувальній частині акту дається опис об’єктів експертизи і викладаються вміщені в об’єктах факти, що відображають психічний стан і поведінку підекспертного у різні періоди, а також відомості, які повідомив підекспертний про себе. Описуються результати спостереження за підекспертним під час проведення експертизи, а також дані дослідження його психічного, неврологічного і соматичного стану.

При застосуванні стандартизованих методів дослідження необхідно давати їх найменування. Якщо використані методики не є загальновідомими і широко розповсюдженими, то слід посилатися на літературні джерела, в яких вони описані, щоб можна було перевірити правильність дослідження і при подальших експертизах повторити його. Посилання на джерела необхідні і у тих випадках, коли експерт користується нормативними і методичними матеріалами, довідковими даними та іншими відомостями, запозиченими з літератури.

У разі цитування даних, що мають важливе значення для обґрунтування висновків, слід посилатися на листи справи або дату свідчень і прізвище особи, яка повідомила їх, номер і сторінку медичного або іншого документу, де ці дані наведені.

У досліджувальній частині повинні бути охарактеризовані особистість підекспертного, стан її психічної діяльності на той час, який становить інтерес для слідства і суду, її ставлення до фактів, що мають юридичне значення.

Відомості викладені у цій частині акту, групуються за розділами: анамнез (відомості про життя і хворобу), відомості з матеріалів справи, відомості з медичної документації, наявний стан здоров’я (результати дослідження психічного, неврологічного, соматичного стану, застосовування додаткових методик).

В залежності від складності випадку, обсягу матеріалів та поставлених перед експертом питань, можуть бути використані два варіанти викладення даних у досліджувальній частині.

При першому спочатку перелічуються всі джерела, з яких одержані відомості щодо життя і стану здоров’я підекспертного (наприклад: «зі слів підекспертного із матеріалів справи, поданої медичної документації відомо»). Далі викладаються найбільш суттєві відомості, що мають значення для наступного обгрунтування висновків. Наводяться дані про патологічну спадковість підекспертного, про формування особистості, особливості характеру і поведінку у різні періоди життя, про освіту і трудову діяльність, перенесені хвороби, судимості, звертання до психіатра, перебування на лікуванні у психіатричних установах, даються характеристики (з місця навчання, роботи, проживання, місця відбування покарання, якщо такі є), відомості, отримані від співпрацівників, рідних. Цей варіант викладення матеріалів потребує постійних посилань на джерела інформації, особливо тоді, коли мова йде про факти, що мають суттєве значення для експертних висновків.

При другому варіанті факти викладаються послідовно, згідно з дослідженими об’єктами. Наприклад, спочатку викладаються дані зі слів підекспертного, потім із матеріалів справи, медичної документації.

Треба підкреслити, що у цій частині акту перелічуються факти, які є у поданих матеріалах і про які розповів підекспертний, але лише ті, що мають бути використані для обгрунтування висновків. У зв’язку з цим необхідно приводити відомості, що характеризують його особистість і психічну діяльність, навіть якщо вони суперечливі або знаходяться у протиріччі між собою.

Такі протиріччя можуть виявлятися при співставленні різних документів, свідчень свідків, потерпілих та інших осіб, так і у межах документа. Наприклад, діагноз в історії хвороби або амбулаторній карті підекспертного може не відповідати тим розладам психіки, які описані у цих документах, розходження можуть стосуватися як обсягу, так і характеру розладів психіки, що відображені в історії хвороби, витягу з неї. Крім того, можливі різні тлумачення підекспертним розладів психіки, що були у нього їх забування або заперечення.

Оскільки відомості про психічне захворювання підекспертного мають суттєве значення для вирішення експертних питань, слід звертати особливу увагу на аналіз медичної документації та його психічного стану. Необхідно дослідити і послідовно висвітлити розвиток і перебіг хвороби, якщо вона є, особливості психопатологічних розладів і змін особистості. Вказуються терміни лікування, діагнози, що встановлені, описи психічного стану і поведінки під час перебування у стаціонарі, динаміка стану в процесі лікування. Всі ці дані дозволяють скласти уявлення про динаміку психічного стану підекспертного, наявність або відсутність у нього розладів психічної діяльності їх характер і особливості щодо здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними.

Дотримуючись принципу викладення у досліджувальній частині акту тільки фактів, слід уникати оціночних категорій та психіатричних штампів як при аналізі медичної документації, так і при безпосередньому дослідженні підекспертного. Якщо у документах, які аналізуються, відсутні відомості про первинні психопатологічні феномени, а дається тільки їх кваліфікація, ця обставина повинна знайти відображення в акті. При експертизі за справами про дорожньо-транспортні пригоди важливе значення мають відомості про пароксизмальні розлади психіки, судомні приступи та їх еквіваленти, які можуть використовуватися як докази лише тоді, коли є їх детальний опис очевидцями.

Аналізуючи момент (період) скоєння дій, в яких обвинувачується підекспертний, експерт, як правило, має справу з версією слідства стосовно причетності підекспертного до цих дій. Ця версія повинна ще пройти перевірку у суді, де вона може не знайти свого підтвердження, або зазнати певних змін. У зв’язку з цим експерту слід уникати формулювань і тверджень від свого імені про скоєння підекспертним діяння, що йому інкримінується. Інакше подібні| твердження можуть бути сприйняті як вихід експерта за межі своєї компетенції, або як спроба упередити рішення суду, або, що найгірше, як додатковий доказ вини підекспертного.

Особливо уважного і обережного ставлення потребує аналіз періоду правопорушення у тих випадках, коли підекспертний категорично відкидає версію слідства про його причетність до інкримінованого діяння, або висловлює альтернативні версії, чи навпаки, з готовністю приймає на себе провину, що надалі може з’ясуватися як самообмова. Тому експерт повинен коротко викласти фабулу звинувачення, дотримуючись матеріалів справи. Необхідно також указати на ставлення підекспертного до обвинувачення, відобразити динаміку його свідченьь, послідовно навести матеріали, що стосуються періоду| правопорушення і містять у собі інформацію про психічний стан, поведінку, речову продукцію особистості, якій інкримінується діяння. Для виявлення так званих виключних станів, а також інших короткочасних розладів психічної діяльності важливо з максимальною повнотою, згідно наданих матеріалів, викласти в акті усі обставини правопорушення: хронологічну послідовність подій їх тривалість, динаміку психічних проявів і у мотивувальній частині акту співставити ці відомості зі свідченнями підекспертного.

НАЯВНИЙ СТАН

Цей розділ містить опис психічного, соматичного і неврологічного стану підекспертного, а також результати патопсихологічного, лабораторних, та інших додаткових досліджень, що проведені під час проходження експертизи. Це дає можливість співставити виявлені дані з такими, що знайшли відображення у матеріалах і документах, які відносяться до іншого періоду часу, прослідкувати динаміку психічних розладів і встановити їх категорію (хронічні| або| тимчасові| розлади| психіки|). Психічній стан підекспертного| досліджується| і описується| відповідно| до рекомендацій|, що| містяться| у посібниках| з психіатрії|. Як показує| експертна практика, основні вимоги, що ставляться до опису психічного стану — послідовність і повнота, — можуть бути виконані якщо дотримуватися певного порядку дослідження.

Передусім необхідно| відобразити| орієнтування| підекспертного| у місці|, часі|, оточенні|, своїй| особистості|. Далі з’ясовується| стан відчуттів|, сприймання|, уявлення| (їх посилення|, послаблення|, спотворення|), наявність| порушення і| їх характеристики. Далі досліджується| увага|, пам’ять|, мислення| інтелект, дається| опис| їх розладів| на конкретних| прикладах. Відображається стан комунікативної| функції|, речова| продукція|, що| має| важливе| значення| для подальшої| кваліфікації| хворобливих| ідей. Якщо виявлено| ознаки| таких ідей, дослідження| їх потребує| особливої| уваги|. З метою| розмежування| домінуючих|, надцінних| і маячних| ідей, що| має| вирішальне експертне значення, необхідне детальне дослідження їх появи, розвитку, зв’язку їх змісту з реальними подіями і обставинами, з розладами в інших сферах психіки, наявності тенденції до систематизації порушень.

Неприпустимо обмежуватися вказівкою на уривчастість маячних ідей замість детального наведення їх змісту або посилатись на диссимуляцію без будь-яких доказів наявності ознак психічного розладу.

Оскільки у судово-психіатричній| практиці| досить| часто зустрічаються| посилання| підекспертних| на забування| тих чи| інших подій| і фактів|, необхідним| є уточнення| часових| параметрів| втрати| пам’яті|, особливостей| її початку і виходу| з неї|, взаємозв’язку| з подіями| і обставинами| діяння|, з відчуваннями| і переживаннями| підекспертного|. Важливо дослідити| динаміку| його| свідчень| з приводу втрати| пам’яті|, які| він| давав у різний| період часу.

При досліджені| емоційної| сфери| звертається| увага| на диференціацію| і рівень| розвитку| емоцій|, наявність| їх спотворення|, відповідність| емоційних| реакцій| стимулам|стимул-реакціям| ззовні|, характер|вдачу| розладів| |на емоцій| у|біля| зв’язку| з хворобливими| порушеннями| в інших сферах психіки|. Описуються стан вольової| сфери|, характер|вдача| контакту з експертом|, медичним| персоналом іншими підекспертними|, міміка|, пантоміміка|, вміння| володіти| собою, піддатність| зовнішнім| впливам|.

Важливим елементом| дослідження| психічного| стану є вивчення| самооцінки| підекспертного|, його| ставлення| до себе і оточуючого| середовища|, до хворобливих| розладів|, до інкримінованого діяння|. Це дає| можливість| зробити| висновок| щодо| його| критичних| здібностей| і характеру|вдачі| їх розладу|. Не слід| обмежуватися| констатацією| втрати| критики, треба| зосередити| увагу| на викладенні| проявів|, які| дають| підставу| для такого висновку|.

Психічній стан за період проведення| стаціонарної| експертизи| досліджується| і описується| у|біля| динаміці

Звертається увага| на пароксизмальні| розлади| свідомості|, прояви|виявляй| дисфорії|, агресії|, припадки їх характер|вдачу|, частоту. Природньо, що| при виявлених| розладах| психіки| потрібен| більш| детальний| опис| психічного| стану, ніж| у|біля| разі| їх відсутності|. Неврологічній стан описується| на час проведення| експертизи|. Відображаються ознаки| (при їх наявності|), які| свідчать| про функціональне| або| органічне| ураження| центральної| і периферичної| нервової| системи|. Наводяться висновки| консультантів| (невропатолога, нейрохірурга|), якщо| виникала| необхідність| до їх залучення| для дослідження| хворобливого стану, дані| лабораторних| досліджень| що| мають| значення| для оцінки| неврологічного| статусу. При цьому| слід| враховувати|, що| детальні| дані| про неврологічний| стан необхідні| лише| у|біля| тому випадку|, коли мова| йде| про виявлення| психічних| розладів| на грунті| органічного| ураження| центральної| нервової системи. Соматичний стан детально описується| у|біля| тих випадках|, коли соматичні| захворювання| обумовлюють| специфічні| розлади| (порушення| свідомості|), що| відбиваються| на здатності| особи|особі| усвідомлювати| свої| дії| та свідомо| керувати| ними. У інших випадках| експерт| може| обмежитися| переліком| соматичних| захворювань|, на які| страждає| підекспертний|, або| вказівкою| на відсутність| у|біля| нього| хворобливих| розладів| з боку внутрішніх| органів| і систем. У|біля| цій| частині| акту приводяться| дані| лабораторних| досліджень| біологічних| середовищ| організму|. Якщо експертиза| є комплексною, послідовно| викладаються| факти|, здобуті| кожним| залученим до проведення експертизи фахівцем. Загальними принципами дослідження| об’єктів| експертизи| і викладення| їх результатів| у|біля| досліджувальній| частині| акту слід| вважати|: ü необхідність дослідження первинних медичних документів, які містять відомості про психопатологічні розлади; ü неприпустимість| некритичного сприйняття| раніше| зроблених| діагностичних| або| експертних| висновків| відносно| даної| особи |о без повторного вивчення| змісту| первинних| медичних| документів|; ü необхідність| відображення| в акті| всіх| відомостей| про психічний| стан підекспертного|, у|біля| тому числі| суперечливі| і взаємовиключаючі|; ü неприпустимість| відображення| в акті| будь-яких| відомостей|, які| не зафіксовані| у|біля| досліджених| матеріалах| і карті| стаціонарної| експертизи|.  



Дата добавления: 2022-07-20; просмотров: 93;


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2024 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.009 сек.