Класифікація інформаційних систем

Створенню інформаційних систем (ІС) у нашій країні приділяється багато уваги. За масштабами, темпами зростання, витратами матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, а також за ступенем впливу на процеси управління проблема створення ІС перетворилася на велике народногосподарське завдання.

Інформаційні системи можуть значно різнитися за типами об'єктів управління, характером та обсягом розв'язуваних задач і рядом інших ознак.

Загальноприйнятої класифікації ІС у даний час не існує, тому їх можна класифікувати за різними ознаками.

1. За рівнем або сферою діяльності

— державні,

— територіальні (регіональні),

— галузеві,

— об'єднань,

— підприємств або установ,

— технологічних процесів.

2. За рівнем автоматизації процесів управління

— інформаційно-пошукові,

— інформаційно-довідкові,

— інформаційно-керівні,

— системи підтримки прийняття рішень,

— інтелектуальні ІС.

3. За ступенем централізації обробки інформації — центрасистеми планових розрахунків (АСПР).

4. За ступенем інтеграції функцій

— багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями управління (підприємство — об'єднан ня, об'єднання — галузь і т. ін.),

— багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями планування і т. ін.

Державні ІС призначені для вирішення найважливіших народогосподарських проблем країни. На базі використання обчислювальних комплексів та економіко-математичних методів в них складають перспективні та поточні плани розвитку країни, ведуть облік результатів та регулюють діяльність окремих ланцюгів народного господарства, розробляють державний бюджет та контролюють його виконання і т.ін.

Центральне місце в мережі державних ІС належить автоматизованій системі державної статистики. Роль та місце АСДС в ієрархії управління визначається тим, що вона є основним джерелом статистичної інформації, конче потрібної для функціонування усіх державних та регіональних ІС.

Серед ІС, з якими взаємодіє АСДС, важливе місце належить автоматизованій системі планових розрахунків. АСПР функціонує при Міністерстві економіки України і являє собою інформаційну систему, призначену для розробки народногосподарських планів та контролю за їх виконанням в умовах застосування засобів обчислювальної техніки для збору та обробки інформації.

Процес взаємодії АСДС з АСПР має взаємний характер: статистична інформація, джерелом якої є АСДС, необхідна на всіх етапах складання перспективних і поточних планів розвитку господарства країни. У свою чергу, планова інформація надходить до АСДС і є основою для обліку та аналізу виконання планів і завдань. Взаємодія АСДС та АСПР передбачає також спільний аналіз соціально-економічних проблем розвитку народного господарства. Тому АСДС має повністю задовольнити потреби оптимального планування, проводити економіко-математичний аналіз демографічних процесів у суспільстві, міжгалузевих зв'язків, споживання та прибутків населення, показників діяльності підприємств.

АСДС взаємодіє також з державною інформаційною системою фінансових розрахунків (АСФР) при Міністерстві фінансів України.

АСФР призначена для автоматизації фінансових розрахунків на базі сучасної обчислювальної техніки з формування державного бюджету та контролю за його виконання. При цьому вона використовує статистичну інформацію про випуск і реалізацію продукції, фонди споживання, запаси та витрати фінансових ресурсів і т. ін.

Відомі й інші державні ІС, система обробки інформації з цін (АСОІ цін), система управління національним банком (АСУ банк), система обробки науково-технічної інформації (АСО НТІ) і т. ін.

Територіальні (регіональні) ІС призначені для управління адміністративно-територіальним регіоном. Сюди належать ІС області, міста, райони. Ці системи виконують роботи з обробки інформації, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном формування звітності й видачі оперативних даних місцевим і керівним державним і господарським органам. ті, міста, району. Ці системи виконують роботи з обробки інформації, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном формування звітності й видачі оперативних даних місцевим і керівним державним та господарським органам.

Галузеві інформаційні системи управління призначені для управління підвідомчими підприємствами та організаціями. Галузеві ІС діють у промисловості та в сільському господарстві, будівництві на транспорті і т.ін. В них розв'язуються задачі інформаційного обслуговування апарату управління галузевих міністерств їх підрозділів. Галузеві ІС відрізняються сферами застосування -промислова, непромислова, наукова.

Інформаційні системи управління підприємствами (АСУП або виробничими об'єднаннями (АСУ ВО) — це системи із застосуванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко-математичних та інших методів для регулярного розв'язування задач управління виробничо-господарською діяльністю підприємства.

Принципову схему функціонування АСУП наведено на рис. 5

Інформаційні системи управління технологічними процесам» (АСУ ТП) керують станом технологічних процесів (робота верста та, домни тощо). Перша й головна відмінність цих систем від розглянутих раніше полягає передусім у характері об'єкта управління — для АСУ ТП це різноманітні машини, прилади, обладнання а для державних, територіальних та інших АСУ — це колективі людей. Друга відмінність полягає у формі передачі інформації Для АСУ ТП основною формою передачі інформації є сигнал, а і інших АСУ — документи.

Залежно від мети функціонування та завдань, які покладені на ІС на етапах збору та змістової обробки даних, розрізняють такі типи ІС:

— інформаційно-пошукові,

— інформаційно-довідкові,

— інформаційно-управляючі (управлінські),

— інтелектуальні інформаційні системи

— системи підтримки прийняття рішень.

Інформаційно-пошукові системи (ІСП) орієнтовані на розв'язування задач пошуку інформації. Змістова обробка інформації у таких системах відсутня.

В інформаційно-довідкових системах (ІДС) за результатам пошуку обчислюють значення арифметичних функцій.

Інформаційно-управляючі, або управлінські, системи (відомі у вітчизняній літературі під назвою «автоматизовані системи організаційного управління») являють собою організаційно-технічні системи, які забезпечують вироблення рішення на основі автоматизації інформаційних процесів у сфері управління. Отже, ці системи призначені для автоматизованого розв’язування широкого кола задач управління.

До інформаційних систем нового покоління належать системи підтримки прийняття рішень (СППР) та інформаційні системи побудовані на штучному інтелекті (інтелектуальні ІС). СППР — це інтерактивна комп'ютерна система, яка призначена для підтримки різних видів діяльності при прийнятті рішень із слабоструктурованих або неструктурованих проблем. Інтерес до СППР, як перспективної галузі використання обчислювальної техніки та інструментарію підвищення ефективної праці у сфері управління економікою, постійно зростає. У багатьох країнах розробка та реалізація СППР перетворилася на дільницю бізнесу, що швидко розвивається.

Штучний інтелект — це штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язування людиною складних творчих задач. Створенню інтелектуальних інформаційних систем сприяла розробка в теорії штучного інтелекту логіко-лінгвістичних моделей. Ці моделі дають змогу формалізувати конкретні змістовні знання про об'єкти управління та процеси, що відбуваються в них, тобто ввести в ЕОМ логіко-лінгвістичні моделі поряд з математичними. Логіко-лінгвістичні моделі — це семантичні мережі, фрейми, продукувальні системи — іноді об'єднуються терміном «програмно-апаратні засоби в системах штучного інтелекту».

Розрізняють три види інтелектуальних ІС:

· інтелектуальні інформаційно-пошукові системи (системи типу «запитання — відповідь»), які у процесі діалогу забезпечують взаємодію кінцевих користувачів — непрограмістів з базами даних та знань професійними мовами користувачів, близьких до природних;

· розрахунково-логічні системи, які дають змогу кінцевим користувачам, що не є програмістами та спеціалістами в галузі прикладної математики, розв'язувати в режимі діалогу з ЕОМ свої задачі з використанням складних методів і відповідних прикладних програм;

· експертні системи, які дають змогу провадити ефективну комп'ютеризацію областей, в яких знання можуть бути подані в експертній описовій формі, але використання математичних моделей утруднене або неможливе.

В економіці України найпоширенішими є експертні системи. Це системи, які дають змогу на базі сучасних персональних комп'ютерів виявляти, нагромаджувати та коригувати знання з різних галузей народного господарства (предметних областей).

Загальноприйнятої класифікації ІС на теперішній час не існує і тому їх часто класифікують за різними ознаками, з-поміж яких можна виділити такі:

1. За рівнем або за сферою діяльності:

державні,

територіальні (регіо­нальні),

галузеві,

підприємств або організацій,

технологічних процесів.

2. За призначенням або особливістю об'єктів управління:

- адміністра­тивні,

- виробничо-технічні,

- соціальні,

- транспортні тощо.

3. За рівнем автоматизації процесів управління:

- інформаційно-пошукові,

- інформаційно-керівні,

- інформаційно-довідкові,

- СППР,

- інтелекту­альні ІС тощо.

4. За ступенем централізації обробки інформації:

- централізовані ІС,

- децентралізовані ІС,

- ІС колективного використання.

5.3а характером, керованого виробничого процесу:

- І) для виробництва з дискретним процесом (машинобудування, приладобудування);

- 2) з неперервним процесом (хімічна, нафтопереробна і газова промисловості);

- 3) з неперервно-дискретним процесом (металургійна, цементна, харчова промисловості).

6. За ступенем інтеграції функцій:

- багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями планування;

- багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями управління (підприємство - об'єднання - галузь);

- комплексні ІС, які здійснюють інте­грацію ІС з відмінними задачами (ІС керування підприємством з ІС керування технологічними процесами тощо).

Академік В.М. Глушков запропонував підрозділяти всі ІС першого поко­ління на два основні типи:

1. Автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУТП);

2. Автоматизовані системи організаційного або адміністративного управ­ління (АСОУ).

АСУТП керує роботою технологічних процесів (керування верстатами, домною тощо), АСОУ - об'єктами економічної і соціальної суті.

Головна відмінність цих двох типів систем полягає передусім в особ­ливості об'єкта керування: для АСУТП - це різні машини, прилади, пристрої, а для АСОУ - насамперед люди, колективи людей.

Друга відмінність міститься в формі передачі інформації: в АСУТП основною формою передачі інформації є різні сигнали (електричні, оптичні, механічні тощо), в АСОУ - документи.

Зазначимо, що в економіці з врахуванням сфери застосування виділяються:

• банківські інформаційні системи;

• ІС фондового ринку;

• страхові ІС;

• податкові ІС;

• ІС промислових підприємств і організацій (особливе місце за значимістю і розповсюдженістю серед них займають бухгалтерські ІС);

• статистичні ІС тощо.