МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ

Фінансовий стан підприємства можна оцінювати з погляду його короткострокової і довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасно і в повному об'ємі розраховуватися за короткостроковими зобов'язаннями.

Розглянемо основні параметри оцінювання фінансового стану.

Ліквідність підприємства - це його здатність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів у міру надходження їх терміну. Ліквідність підприємства визначається співвідношенням величини заборгованості і ліквідних засобів, тобто засобів, які можуть бути використані для погашення боргів (готівка, депозити, цінні папери, елементи оборотних коштів, що реалізовуються). По суті, ліквідність підприємства означає ліквідність його балансу. Ліквідність балансу виражається в ступені покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Ліквідність означає безумовну платоспроможність підприємства і припускає постійну рівність між активами і зобов'язаннями, як по загальній сумі, так і по термінах надходження. Методика аналізу ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих по ступеню їх ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, об'єднаними по термінах їх погашення і у порядку зростання термінів.

Розглянемо основні показники ліквідності.

1. Загальну оцінку платоспроможності дає коефіцієнт поточної ліквідності, який в економічній літературі називають також коефіцієнтом покриття, коефіцієнтом загального покриття.

Коефіцієнт поточної ліквідності рівний відношенню поточних активів до короткострокових зобов'язань і визначається таким чином:

(9.1)

де КТЛ - коефіцієнт поточної ліквідності;

А1 - найбільш ліквідні активи, тис. грн.;

А2 - швидко реалізовані активи, тис. грн.;

А3 - повільнореалізовані активи, тис. грн.;

П1 - найбільш термінові пасиви, тис. грн.;

П₂ - короткострокові пасиви, тис. грн.

Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує загальну ліквідність і показує, якою мірою поточні кредиторські зобов'язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки гривень поточних активів доводиться на одну гривну поточних зобов'язань. Якщо співвідношення менше ніж 1:1, то поточні зобов'язання перевищують поточні активи. Нормативне обмеження: КТЛ = 2.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (строгої ліквідності) є проміжним коефіцієнтом покриття і показує, яку частину можна погасити поточними активами за мінусом запасів. Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується по формулі:

(9.2)

Він характеризує очікувану платоспроможність підприємства на період, рівний середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості.

Нормативне обмеження даного показника: 1.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов'язань і розраховується по формулі:

(9.3)

де Кал - коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Нормальне обмеження даного показника: 0,2

Платоспроможність - це здатність своєчасно і повністю виконувати свої платіжні зобов'язання, витікаючі з торгових, кредитних і інших операцій платіжного характеру.

Ознаками платоспроможністю є:

1. Наявність грошових коштів в касі, на розрахунковому рахунку, валютному рахунку. Ці активи повинні мати оптимальну величину. Чим значніше розмір грошових коштів на рахунках, тим з більшою вірогідністю можна стверджувати, що підприємство має в своєму розпорядженні достатні засоби для поточних розрахунків і платежів. Проте, наявність незначних залишків засобів на грошових рахунках не завжди означає, що підприємство не платоспроможно: кошти можуть поступити на розрахунковий валютний рахунок, в касу протягом найближчих днів. Постійна кризова відсутність готівки призводить до того, що підприємство перетворюється на “технічно платоспроможне”, а це вже може розглядатися як перший ступінь на шляху до банкрутства.

2. Відсутність простроченої заборгованості і затримки платежів.

Оцінка рівня платоспроможності здійснюється за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних коштів, тобто з урахуванням часу, необхідного для перетворення їх в готівку. Отже, існують три рівні платоспроможності: грошова, розрахункова, ліквідна. Оцінку цих трьох рівнів платоспроможності здійснюють за допомогою трьох коефіцієнтів: коефіцієнта грошової платоспроможності, коефіцієнта розрахункової платоспроможності, коефіцієнта ліквідної платоспроможності.

Коефіцієнт грошової платоспроможності визначається по формулі:

(9.4)

де Кдп - коефіцієнт грошової платоспроможності;

А 1 - найбільш ліквідні активи, тис. грн.;

П1 - найбільш термінові пасиви, тис. грн.;

П2 - короткострокові пасиви, тис. грн.

Коефіцієнт розрахункової платоспроможності визначається по формулі:

(9.5)

де Крп - коефіцієнт розрахункової платоспроможності;

А2 – швидко реалізовані активи, тис. грн.

Коефіцієнт ліквідної платоспроможності визначається по формулі:

(9.6)

де Клп - коефіцієнт ліквідної платоспроможності;

А3 - повільно реалізовані активи, тис. грн.;

СОС - власні оборотні кошти, тис. грн.

Найбільш узагальнювальним показником фінансової стійкості є надлишок або недолік джерел коштів для формування запасів і витрат, який розраховується як різниця між величиною джерел коштів і величиною запасів і витрат. Тому для аналізу, перш за все треба визначити розміри джерел коштів, що є у підприємства для формування його запасів і витрат.

А) Розрахунок джерел коштів. В цілях характеристики джерел засобів для формування запасів і витрат визначаються наступні показники, що відображають різний ступінь обхвату видів джерел:

Наявність власних оборотних коштів СОС розраховується по формулі:

СОС=СК+ДО-НА (9.7)

де СОС - власні оборотні кошти, тис. грн.;

СК - власний капітал, тис. грн.;

ДО - довгострокові зобов'язання, тис. грн.;

НА - необоротні активи, тис. грн.

Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат визначається по формулі:

ОИ=СОС+КЗС (9.8)

де ОИ - загальна величина основних джерел формування запасів і витрат, тис. грн.;

КЗС - короткострокові позикові кошти, тис. грн.

Б) Розрахунок забезпеченості запасів і витрат коштами. На підставі вище перерахованих показників розраховуються наступні показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування:

Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних коштів (±СОС):

±СОС=СОС-З (9.9)

де З - запаси, тис. грн.

В) Визначення ступеня фінансової стійкості підприємства. Розрахунок показників наявності джерел коштів для формування запасів і витрат дозволяє визначити, в якій фінансовій ситуації знаходиться підприємство.

По ступеню фінансової стійкості підприємства можливі чотири типу ситуацій:

Абсолютна стійкість можлива за наступної умови:

З<СОС+КЗС (9.10)

Дане співвідношення показує, що всі запаси повністю покриваються власними оборотними коштами, тобто підприємство не залежить від зовнішніх кредитів. Така ситуація зустрічається украй рідко.

Нормальна стійкість, що гарантує платоспроможність підприємства, можлива за умови:

З=СОС+КЗС (9.11)

Нестійкий фінансовий стан пов'язаний з порушенням платоспроможності і виникає за умови:

З=СОС+КЗС+ИО (9.12)

де ИО - джерела, що ослабляють фінансову напруженість (залучені засоби, кредити банку на тимчасове поповнення оборотних і інші позикові засоби), тис. грн.

Кризовий фінансовий стан виникає за умови:

З>СОС+КЗС. (9.13)

При такому стані підприємство знаходиться на межі банкрутства, оскільки в даній ситуації грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості.

Для характеристики фінансової стійкості підприємства використовується також ряд фінансових коефіцієнтів:

Коефіцієнт автономії розраховується як відношення величини власного капіталу до підсумку (валюті) балансу:

Ка= (9.14)

де Ка –коефіцієнтавтономії;

СК - власний капітал, тис. грн.;

ВБ - валюта балансу, тис. грн.

Нормальне обмеження цього коефіцієнта оцінюється на рівні 0,5 і віше. Коефіцієнт показує частку власного капіталу в загальному об'ємі ресурсів підприємства. Чим вища ця частка, тим вище фінансова незалежність (автономія) підприємства.

Коефіцієнт співвідношень позикових і власних коштів розраховується як відношення позикових і власних коштиів:

(9.15)

де КЗ/С - коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів;

ДО - довгострокові зобов'язання, тис. грн.;

КЗС - короткострокові позикові кошти, тис. грн.

Нормальне обмеження: 1. Коефіцієнт показує, яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок засобів позикових джерел.

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами розраховується як відношення величини власних оборотних коштів до величини запасів і витрат:

(9.16)

де До - коефіцієнт забезпеченості власними коштами;

СОС - власні оборотні кошти, тис. грн.;

З - запаси, тис. грн.

Нормальне обмеження: 0,1. Коефіцієнт показує наявність власних оборотних коштів, необхідних для фінансової стійкості.

Коефіцієнт маневреності розраховується як відношення власних оборотних коштів до загальної величини власного капіталу:

(9.17)

де Км - коефіцієнт маневреності.

Нормальне обмеження: 0,5. Коефіцієнт показує, яка частина власних коштів вкладена в найбільш мобільні активи. Чим вищий борг цих коштів, тим більше у підприємства можливості для маневрування своїми коштами.

Коефіцієнт фінансування розраховується як відношення власних джерел до позикових:

(9.18)

де Кф - коефіцієнт фінансування.

Нормальне обмеження: 1. Коефіцієнт показує, яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок власних засобів.

Індекс постійного активу показує частку основних коштів і необоротних активів у власному капіталі:

(9.19)

де Кп - індекс постійного активу.

Коефіцієнт зносу показує, в якому ступені профінансовані за рахунок зносу заміна і оновлення основних засобів:

(9.20)

де Ки - коефіцієнт зносу;

І - накопичена сума зносу, тис. грн.;

ПС - первинна балансова вартість основних засобів, тис. грн.

8. Коефіцієнт відновлення платоспроможності (Квп) за період, рівний шести місяцям :

(9.21)

де Квп - коефіцієнт відновлення платоспроможності;

КТЛК - значення коефіцієнта поточної ліквідності в кінці року;

КТЛІ - значення коефіцієнта поточної ліквідності на початку року;

У - період відновлення платоспроможності, 6 місяців;

Т - тривалість звітного періоду, 12 місяців.

Якщо коефіцієнт відновлення платоспроможності Квп < 1, то у підприємства найближчим часом немає реальної можливості відновити свою платоспроможність.

Прибутковість підприємства характеризується абсолютними і відносними показниками. Абсолютний показник прибутковості - це сума прибутку, відносний показник - рівень рентабельності. Підприємство вважається рентабельним, якщо доходи від реалізації продукції (робот, послуг) покривають витрати виробництва (звернення) і, крім того, утворюють суму прибутку, достатню для нормального функціонування підприємства.

Різні варіанти рішень, що приймаються при визначенні прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності, зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності (рис. 9.1).

Розглянемо основні показники рентабельності.

Рентабельність активів (майна) Ра - показує, який прибуток одержує підприємство з кожної гривни, вкладеної в активи.

(9.22)

де Пч - прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства (чистий прибуток), тис. грн.;

А - середня величина активів (валюта балансу), тис. грн.

Рентабельність поточних активів - показує, скільки прибутку одержує підприємство з однієї гривни, вкладеної в поточні активи.

(9.23)

Рис. 9.1. Класифікація показників рентабельності

Рентабельність інвестицій Рі - показник, що відображає ефективність використання засобів, інвестованих в підприємство.

(9.24)

де П - загальна сума прибутку за період, тис. грн.;

СК - середня величина власного капіталу, тис. грн.;

ДО - середня величина довгострокових зобов'язань, тис. грн.

Рентабельність власного капіталу РСК - відображає відношення прибутку до власного капіталу.

(9.25)

де СК - середня величина власного капіталу, тис. грн.

Рентабельність основної діяльності - показує, як відношення прибули від реалізації будівельно-монтажних робіт основного виду діяльності до суми витрат на виробництво.

(9.26)

де Пр - прибуток від реалізації, тис. грн.;

З - витрати на здійсненя будівельно-монтажних робіт, тис. грн.

Рентабельність будівельно-монтажних робіт - показує розмір прибутку на гривну реалізованих будівельно-монтажних робіт.

(9.27)

де Vp - виручка від будівельно-монтажних робіт, тис. грн.

Рентабельність об'єму проданий - модифікований показник рентабельності будівельно-монтажних робіт.

(9.28)

де Пр – валовий прибуток, тис. грн.;

Vp - виручка від будівельно-монтажних робіт, тис. грн.

Першим етапом факторного аналізу показників рентабельності є, оцінка рентабельності об'єму продажів і розрахунок чинників, що впливають на її стан (зміна ціни будівельно-монтажних робіт і їх собівартості). З цією метою модифікуємо формулу 9.28.

(9.29)

де S - собівартість реалізації будівельно-монтажних робіт, тис. грн.

Зниження цього показника може свідчити перш за все про падіння конкурентоспроможності підприємства, оскільки дозволяє припустити скорочення попиту на будівельно-монтажні роботи.

Підвищення рентабельності будівельно-монтажних робіт забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці будівельно-монтажних робіт. Чим краще використовуються основні виробничі фонди, нижче фондомісткість, вище фондовіддача і як наслідок цього - зростання рентабельності виробництва. При поліпшенні використання матеріальних оборотних коштів знижується їх величина, що доводиться на одну гривну реалізованих будівельно-монтажних робіт. Отже, чинники прискорення оборотності матеріальних оборотних коштів є одночасно чинниками зростання рентабельності виробництва.

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті виявляється перш за все в швидкості обороту його засобів. Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів оборотності, які є відносними показниками фінансових результатів діяльності підприємства.

Від стану оборотних активів залежить успішне здійснення виробничого циклу підприємства, бо недолік оборотних коштів паралізує виробничу діяльність підприємства, перериває виробничий цикл і зрештою приводить підприємство до відсутності можливості оплачувати по своїм зобов'язанням, до банкрутства.

Великий вплив на стан оборотних активів надає їх оборотність. Під оборотністю оборотних активів розуміється тривалість проходження активами окремих стадій виробництва і звернення. Час, протягом якого оборотні активи знаходяться в обороті, тобто послідовно переходять з однієї сторони в іншу, складає період обороту оборотних активів. Такі показники розглянуті у попередніх темах.

Під ефективністю використання ресурсіврозуміється величина прибули, що доводиться на одну гривну вкладеного капіталу. Розглянувши ефективність використання оборотних активів, перейдемо до розгляду ефективності використання основних фондів.

Ефективність використання основних фондів визначається показниками фондовіддачі і фондомісткості. Розрахунок даних показників був показаний в темах курсу раніше.