Конституція УНР 1918 р. і падіння Центральної Ради
18 лютого 1918 р. німецькі війська перейшли у наступ. Загальна їх чисельність становила 450 тис. чоловік. Уже 1 березня радянські військові сили залишили Київ, а через тиждень до міста прибув уряд Центральної Ради. У березні-квітні були зайняті німцями південні міста, а також Катеринослав і Харків, а пізніше Донбас і Крим.
Повертання Центральної Ради у супроводі німецьких військ викликало у населення переважно вороже або байдуже ставлення до неї з урахуванням прорахунків і помилок, що мали місце в її діяльності.
Окупанти ж переконалися, що для забезпечення визначених поставок продовольства Центральна Рада не мала реальних можливостей. До того ж утворена з козаків 1-го Українського Корпуса та Вільного Козацтва, Українська Народна Громада, зважаючи на неможливість співпраці з Центральною Радою вирішила підтримати іншу владу у формі диктатури без народного представництва. За найкращу форму влади визнали гетьманат. В результаті 29 квітня 1918 р. на хліборобському конгресі (майже 8 тис. делегатів) гетьманом нового державного утворення - Гетьманат «Українська держава» - був проголошений генерал П. Скоропадський. Центральна Рада була розпущена.
Таким чином, Українська Центральна Рада проіснувала 13 місяців - з березня 1917 р. по квітень 1918 р. Головним підсумком її діяльності слід вважати відтворення української державності.
29 квітня, в день державного перевороту, Центральна Рада схвалила Конституцію або «Статут про державний устрій, права і вільності УНР». Основний Закон Української держави готувався на зразок демократичних конституцій Європи та США. Це був прогресивний на той час документ, принципові положення якого зводилися до наступного:
1. Україна є суверенною, самостійною і ні від кого незалежною державою.
2. Вся владав УНР належить народові України.
3. За формою правління УНР є парламентарною республікою, верховним
органом влади якої є Всенародні збори.
4. За формою державного устрою УНР - унітарна держава з широким
місцевим самоврядуванням - територіальна організація влади в якій базується на
дотриманні принципу децентралізації.
5. Взаємовідносини людини з Україною державою будуються відповідно до
принципів ліберальної (європейської) концепції прав людини.
6. Організація державної влади базується на засадах принципу розподілу
влади:
- органом законодавчої влади проголошуються Всенародні збори, які
формують інші гілки влади;
- вища виконавча влада належить Раді Народних міністрів;
- вищим органом судової влади є Генеральний Суд УНР.
Окремо слід зазначити, що Конституція забезпечувала національним меншинам право національно-персональної автономії.
Проте, через зазначений вище перебіг подій, положення Основного Закону УНР 1918 р. не були реалізовані. Він так і не набрав правової чинності і залишився як важливий історико-правовий документ доби Української держави 1917 - 1918 рр.
Дата добавления: 2016-09-06; просмотров: 1707;