Організація проведення РіІНР

Керівництво роботами по ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих лягає на начальника ЦО регіону (об'єкту) і його робочий орган – управління (відділ) ЦЗ (штаб ЦО об'єкту).

Організація і проведення РіІНР складається із сукупності організаційно-економічних, інженерних і соціально - психологічних заходів.

Робота начальника ЦО регіону (об'єкту) (голови комісії ТЕБ і НС)по прийняттю рішення на проведення РіІНР включає:

1. організація збору відповідальних осіб, надання інформації робітником, службовцям і населенню про надзвичайну ситуацію;

2. з'ясування отриманих завдань;

3. орієнтування підлеглих про обстановку й отримане завдання;

4. розрахунок часу, що потребен для організації РіІНР ;

5. віддача розпорядження на приведення в готовність підлеглих сил, висування розвідувальних органів й організацію розвідки;

6. проведення рекогносцировки району дії, установлення зв'язку й організація взаємодії з керівниками МНС і оперативними групами ТЕБ і НС;

7. оцінка обстановки що склалася в осередку (районі) НС з урахуванням рекомендацій, що маються в плані ЦО регіону (об'єкту);

8. прийняття рішення;

9. ухвалення рішення і віддача наказу на проведення РіІНР;

10. організація взаємодії і забезпечення дій рятувальних підрозділів;

11. організація керування;

12. організація введення сил в осередок враження (на об'єкт);

13. керування веденням робіт.

Усвідомлюючи задачу, керівник ЦО-ЦЗ (командир рятувального формування) повинний зрозуміти:

- ціль майбутніх дій;

- задум старшого начальника;

- задачу, місце і роль структури ЦО-ЦЗ (рятувального формування) при виконанні задачі;

- задачі сусідів (сусідніх структур ЦО-ЦЗ) і порядок взаємодії з ними;

- час готовності до виконання задачі.

Усвідомивши задачу, керівник визначає заходи, які необхідно провести негайно для підготовки до виконання поставлених задач.

У плані проведення рекогносцировки керівник ЦО-ЦЗ (рятувально-аварійного формування) повинний передбачити наступні основні питання, що підлягають вивченню:

- маршрути висування до району ПРР і обстановка на аварійному об'єкті (зоні зараження);

- характер і масштаби НС (границі зон руйнування, сніжних заметів, зараження, затоплення, пожеж);

- стан населення, наявність місцевих ресурсів, необхідних для ведення ПРР, стан комунально-енергетичних мереж і місцевості в районі ведення робіт;

- місця зручні для розгортання базового табору рятувальників, таборів життєзабезпечення постраждалого населення, місця пунктів знезаражування техніки і санітарної обробки постраждалих і рятувальників.

При оцінці обстановки аналізують й оцінюють:

- осередки поразки (характер і обсяг руйнувань; пожеж; зон затоплення, сніжних заметів, пожеж і задимлення);

- наявність уражених на ділянці (об'єкті) РіІНР і на шляхах руху;

- види майбутніх робіт і їхній обсяг;

- можлива наявність радіоактивного, хімічного і бактеріологічного (біологічного) зараження;

- склад стан, забезпеченість і можливості своїх сил і доданих підрозділів (формувань), їх готовність до дій;

- характер місцевості, її вплив на дії сил (формувань);

- насиченість району дій підприємствами, організаціями, комунікаціями;

- соціально-політична обстановка в районі дій;

- національні особливості (менталітет) місцевого населення;

- найбільш доцільні напрямки висування і введення сил у осередок поразки і на ділянку (об'єкт) робіт;

- вплив кліматичних умов, часу року і доби на виконання задачі.

Рішення керівник приймає особисто на основі з'ясування отриманого завдання й оцінки обстановки. Неповнота даних про обстановку не звільняє керівника від своєчасного ухвалення рішення.

У рішенні на проведення РіІНР визначається:

1) задум майбутніх дій:

- які екстрені заходи необхідно почати для порятунку населення і надання допомоги потерпілим;

- який обсяг по видах рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт необхідно виконати;

- на якому районі (ділянці, об'єкті) необхідно зосередити основні зусилля;

- послідовність виконання робіт;

- склад угруповання сил, що залучаються до проведення РіІНР

- розподіл сил і засобів посилення.

2) завдання підлеглим силам і доданим підрозділам (формуванням), терміни і способи їхнього виконання.

3) порядок захисту від радіаційного, хімічного, бактеріологічного зараження.

4) порядок організації соціально-психологічного забезпечення РіІНР

5) порядок взаємодії і забезпечення.

6) організація керування.

Організація взаємодії полягає в узгодженні дій усіх сил по задачах і способам їхнього виконання, об'єктам (місцеві) і часу в інтересах найбільш успішного виконання завдань.

При організації взаємодії керівник повинний указати:

1) Порядок висування підлеглих і доданих сил до ділянки (об'єкту) робіт.

2) Час проходження вихідного пункту.

3) Порядок дій при подоланні завалів (сніжних заметів), зон пожеж, зараження й інших перешкод на маршрутах руху.

4) Порядок організації робіт з порятунку потерпілих і наданню їм першої медичної допомоги.

5) Порядок організації робіт із пристрою проходів і проїздів у завалах (сніжних заметах).

6) Порядок розкриття завалених споруджень і розбирання завалів.

7) Принципи і порядок локалізації аварій і інших робіт.

8) Місця розташування пунктів керування командирів (начальників) підлеглих доданих і взаємодіючих рятувальних формувань (структур ЦО-ЦЗ).

9) Порядок організації зв'язку і передачі інформації.

А. При організації висування в район НС:

- наказ на марш у район НС;

- план проведення рекогносцировки в районі НС;

- розпорядження (при необхідності) по розвідці.

У наказі на марш указується:

У першому пункті – короткі висновки з оцінки обстановки;

В другому пункті – задача ПРС на марш;

У третьому пункті - задачі, виконувані в інтересах ПРС при здійсненні висування в район НС;

У четвертому пункті – задум дій (ціль висування в район НС, маршрут висування, побудова похідного порядку ПРС і середня швидкість руху, вихідні рубежі і час їхнього проводження, район і час зосередження ПРС у районі НС);

У п’ятому пункті – організація регулювання в ході маршу;

У шостому пункті – керування ПРС у ході маршу і час готовності до висування в район НС.

Б. При організації пошуково-рятувальних робіт: