Особливості пристосування підземних споруджень місць для захисту населення й персоналу підприємств і організацій

5.1 Вимоги, щодо об'єктів міського господарства, розташовуваним у підземному просторі міст при використанні їх як захисні спорудження

Раціональне використання підземного простору міст (ППМ) для розміщення різних підземних споруджень (ПС) і пристосування їх під ЗС є найважливішим резервом для накопичення фонду сховищ і вкриттів для захисту населення будь-якого міста України.

Підземні інженерні спорудження міст можуть бути пристосовані:

1. Під сховища, відповідно до діючих нормативних вимог, при обов'язковому збереженні можливості їхньої експлуатації по основному призначенню в умовах мирного часу.

2. Під ЗС, призначених тільки для короткочасного вкриття населення на період 1-2 г, в умовах обмеженої можливості повноцінного інженерного встаткування (електропостачання, повітропостачання, водопостачання й каналізація).

3. Під ПРУ, у випадку відсутності або недостатньої кількості сховищ.

При аналізі можливостей використання різних інженерних споруджень підземного простору як сховища доцільно виконати наступні оцінки:

- за граничним часом перебування людей в умовах повної ізоляції в спорудженнях, не обладнаних системами повітропостачання, енерго- і водопостачання;

- по кількості населення (у відсотках), що може бути вкрите в існуючих, споруджуваних і проектованих підземних інженерних спорудженнях міст, з урахуванням природнокліматичного районування, місто-будівничо-планувальних і інших умов.

Перехід всіх приміщень і інженерних споруджень, пристосованих під сховища й укриття для населення, з режиму експлуатації мирного часу на режим експлуатації воєнного часу повинен здійснюватися в короткий термін (не більше 12 год.).

Місця розташування приміщень і інженерних споруджень, що пристосовують під ЗС, повинні задовольняти наступним вимогам:

1) Перебувати поблизу місця постійного перебування людей.

2) Забезпечувати організацію безперебійної роботи систем електропостачання, повітропостачання, водопостачання й каналізації, а також можливість евакуації людей, що вкриваються в умовах руйнувань, викликаних впливом сучасних засобів поразки.

3) Перебувати поза зонами завалів, затоплень, зсувів і селів, що виключають можливість своєчасної евакуації осіб після впливу сучасних засобів поразки (далі СЗП).

Для пристосування під ЗС не слід вибирати приміщення й інженерні спорудження з несприятливими місцевими умовами їхнього розташування, що ускладнюють обстановку у осередках можливої поразки, зокрема:

1) Приміщення й спорудження, через які проходять транзитні інженерні комунікації (трубопроводи опалення, водопостачання, каналізації, стисненого повітря, газо- і паровідводи, електрокабелі). У випадку гострої потреби, в приміщення можуть бути залишені паропроводи d = 55 мм; газопроводи d = 40 мм; трубопроводи водопостачання й опалення d = 70 мм, за умови постановки пристроїв, що дозволяють відключати ці трубопроводи від зовнішніх і внутрішніх мереж.

2) Приміщення й інженерні спорудження, розташовані під будинками пожежної небезпеки або в безпосередній близькості від цехів і складів де можливі вибухи й пожежі.

3) Приміщення й інженерні спорудження, розташовані під цехами з технологічним устаткуванням, що викликає в процесі роботи струси (вібрацію), що можуть порушити герметизацію приміщень або виділяти тепло.

4) Приміщення й інженерні спорудження, затоплювані зливовими або ґрунтовими водами, рідинами й водами з розташованих поблизу резервуарів, колекторів, магістральних трубопроводів, станцій перекачування стічних вод.

Конструкції приміщень що пристосовують під укриття і інженерні спорудження повинні бути неспаленими и такими, що добре зберігаються. При цьому необхідно:

1) У категорованих містах забезпечувати можливість доведення їхніх захисних властивостей до рівня вимог, передбачених нормативними документами. В існуючих захисних спорудженнях і в ЗС, що пристосовують для використання в якості сховищ, допускається пристрій укриттів для тимчасового перебування людей у межах до 2-х годин в умовах, коли забезпечити нормований ступінь захисту й повноцінне інженерне встаткування приміщень і інженерних споруджень не представляється можливим.

2) У містах, що не мають категорії з ЦО, забезпечувати захист від іонізуючих випромінювань при радіоактивному зараженні місцевості зі зниженням рівня радіації не менш чим в 25 разів.

3) Забезпечувати експлуатаційний підпір повітря усередині приміщення не менш 5 кгс/см², для того, щоб виключити можливість проникання усередину приміщень радіаційного пилу (РП), отруйних речовин (ОР), бактеріальних аерозолів (БА) і продуктів згоряння при зовнішніх пожежах.

5.2 Особливості використання підземного простору міст для захисту населення

Номенклатура об'єктів подвійного призначення (ОПП), що рекомендують для використання в містах, може бути диференційована в такий спосіб:

1. Інженерно-транспортні спорудження й комунікації.

2. Підприємства торгівлі й громадського харчування.

3. Видовищні й спортивні спорудження.

4. Навчально-виховні установи.

5. Підприємства комунально-побутового обслуговування.

6. Об'єкти складського господарства.

7. Об'єкти промислового призначення й енергетики.

8. Об'єкти інженерного встаткування.

9. Побутові приміщення підприємств і установ.

10. Приміщення чергових змін.

11. Виробничі й складські приміщення організацій, підприємств і установ, що не мають природного висвітлення й не підлягаючому використанню по своєму прямому призначенню у воєнний час.

12. Приміщення культурно-побутового призначення.

13. Приміщення комбінатів побутового обслуговування й ін.

14. Гаражі для спеціальної техніки, підземні транспортні комунікації й інженерні спорудження.

Для оцінки відносної придатності використання споруджень і приміщень підземного господарства (далі ППГ) у якості ЗС ЦО використаються наступні критерії:

- відносна повторюваність об'єкта;

- загальна площа підземних приміщень у відсотках по всьому об'єкті й у м²;

- ступінь заповнення підземних приміщень стаціонарним і пересувним устаткуванням, вантажами, матеріалами та ін. у відсотках до їхньої площі;

- можливість звільнення підземних приміщень від цього встаткування, вантажів, матеріалів та ін. в одиницях часу;

- наявність транзитних (наскрізних) інженерних комунікацій, їхні перетинання й кількість;

- потенційні захисні властивості об'єкта при його дообладнуванні для захисту осіб що вкриваються, кгс/см².

Розглянемо можливість використання в підземному просторі для захисту населення ряду об'єктів.

1. Підвальні й перші поверхи житлових будинків.

Комори інвентарю, гаражі автомобілів, приміщення для тренажерів, малих кінозалів, аудиторій, пральні і т.п.

Суспільні будинки.

Доцільна розробка нових перспективних типів будинків з розширеною номенклатурою підземних приміщень подвійного призначення. Це такі приміщення: навчальні майстерні, господарські приміщення, комори інвентарю, гаражі автомобілів, приміщення для тренажерів, малих кінозалів, аудиторій і т.п.

3. Кооперовані будинки суспільних центрів мікрорайонів.

Навчальні майстерні, господарські приміщення, комори інвентарю, гаражі автомобілів, приміщення для тренажерів, малих кінозалів, аудиторій, пральні і т.п.