Моделі, що базуються на витратах виробництва.

1. Метод встановлення ціни за елементами витрат передбачає конкретні розрахунки вартості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, витраченої електроенергії, робіт і перевезень тощо. До цих витрат додаються встановленні законодавством податки та обов'язкові платежі, прибуток виробника. Сума цих складових поділена на кількість виробленого товару, дає нам ціну.

2. Метод встановлення ціни за схемою - "собівартість плюс прибуток" відрізняються від попереднього тим, що акцент припадає не на спосіб обґрунтування ціни через додавання елементів витрат, а на постійність відсотка прибутку по відношенню до суми витрат або купівельної вартості. Ціна розраховується за формулою:

Hs

Р = S [ 1 + —— ]

де Р - ціна товару, в грн. за одиницю;

S - собівартість товару, в грн. за одиницю.;

Hs - надбавка у відсотках до собівартості.

3. Метод забезпечення цільового прибутку передбачає врахування постійних та змінних витрат та визначення критичного обсягу збуту товару за відповідною ціною, що дозволяє встановити точку самоокупності (беззбитковості). Після чого встановлюється зона прибуткової роботи, де можливе забезпечення цільового прибутку. Тобто використовуючи цей метод ціноутворення, маркетологи враховують витрати і встановлюють норму прибутку, яку вони хочуть отримати на інвестований капітал.

Р (ціна, у.о.)

9

7

5

3

1

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Q (обсяг виробництва, у.о.)