Детермінація здібностей

<27 28 293031 32 33 >

У сучасній психології щодо питання про детермінацію здібностей ( чи є вони вродженими або формуються в процесі життя людини) склалися три концепції.

Згідно з концепцією спадковості здібності є біологічно детермінованими властивостями особистості. Їх прояв і розвиток цілком залежить від успадкованого фонду.

Відповідно до концепції надбаних здібностей останні є соціально зумовленими властивостями і залежать від того, яка програма інтелектуальної діяльності була сформована в людині стихійно або свідомо в процесі навчання і виховання в дитинстві та у подальшому житті.

На відміну від двох попередніх у концепції діалектики природного і надбаного у здібностях визначається, що для формування і розвитку здібностей необхідні природні передумови і сприятливі соціальні умови для їх реалізації.

Природною передумовою здібностей є задатки – анатомо-фізіологічні та нервово-психологічні особливості індивіда. Ці особливості зумовлені наступними факторами:
ü спадковими	тобто генетичними
ü вродженими	тобто такими, що є на момент народження і утворюються за період внутрішньоутробного розвитку

Вже від народження люди відрізняються певними індивідуальними анатомо-фізіологічними та психологічними особливостями. В процесі життя індивід потрапляє у конкретні соціальні умови, в яких складається специфічний для нього спосіб взаємодії з оточенням. Все це може сприяти або, навпаки, ускладнити, реалізацію природних можливостей.

Визначають два класи задатків:

ü генотипічні, тобто спадкові (зумовлені анатомо-фізіологічними особливостями організму) – визначають так звані «родові» елементарні людські здібності індивіда до сприймання, запам’ятовування, наочно-дійового мислення;

ü фенотипічні, тобто вроджені (зумовлені нервово-психічними особливостями індивіда) – утворюються на базі фенотипічних, визначають здібності суспільно--історичного походження: до різних видів специфічної людської діяльності, вищих форм пізнавальних процесів, мовлення.

Отже, задатки – лише природні передумови розвитку здібностей, а останні – прижиттєві утворення, результат впливу соціальних умов на розвиток задатків.

Види здібностей

Хоча здібності як втілення індивідуальності особистості є дуже різноманітними властивостями, виділяються суттєві критерії, за якими можна їх класифікувати.

За рівнем зумовленості розрізняють:
Природні здібності	Такі, що у звичайних умовах існування індивіда, тобто без спеціального навчання і виховання, з’являються і в достатній мірі розвиваються
Культурні здібності	Такі, що мають історичне походження і без певнім чином організованого навчання і виховання не розвиваються
За спрямованістю, або спеціалізацією здібності поділяються на два взаємопов’язані і взаємозумовлені види:
Загальні здібності	Індивідуальні властивості особистості, що забезпечують відносну легкість і продуктивність в оволодінні знаннями та способами дій, необхідними для здійснення різних видів діяльності
Спеціальні здібності	Система властивостей особистості, які зумовлюють високі результати у будь-якому конкретному виді діяльності
За видом функціональної системи, тобто відповідно до того, який з пізнавальних або психомоторних процесів, що її утворюють, є найбільш активним, здібності поділяються на:
Сенсо-моторні здібності	ü переважають психомоторні і процеси відчуття ü зумовлюють здатність до виконання різних предметних дій
Перцептив-ні здібності	ü переважають процеси сприйняття ü зумовлюють здатність адекватно відображати оточення
Аттенційні здібності	ü переважає увага ü зумовлюють здатність довільно концентруватися і зосереджуватися на певних об’єктах та діях
Мнемічні здібності	ü переважають процесі пам’яті ü зумовлюють здатність легко і швидко запам’ятовувати інформацію, тривало її зберігати і при необхідності довільно і продуктивно відтворювати
Мисли-тельні здібності	ü переважає мислення ü зумовлюють здатність знаходити способи розв’язання задач на основі понятійних міркувань
Імажитивні здібності	ü переважають процеси уяви ü зумовлюють здатність утворювати нові образи
Комуніка-тивні здібності	ü переважають процеси мовлення ü зумовлюють здатність успішно користуватися мовою в процесі спілкування
За видом діяльності, тобто відповідно до її специфіки і вимог, здібності визначаються як
Наукові здібності	Пов’язані з виконанням діяльності у науковій сфері: математичні, лінгвістичні тощо
Творчі здібності	Пов’язані з виконанням творчої діяльності: літературні, художні, музичні тощо
Інженерні здібності	Пов’язані з виконанням технічних видів діяльності
Педагогічні здібності	Пов’язані з виконанням діяльності по навчанню та вихованню інших
Економічні здібності	Пов’язані з виконанням різних видів економічної діяльності
Організа-торські здібності	Пов’язані з регуляцією діяльності інших людей
За наявністю соціальних умов для реалізації здібності поділяються на:
Актуальні здібності	Такі, що необхідні і реалізуються в даний момент у даних умовах
Потенційні здібності	Такі, що не реалізуються в конкретній діяльності на даний момент, але можуть актуалізуватися при зміні умов перебігу діяльності

Отже, здібності як індивідуально-психологічні властивості особистості зумовлюють ефективність виконання діяльності, якою вона вже володіє, та діяльності, якою вона оволодіває. Слід зауважити, що здібності не тотожні знанням, умінням та навичкам людини, а виступають як передумови їх формування і разом з тим останні є показником рівня розвитку здібностей.