Медичний і юридичний критерій неосудності.

Потрібно виділяти окремо юридичний та медичний критерії неосудності.

Охарактеризуємо деякі моменти медичного критерію.

Кримінально-правове поняття, яке характеризує «неосудність» – «хронічне психічне захворювання» – передбачене в ч. 2 ст. 19 КК України. Воно охоплює всі процесуальні психічні захворювання ендогенного (внутрішнього) або екзогенного (зовнішнього) походження, які мають продовжуваний характер та практично невиліковні. До процесуальних захворювань ендогенного характеру відносять шизофренію, маніакально-депресивний психоз та інші розлади, у виникненні яких головне значення мають внутрішні фактори. До процесуальних захворювань екзогенного характеру відносять такі органічні захворювання, як мозкові травми, різні інтоксикації, у поход енні яких головну роль відіграють зовнішні фактори.

Поняття тимчасового (транзиторного) розладу психічної діяльності! включає в себе велику групу так званих виключних станів, які носять тимчасове явища. Виключні стани виникають у психічно здорових осіб та закінчуються виздоровленням. Такими станами можуть бути паталогічне сп'яніння, паталогічний афект, просоночні стани з паморочним порушенням свідомості, алкогольні психози і реактивні стани. «Недоумство» є психічним розладом, який проявляється перш за все в стійкому зниженні інтелектуальної діяльності. Недоумство може бути вродженим (олігофренія) чи набутим (деменція). За ступінню відображення розрізняють три види олігофренії: дебільність (легка), імбецильність (середня), ідіотія (глибока). Підставою для визнання особи неосудною є середня ступінь недоумства чи ускладнена дебільність. Випадки тяжкого недоумства в судовій практиці не зустрічаються, оскільки ідіоти зовсім немічні. Поняття «інший хворобливий стан психіки» включає захворювання, які не мають процесуальної основи та включають в себе так звані супутні психічні розлади чи прирівняні до психічних розладів аномалії психіки. Класичним прикладом таких аномалій є психопатії, які мають вроджені (ядерні) чи набуті (крайні) патології характеру. В психіатрії психопати розглядаються як особи, що мають відхилення в емоційно-вольовій сфері, від ненормальності страждають не тільки вони, але і суспільство. Міжнародна класифікація психічних хвороб 10-го перегляду визначає психопатії як особисті аномалії (розлади особи та поведінки), властиві особі протягом усього життя. Неосудними визнаються тільки глибоко психопатичні особи з маніакальними ідеями та утвореннями.