Властивості характеру

Структура визначається не тільки взаємозв’язком окремих рис, але й такими властивостями, які притаманні характеру як цілісному утворенню. До таких властивостей відносяться наступні.

Міра глибини – зв’язок рис характеру із стрижневим ставленням особистості; більш глибокими властивостями характеру є ті, які визначаються центральними ставленнями особистості, і тому вони пов’язані з широкою системою інших рис. Наприклад, якщо більш глибокими будуть властивості, пов’язані зі ставленням до праці, то вони будуть відбиватися і на рисах, що характеризують ставлення людини до інших, до себе, до речей. Завдяки відмінностям у мірі глибини властивостей характеру характеристика людини відображає базові якості даної особистості та їх визначну роль відносно до інших властивостей, більш поверхових.

Цілісність– внутрішня єдність, відсутність суперечливих рис характеру, відповідність між спрямованістю особистості та її діяльністю, свідомістю людини та її вчинками. Суперечливість в характері здебільшого залежить від різних систем відносин, з якими людина має справу. Наприклад, на роботі людина дуже наполеглива, енергійно бореться за рішення важких виробничих завдань, а вдома пасує навіть перед невеликими труднощами. Іноді буває і так, що людина виявляє цільність насамперед у світогляді та міркуваннях, а у його вчинках та діяльності будь-яка цільність відсутня. Це пояснюється найчастіше невідповідністю рівня домагань особистості її можливостям.

Міра стійкості або мінливості характеру визначається виявленням вчинків та дій, що відображає безумовну відповідність поведінки людини її інтересам, ідеалам, переконанням. Про стійкій характер кажуть тоді, коли поведінка людини у всіх випадках відповідає її переконанням, спрямованості, що складає сенс життя і діяльності цієї людини, про людину зі стійким характером можна заздалегідь передбачити, як вона буде поводитися в тих чи інших умовах життя. Коли говорять про мінливість характеру, то мають на увазі особливу податливість у його рисах змінам, що викликані як зовнішніми умовами, так і свідомим впливом людини на себе. Певна мінливість (пластичність) характеру є необхідною умовою розвитку і виховання. Але занадто висока податливість характеру зовнішнім умовам призводить до його невизначеності, що дає підставу називати таку людину безхарактерною.

Активністьхарактеру виявляється у цілеспрямованості особистості, у відчутті людиною постійної потреби перебувати у дійовому стані.

Сила характеру виражається в мірі наполегливості людини у досягненні своєї мети, у послідовності дій, у свідомому підтвердженні своїх поглядів та прийнятих рішень.

Отже, характер особистості зумовлює змістову сторону її діяльності, тобто особистісний сенс, який вона вкладає у власні вчинки, дії, стосунки з оточенням. Характер є прижиттєвим психічним утворенням, хоча для його формування має значення темперамент людини. Зміст і форма у структурі характеру особистості виявляється у певному симптомокомплексі, що є індивідуально своєрідним сполученням рис характеру і складається в системі взаємозв’язків і взаємовідношень людини з іншими людьми та предметами.