НЕПРЯМІ ПОДАТКИ З ПІДПРИЄМСТВ.

В даний час всі прибуткові і майнові податки (у тому числі на дарування, спадщину, купівлю-продаж цінних паперів і т.п.) відносяться до прямих, а всі податки на споживання – до непрямих.

Оскільки непрямі податки включаються в ціни товарів і послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Їх основний недолік, за який вони постійно зазнають критики, – регресивний характер, або пропорційна залежність від платоспроможності споживачів. Унаслідок цієї властивості непряме оподатковування товарів масового споживання є важким тягарем для населення з низькими доходами, оскільки велика частина їх доходів витрачається на придбання продуктів харчування й інших товарів першої необхідності.

У зв'язку з тим, що структура споживання для різних слоїв населення значно розрізняється, принцип справедливого оподатковування може бути реалізований через диференційований підхід до встановлення непрямих податків на окремі товари, роботи і послуги.

Незважаючи на критику з боку багатьох економістів, непрямі податки досить широко використовуються в усім світі, тому що при відносно простому механізмі стягування (від них важко ухилитися) вони забезпечують стійкі надходження в бюджет поза прямою залежністю від динаміки доходів.

Крім того, психологічно вони сприймаються легше, ніж прямі, тому що платяться непомітно для споживачів, немає безпосереднього зв'язку між сплатою податку й усвідомленням цієї сплати (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

Особливості прямих та непрямих податків з підприємств

Найбільш розповсюдженим непрямим податком є податок на додану вартість (ПДВ). ПДВ є непрямим податком, а тому він виплачується за рахунок покупця, а не за рахунок доходів підприємства, що реалізує визначені товари або послуги.

Розрахунок ПДВ проводиться методом, що одержав назву сальдового. Суть його у тому, що для розрахунку суми податку, яка підлягає сплаті в бюджет, величина доданої вартості не підраховується, а розмір податку обчислюється шляхом вирахування від суми ПДВ із реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) суми ПДВ, яка оплачена постачальникам за виконані роботи, здійснені послуги, придбані матеріальні ресурси і введені в експлуатацію основні виробничі фонди.

ПДВ – це складний податок, який припускає існування податкових зобов'язань, що стосуються ПДВ і сум, що підлягають сплаті ПДВ у бюджет. Механізм обчислення ПДВ базується на співвідношенні сум податкового зобов'язання і сум податкового кредиту. В даному разі податкове зобов'язання – загальна сума податку, нарахована платником податку в звітному (податковому) періоді; податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Важливим елементом у механізмі сплати ПДВ є дата виникнення податкових зобов'язань і права платника на податковий кредит.

Датою виникнення податкових зобов'язань із продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, що приходиться на податковий період, протягом якого відбувається подія, що відбулася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника); або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що свідчить про виконання робіт (послуг) платником податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата здійснення першої з дій: списання коштів з банківського рахунку платника податку за оплату товару (робіт, послуг), дата виписки рахунку (товарного чеку у випадку розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків) або дата одержання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (послуг, робіт); дата оплати податку по податковому зобов'язанню (для операцій по ввезенню та пересиланню товарів (робіт, послуг).

Якщо по результатом звітного періоду є різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли в зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду має негативне значення, то така сума підлягає відшкодуванню платникові податку з Державного бюджету України, тобто виникає бюджетне відшкодування по ПДВ.

Приклад розрахунку суми податку за звітний рік по умовному підприємству пропонується в таблиці 5.4.

Таким чином, сплата податку на додану вартість для підприємств супроводжується розрахунком податкового зобов’язання і податкового кредиту.

Наступним непрямим податком є акцизний збір – це вид непрямого податку, який включається до складу ціни товару або послуги. Обкладаються акцизом товари переважно масового споживання. Акцизи завжди спричиняють скорочення прибутків при реалізації підакцизних товарів. Платником акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують на території України підакцизні товари і послуги. Об'єктом виступає оборот з продажу як на внутрішньому ринку України, так і ввезених на її територію підакцизних товарів.

Таблиця 5.4

Порядок розрахунку податку на додану вартість, грн.

До складу підакцизних товарів включаються: автомобілі українського виробництва; шини для автомобілів; ювелірні вироби з дорогоцінних металів і коштовних каменів; високоякісні вироби з порцеляни; килими і килимові вироби і ряд інших непродовольчих товарів; спирт питний; горілка та горілчані вироби; кава, шоколад; ікра осетрових і лососевих риб; тютюнові вироби тощо.

Акцизний збір являє собою не тільки джерело формування коштів бюджету, але і є одним з методів регламентування співвідношення між експортом і імпортом окремих товарів. Тобто використовуючи акцизний збір, держава в залежності від економічних обставин, які складаються, може збільшувати пропозицію підакцизних товарів чи знижувати її.

Ставки акцизного збору і перелік підакцизних товарів не є постійними. Список підакцизних товарів періодично переглядається і затверджується Кабінетом міністрів України. Порядок розрахунку акцизного збору залежить від місця виробу товару.

ПРИКЛАД 5.1. Порядок розрахунку акцизного збору по підакцизних товарах, вироблених на території України:

Визначте оптово-відпускну ціну тютюнових виробів з кодом 24.02.20000 (сигарети з тютюну або його замінників), що вироблені тютюновою фабрикою м. Харкова, якщо повна собівартість одиниці товару (1 пачки) 0,30 грн., рівень рентабельності, який склався на підприємстві - 35%.

РІШЕННЯ.

Згідно Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби» ставка акцизного збору по товарах коду 24.02.20000 дорівнює 2 ЕВРО за 10000 шт.

Для розрахунку прибутку в ціні використовується формула:

(5.1)

де С - собівартість продукції;

Р - означена рентабельність виробництва, %.

Таким чином, грн.

Ціна виробника (Ц_вир.), таким чином, буде рівною:

Ц_вир. = С + П = 0,30 + 0,105 = 0,405 (грн.)

Оптово-відпускна ціна розраховується як сума ціни виробника і сплаченого акцизного збору і податку на додану вартість.

Сума акцизного збору одиниці (пачки) товару (АК) буде рівною:

АК = (грн.)

(7,12 – курс ЕВРО за даними НБУ, 20 – кількість одиниць у пачці).

Для розрахунку суми податку на додану вартість використовуємо формулу:

ПДВ _{підакцизного товару} = ; (5.2)

де N_ПДВ – ставка податку на додану вартість - 20%;

ПДВ _{підакцизного товару} = = 0, 011(грн.);

Таким чином, Ц оптово-відпускна = 0, 405 + 0,011 + 0,028 = 0,444 (грн.)

ПРИКЛАД 5.2. Порядок розрахунку акцизного збору по підакцизних товарах, ввезених на територію України:

Розрахуйте оптово-відпускну митну ціну (по якій товар фіксується у вантажній митній декларації), митну вартість імпортного столового сервізу «Рашель» на 6 персон, якщо контрактна ціна його становить 42 дол. США, сума страхового збору 5% від контрактної ціни, сума фрахту до митного кордону України 14%. Норматив акцизного збору (ставка) на імпортні високоякісні вироби із порцеляни становить 30%, курс української гривні відносно долара США на момент складання митної декларації 5,6 грн.

РІШЕННЯ.

Для визначення митної вартості у національній валюті ( ) використовуємо формулу:

= (Ц_К + С_ТР + Ф_Р)*К_В, (5.3)

де Ц_К - контрактна ціна у іноземній валюті;

С_ТР - страховий збір;

Ф_Р - сума фрахту;

К_В - курс НБУ.

= (42 + ) х 5,6 = 279,9 (грн.)

Митна оптово-відпускна ціна (Цов) розраховується в наступному порядку:

= , (5.4)

де - митний збір;

- встановлений розмір мита.

Митний збір і мито визначаються в Єдиних митних тарифах. Встановлюються у відсотках до митної вартості у національній валюті і складають, наприклад, 5 і 0,15%.

= (грн.)

= (грн.)

Норма акцизного збору встановлюється до митної вартості збільшеної на суму митного збору і мита:

АК = (грн.)

Для розрахунку податку на додану вартість використовуємо формулу:

ПДВ = (грн.) (5.5)

Оптово-відпускна ціна сервізу становитиме 459,1 грн.

Підприємства надають в податкову адміністрацію «Декларацію про податок на додану вартість і акцизний збір на імпортні товари» і «Розрахунок акцизного збору».