Тлумачні та перекладні словники

Тлумачні словники

Будь-який словник складається зі словникових статей. Словникова стаття – основна структурна одиниця словника; текст, що роз'ясняє заголовну одиницю в словнику й характерні їй основні риси. Структура словникової статті визначається завданнями словника. Але словникова стаття будь-якого словника починається із заголовного слова. Сукупність заголовних статей утворюють словник, чи ліву частину словника.

Права частина словника – та, у якій розглядається заголовна одиниця. Права частина тлумачного словника, як правило, включає зони: граматична характеристика слова, тлумачення, тип значення (пряме, переносне); ілюстрації (цитати, вислови); словотворче гніздо; так звана «заромбова» частина (фразеологізми) і ін. Зони правої частини розробляються для кожного словника. Сукупність усіх словникових статей утворюють корпус словника. Крім корпусу, у будь-якому словнику є передмова, розділ «Як користуватися словником» (який рідко кимось читається); список умовних скорочень і ін.

Тлумачний словник - це словник, у якому засобами рідної мови розкривається значення слова, відзначають граматичні і стилістичні особливості його, наводяться зразки вживання слова у кожному з наведених значень.

Першим тлумачним словником сучасної української мови (він одночасно є й перекладним) слід вважати "Словарь української мови" у 4-х томах за редакцією Б. Грінченка (К., 1907—1909; останнє видання 1996—1997) — видатна пам'ятка української лексикографії.

Найвищим досягненням української лексикографії вважається одинадцятитомний "Словник української мови" (1971-1980). Він містить близько 135 тис. слів. Словник підготовлено працівниками Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні АН України й опубліковано у видавництві "Наукова думка". У 1983 р. Його було відзначено Державною премією СРСР. Статті цього словника містять докладну інформацію про значення, граматичні характеристики, стилістичне забарвлення слів, а також приклади використання слів у літературній мові.

У 1978 р. У видавництві "Радянська школа" вийшов "Короткий тлумачний словник української мови", підготовлений колективом авторів, відповідальний редактор Л.Л. Гумецька (К., 1979; друге видання за редакцією Д.Г. Гринчишина, 1988). Словник уміщує загальновживану лексику та фразеологію. Призначений для учнів та вчителів загальноосвітніх шкіл.

У 2001 р. побачив світ однотомний "Великий тлумачний словник сучасної української мови" В. Бусела, який містить близько 170 тис. слів і словосполучень. У ньому, крім загальновживаної лексики, подані терміни сучасної науки і техніки, слова, що позначають явища і реалії виробничого, культурного і побутового життя українського народу, а також архаїзми, діалектизми, понижені, жаргонні слова. Словник фіксує слова, які поповнили українську лексику в останнє десятиліття.

Є такі тлумачні словники української мови: "Словник української мови" АН в 11 томах (К., 1970—1980), "Новий словник української мови" у 4 томах В. Яременка й О. Сліпушко (К., 1998), "Короткий тлумачний словник української мови" за редакцією Л.Л. Гумецької (К., 1979; друге видання за редакцією Д.Г. Гринчишина, 1988).

Вийшов друком «Словник української мови. У 20-ти т. — К.: Наук. думка, 2010. — Т.1. А — Б. — 911 с.». Позитив: планується кваліфікувати до 200 000 слів. Критика: «ЛІТЕРАТУРА. Словники. У списку використаних словників СУМ-20 — жодного «допогромного» словника (крім Грінченкового). Немає навіть рос.-укр. академічного словника за ред. А. Кримського та С. Єфремова. Не використано українських термінологічних словників, а натомість пригодилися аж 9 російсько-українських словників та 7 власне російських. Точніше, не 7, а 6, бо на те саме за змістом джерело подано два посилання: *Лингвистический энциклопедический словарь. — М.: Сов. энцикл., 1990. — 685 с. *Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. — 2-е изд. — М.: Большая Рос. энцикл., 1988. — 685 с. Видання 1990 року — це репринт видання 1988 року. Якщо брати звідти лінгвістичні терміни, то одного видання мало би вистачити. Не згадано серед лексикографічних джерел і чи не найпопулярнішого в Україні «Великого тлумачного словника сучасної української мови». Він, звісно, небездоганний (і це ще м’яко кажучи), але невже туди навіть не заглядали? Наукові праці. Окрім 9 книжок/статей про загальні питання лінгвістики й однієї книжки Касареса «Введение в современную лексикографию» (1965) — жодного посилання на праці західних науковців в галузі лексикографії. Так, ніби бурхливого розвитку словникарської справи на Заході в останні 20 років і не було. А якщо й було, то почерпнути звідти ні́чого.»

«СЛОВА, ЯКИХ НЕМАЄ В СУМ-20 — в частині А-ав...

аакати, аба, абаб, абаван, абадит, абадити, абажуровий, абазинець, абаксіальний, абактеріальний, абакус, абалієнація, абампер, абанація, абапікальний, абартикуляція, абатівський, абахта, абацилярний, абациса, абацисти, абват, абвебер, абвольт, абгенрі, абгрегація, абд, абдерити, абдеритизм, абдест, абдикція, абдоміналгія, абдоміналізація, абдоміноскопія, абдукційний, аб-дут, абелевість, Абелів, абеліт, абелювання, абелювати, аберантний, абернатиїт, аберований, абетково-цифровий, абетково-числовий, абетко-цифровий, абеткований, абетний, абецадло, абецедарій, аби-аби, абиз, абикання, абикати, абиякенький, абієнтний, абіоген, абіогенеза, абіогенезний, абіогенетичний, абіоз, абіотрофічний, абіотрофія, абіофізіологічний, абіофізіологія, абісоліт, абісолітовий, абісопелагічний, абісопеліт, абісофіли, абісофільний, абіцин, абішека, абкулон, аблактація, аблаутний, аблегат, аблегація, аблефарія, абликіт, аблютоманія, аблятив, аблятивно-ізоляційний, аблятограф, абмо, абнегація, аболюціонізм, абом, абомазотомія, абомін, абомовня, абонент-відправник, абонент-одержувач, абортарій, абортивність, абортний, абортцанг, абра, абрагаміти, абрадувати, абразивотривкий, абразивотривкість, абракадабризм, абраксас, абраміти, абрахія, абреакція, абревіаційний, абрикосівський, абрупція, абсанс, абсенізм, абсименс, абсолютизованість, абсолютизовано, абсолютований, абсолютування, абсолютувати, абсольвент, абсорбат, абсорбатовий, абсорбентовий, абсорберний, абсорбованість, абсорбовний, абсорбовність, абсорбтив, абсорбціометр, абсорціометричний, абсорціометрія, абс-пластик, асбстатампер, абстенціоністи, абстраговний, абстраговність, абстрагувальний, абстрактне, абсцедивний, абсцедування, абсцесектомія, абсцесографія, абсцесотомія, абсцестонзилектомія, абсцисовий, абтесла, абу, абукумаліт, абфарад, абшніт, аб'юдикація.

Коментар:

1. Початок літери А у великому українському тлумачному словнику — це великою мірою , фахові терміни, мова науки. В проаналізованій частині «А-ав...» СУМ-20 містить загалом 212 реєстрових слова. У наведеному списку — 151 забракле слово. 2. Список укладено з кількох словників. Деякі з цих слів є в системі «Словники України», зокрема, в «Орфографічному словнику», і в опублікованих словниках проекту «Словники України». МІФ безпосередньо причетний до обох проектів. Чому тлумачний словник ігнорує терміни з орфографічного словника?

Деякі з наведених слів — вузькофахові терміни, однак чимало з них (точніше, їхніх відповідників) внесено до авторитетних загальних тлумачних словників англійської мови (Oxford English Dictionary, Webster’s Dictionary тощо).

Деякі (далеко не всі) слова із загального фонду, яких бракує в 1-му томі СУМ-20:

абзац (немає в значенні вигуку), автентика, автівка, автоводій, автогосподарство, автозбреження, автозберігання, автоіндустрія, автомотоспорт, автосани, автотренінг, адептка, адже ж, адмін, амортизування, андерграунд, апостат, арканити (немає переносного значення), архівар, аудіовідео- (і похідні: аудіовідеоапаратура, аудіовідеосигнал тощо), аудіопідсилювач, аудіосигнал, аут (немає похідних розмовних вживань), бабакувати, бабача, бабаченя, бабачиха, бабіти, бабунька, бавовнопрядний, багатенний, багніти, базарити, базграч, байдужечки, байдужісінько, байстрюченя, банити (бракує відомого значення «заборонити користуватися онлайновим ресурсом»), барсетка, бездоріж, бездрів’я, бешкетницький, бешкетниця, бешкетність, бешкетно, благочинство (у сенсі «доброчинність, благодійність»), браток (немає в сенсі «член кримінального угруповання»), буряківка

Коментар:

1. Є випадки, коли бракує цілої низки похідників: бабакувати, бабача, бабаченя, бабачиха; бешкетницький, бешкетниця, бешкетність, бешкетно. 2. Немає багатьох складних слів, наприклад, на авто–, а також слів, які ми пишемо через дефіс. 3. Відсутні лексичні одиниці на кшталт «адже ж», що їх «Орфографічний словник української мови» трактує як «незмінювані словникові одиниці». 4. Трапляються зросійщені слова й конструкції: агонізуючий (реєстрове слово), авізуючий (в ілюстрації до «авізований»), авіаобробка (реєстрове слово), керуючий (в ілюстрації до «адреса»), перетворюється дешифратором (там само), о́собі (у тлумаченні до «автоміксис»; такого слова немає в укр. мові, повинно бути «особи́ні»).»

«ТЛУМАЧЕННЯ – знову ж таки, лише кілька прикладів

СУМ-20: АБЕТКУВАТИ, ую, уєш, недок., що. Розміщувати форми представлення текстів за абеткою. Абеткувати картки до словника.

СУМ-11: АБЕТКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Розміщувати що-небудь за абеткою. Абеткувати картки до словника.

Коментар: СУМ-11 подає точніше тлумачення, а СУМ-20 — завузьке.

СУМ-20: АГІТПУКТ, у, ч. За радянських часів — осередок масово-політичної роботи серед населення, а також спеціально обладнане приміщення для такої роботи.

Коментар: це слово вживають і в наш час. Остання (третя) ілюстрація в статті стосується сьогодення.

Позначення процесів віддієслівними іменниками

У СУМ-20 не проведено розрізнення дії, висловленої віддієслівним іменником, та відповідної завершеної дії (події). Наприклад, ось тут завважили, що СУМ-20 подає: БДЖОЛОЗАПИЛЮВАННЯ. Те саме, що бджолозапилення. А насправді між ними є відмінність: перше стосується дії в її перебігу, а друге — завершеної дії.

«ІЛЮСТРАЦІЇ В СУМ-20

Чи не перша прикметна особливість СУМ-20, яка впадає в око, — аж надто стисла паспортизація ілюстрацій: ініаціал і прізвище автора твору (без вказівки на сам твір), «з журн.», «з газ.», «з наук. літ.», «з мови реклами» (!) тощо. У СУМ-11 джерела було вказано з точністю до сторінки, а отже їх можна було знайти й перевірити. Із СУМ-20 такої змоги немає. Принаймні його укладено так, щоб не можна було перевірити ілюстративний матеріал. Не наведено й списку авторських творів та списку використаної періодики.

Такий підхід інколи виправданий, а саме тоді, коли цитати беруть із електронного корпусу й користувачі мають доступ до нього. Тоді вони можуть легко знайти потрібну цитату й дізнатися про її джерело. Коли ж корпус недоступний, залишається або брати на віру, або ж перевіряти своїми засобами.

Отож, було проведено такий експеримент: вибрані ілюстрації з СУМ-20 перекладено російською й задано пошук в інтернеті через Гугл. Принаймні в деяких випадках паспортизація є буквально довільною: дві цитати до 2-го значення «бандвагон» походять із того самого джерела, але джерела вказано різні (із журн.) та (з газ.). Це підтверджують і спостереження: в СУМ-11 є ілюстрації з журналу «Мистецтво» у статтях «абстрагованість» та «абстрактний». Вони перекочували до СУМ-20, але в першому випадку джерело зазначено як (із журн.), а в другому — (з наук. літ.). У низці випадків замість цитат із українських джерел укладачі СУМ-20, схоже, знайшли російські контексти, переклали їх самотужки й подали в словникових статтях. Переклад подекуди невдалий. В тому, що такі приклади не поодинокі, зацікавлений читач зможе дуже просто переконатися, провівши описаний експеримент з іншими словами — відносно недавно запозиченими й без ілюстрацій із авторських праць.»

Багатьма тлумачними словниками представлена російська мова: "Толковый : "Толковый словарь живого великорусского языка" в 4-х томах B.I. Даля (1863—1866; шосте видання — 1989—1991; специфічною ознакою цього словника є те, що слова в ньому розміщені за гніздовим способом, тобто всі споріднені слова подаються в одній статті; слово в такому словнику знайти важко, зате добре показано життя кореня кожного слова в мові), "Толковый словарь русского языка" в 4-х томах за редакцією Д.М. Ушакова (1936—1940), академічний "Словарь современного русского литературного языка" в 17 томах (М.-Л., 1948—1965; з 1991р. виходить друге видання), укладений на основі 17-томного чотиритомний "Словарь русского языка" (1957—1960; друге видання — 1981 —1984), "Словарь русского языка" C.I. Ожегова (шістнадцяте видання — 1984).

У 1977—1983 pp. у Мінську вийшов "Тлумачальны слоунік беларускай мовы" в 6 книгах, а в 1958—1968 pp. у Варшаві був видрукуваний "Slownik jejzyka polskiego" в 10 томах за редакцією В. Дорошевського. Серед інших тлумачних словників дуже відомими є англійські словники серії Webster (Уебстер), французькі — серії Larousse (Лярус), німецькі — серії Duden (Дуден).

Словники іншомовних слів характеризують слова, запозичені українською мовою з інших мов. У них звичайно дається етимологічна довідка (пояснення по ходження іншомовного слова) та визначення.

Ці словники охоплюють запозичену лексику, вказують на джерело запозичення слова, наводять іншомовну форму в оригіналі і тлумачення слова рідною мовою. Українською мовою видані такі словники іншомовних слів: "Словник чужомовних слів" А. Орла (Нью-Йорк, 1963), "Словник іншомовних слів" за редакцією О.С. Мельничука (К., 1975), "Словник іншомовних слів" М.П. Коломійця і Л.В. Молодової (К., 1998).