Вибір системи водопостачання ТЕС і АЕС

Системи водопостачання ТЕС і АЕС вибирають на основі зіставлення техніко-економічних показників різних варіантів. Основними показниками є капітальні витрати, експлуатаційні витрати і можливий недовиробіток електроенергії при погіршенні вакууму в конденсаторах турбін.

При виборі системи водопостачання враховують наступні чинники: потужність електростанції і досяжна глибина вакууму при різних системах; наявність в районі проектованої електростанції природних джерел води (річок, озер, морити); наявність вільних площ для споруди гідротехнічних об'єктів (каналів, насосних станцій, охолоджувачів і т.ін.); метеорологічні і кліматичні умови в даному районі; витрата енергії на подачу води і інші експлуатаційні витрати.

Найвигідніша у всіх випадках — прямотечна система, що забезпечує найглибший вакуум в конденсаторах і якнайменші капітальні витрати і експлуатаційні витрати в порівнянні з іншими системами. Проте застосування цієї системи можливе лише при дебіті річки, перевищуючому в три-чотири рази витрату води на технічне водопостачання або будівництво електростанції поблизу великого озера або моря.

При проектуванні системи водопостачання в першу чергу розглядають можливість застосування прямоточной системи. Якщо цю систему застосувати неможливо або вартість її виходить дуже великою, то розглядають варіанти інших систем — оборотної або змішаної з різними типами охолоджувачів. Перевагу віддають варіанту, що має кращі техніко-економічні показники.

При рішенні питань, зв'язаних з використанням природних джерел води, враховують не тільки вартість гідротехнічних споруд, але і витрати, пов'язані з відведенням землі під затоплення при пристрої ставків-охолоджувачів. Враховують також можливий вплив зміни гідрологічного режиму району на економіку сільського господарства і кліматичні умови.

Для електростанцій, що розташовуються в межі міста, вибір системи водопостачання тісно пов'язаний з обмеженістю вільних територій. На ТЕС в містах частіше всього застосовують оборотні системи з градирнями.

Таблиця 14.3. Вартість окремих споруд систем водопостачання (за даними Теплоелектропроекту)

Примітка. Об'єм земляних робіт на 1 км каналу, що підводить, при витраті води 1 м³/сскладає 11 500 м³ при незарегульованому джерелі і 8000 м³ при зарегульованому. Для відкритих відвідних каналів об'єм земляних робіт складає 3350 м³на 1 мпри витраті води 1 м³/с.

При оборотній і змішаній системах водопостачання середньорічний вакуум в конденсаторах турбін, як правило, гірше, ніж при прямотечній системі. Особливо велика відмінність спостерігається в літній час. Пониження вакууму обумовлює недовиробіток електроенергії, що може розглядатися як фактична перевитрата палива. Зменшення потужності генератора при зниженні вакууму визначається по формулі

, кВт, (14.13)

де — ентальпія пари на виході з турбіни при різних значеннях вакууму в конденсаторі, кДж/кг.

Капітальні витрати для різних варіантів систем водопостачання можна орієнтовно оцінити за укрупненими показниками вартості окремих споруд, що приведені в табл. 14.3.

Експлуатаційні витрати на водопостачання складаються з наступних складових: витрат на ремонт і обслуговування устаткування; вартості електроенергії, що витрачається на подачу води, а при вентиляторах градирнях — і на привід вентиляторів; вартості недовиробітку електроенергії через пониження вакууму.

Тема 16. ВИБІР МАЙДАНЧИКІВ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН ТЕС І АЕС