Режими антибактеріальної терапії

Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2003 року № 499 „Про затвердження Інструкції щодо надання допомоги хворим на туберкульоз і неспецифічні захворювання легенів", наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.01.2005 року № 45 „Про затвердження Протоколу надання медичної допомоги хворим на туберкульоз" затверджено стандартні методики лікування хворих на туберкульоз.

Режими хіміотерапії для зручності представлені у вигляді формул, що останнім часом стали застосовуватися у фтизіатрії. Цифра перед символом препарату позначає кількість місяців його застосування, символ, внесений у дужки, - препарат, що може застосовуватися замість попереднього, нижній індекс у символі препарату - кількість днів прийому на тиждень (див. додаток).

Для кожної категорії хворих на туберкульоз розроблені нові стандартні режими хіміотерапії, які дещо відрізняються від таких, що рекомендовані ВООЗ та нині засто­совуються в Україні. Основне принципове розходження стосується тривалості інтен­сивної, підтримуючої фаз та основного курсу лікування. За стандартами лікування ВООЗ, у хворих, які виділяють МБТ, тривалість інтенсивної фази та основного курсу лікування визначається терміном припинення бактеріовиділення. У вітчизняних режимах хіміо­терапії хворих на деструктивний туберкульоз легень тривалість інтенсивної, підтримую­чої фаз та основний курс лікування залежать не тільки від терміну припинення бак­теріовиділення, а й від часу загоєння деструкції.

Хворим 1-ї категорії слід обов'язково проводити лікування в умовах стаціонару до припинення бактеріовиділення, а, у разі можливості, до загоєння деструкції в легенях. В амбулаторних умовах або санаторії антимікобактеріальна терапія продовжується за стан­дартними методиками, з метою завершення основного курсу лікування, який був розпо­чатий у стаціонарі. Об'єм стандартного курсу лікування не залежить від місця його про­ведення (стаціонар, санаторій, амбулаторія) і його необхідно повноцінно завершити.

Стандартний курс лікування проводять 4—5 препаратами — ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, етамбутол та/або стрептоміцин впродовж перших 3—4 місяців щоденно, або щоденно та інтермітуюче (через день) застосовують переважно 4 препарати за 1 день (стрептоміцин використовують лише в перші 2 місяці). В наступні 3 місяці приз­начають поєднання 3-х або 2-х з них, переважно ізоніазид або рифампіцин щоденно або інтермітуюче. Кількість препаратів, котрі застосовують, залежить від характеру і динаміки процесу. Загальний курс лікування становить 6—7 місяців. Варіанти основних режимів хіміотерапії наведені у вигляді формул:

2НRZS (Е) 2НRZ₃Е₃ ЗНRZ₃;

2HRZS (Е) 2НRZ₃Е₃ ЗН₃R₃ Z₃;

2НRSZ₃Е₃ 2НRZ₃Е₃ ЗНRZ₃;

2НRSZ₃Е₃ 2НRZ₃Е₃ ЗН₃R₃Z₃;

2НRZS (Е) 1НRZ₃Е₃ЗНR;

2НRZS (Е) 1НRZ₃Е₃ЗН,R₃

Хворим 2-ї категорії з чутливими до антимікобактеріальних препаратів МБТ приз­начається стандартна антибактеріальна терапія. У хворих із хіміорезистентними МБТ та раніше неефективно лікованих застосовуються індивідуалізовані режими антимікобактеріальної терапії.

При стандартному лікуванні: у перші 2 місяці застосовується щоденно 5 протиту­беркульозних препаратів — ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин і етамбутол. На 3-му місяці — 4 з них, крім стрептоміцину. В наступні 5 місяців — 3 із них, в основному ізоніазид і рифампіцин (в поєднанні з етамбутолом або піразинамідом) що­денно чи інтермітуюче.

Основний курс лікування становить 8 місяців. Стандартні режими лікування предс­тавлені у вигляді формули:

2НRZSЕ 1НRZЕ 5НRЕ (Z); 2НRZSЕ 1НRZЕ 5Н₃R₃Е₃ (Z₃)

Нестандартний режим лікування у хворих з рецидивом туберкульозу застосовується у випадку затримки часу припинення бактеріовиділення. В цьому разі подовжується інтенсивна фаза лікування: