Теорія модернізації.
1. Поняття суспільства, країни, держави. Суспільство як соціальна система.Вся історія соціологічної думки є історією наукових підходів і методів побудови теорій суспільства.
Суспільство– це сукупність історично сформованих способів взаємодії й форм об'єднання людей, у яких виражається їх всебічна залежність друг від друга, регульована законом, звичаями, соціальними інститутами.
Основні ознаки суспільства:
1. Воно не є частиною будь якої більшої системи (автономність і самодостатність суспільства).
2. Шлюби укладаються переважно між представниками даного об'єднання.
3. Воно поповнюється переважно за рахунок дітей тих людей, які вже є визнаними представниками об'єднання (самовідтворення).
4. Об'єднання має територію, що вважає власної.
5. У нього власна назва й власна історія.
6. Воно має власну систему керування.
7. Об'єднання існує довше середньої тривалості життя окремого індивіда (цілісність і стабільність).
8. Його згуртовує спільна система цінностей, звичаїв, традицій, що називають культурою.
Найчастіше поняття суспільство розуміється у двох значеннях: вузькому й широкому.
У вузькому розумінні – це окремо взяте суспільство, розглянуте в єдності його територіальних кордонів (країна) і політичного устрою (держава).
У широкому розумінні – це світове співтовариство або світова система, мається на увазі все людство як ціле.
Крім суспільства існують ще й такі поняття як "країна" і "держава".
Держава являє собою штучний політичний конструкт – інститут, покликаний управляти взаємодіями між людьми, тобто політична організація країни, що має певний тип влади та апарат керування.
Країна – територія, що має певні границі й користується державним суверенітетом.
Системний підхідтрактує суспільство як систему , що самозабезпечується.
Система – це предмет, явище або процес, що складається з якісно визначеної сукупності елементів, які перебувають у взаємних зв'язках і відносинах та утворюють єдине ціле.
Основні характеристики системи:
· цілісність;
· стабільність, тобто збереження своєї структурно-функціональної організації при зміні зовнішнього середовища;
· самодостатність і саморозвиток;
· відкритість, тобто взаємозв'язок із зовнішнім середовищем;
· варіативність (можливі різні варіанти розвитку в певних границях);
· компенсаторність (якщо якийсь елемент не виконує свої функції на належному рівні, то йому знаходиться заміна);
· багаторівневість.
Специфіка соціальної системи полягає в тому, що вона складається на базі тієї або іншої спільноти людей (соціальна група, соціальна організація, суспільство), а її елементами є люди, чия поведінка детермінується певними соціальними позиціями (статусами), які вони займають і конкретними соціальними функціями, які вони виконують, соціальними нормами й цінностями, прийнятими в даній соціальній системі, а також їх різними індивідуальними якостями.
Суспільство як соціальна система – це такий соціальний організм, щофункціонує й розвивається за своїми власними законами, має якості, яких немає в жодного з утворюючих його елементів окремо.
Складовими елементами суспільства є:
1) соціальні зв'язки й відносини;
2) соціальні дії й взаємодії;
3) соціальні цінності й норми.
Основні рівні суспільства:
1) Мікрорівень (рівень окремо взятого індивіда);
2) Мезорівень (рівень соціальних груп і соціальних інститутів);
3) Макрорівень (рівень суспільства в цілому).
4) Світ-система або глобальний рівень.
В марксистській соціології, у якій виявляється детерміністський (причинно-наслідковий) зв'язок соціальних явищ і процесів, їхня субординація, суспільство містить у собі чотири основні сфери – економічну, соціальну, політичну й духовну (ідеологічну). Кожна з попередніх підсистем має вирішальний вплив на наступні й зазнає зворотний вплив. Кожна із цих найбільш загальних соціальних систем займає певне місце в соцієтальній системі й виконує (добре, погано або зовсім не виконує) строго обкреслені функції. У свою чергу, кожна з найбільш загальних систем включає у свою структуру як елементи нескінченну безліч соціальних систем менш загального порядку (родина, трудовий колектив і т.д.).
Постійне відтворення способів взаємозв'язку й взаємодії компонентів, а отже, збереження цілісності й стабільності суспільства забезпечується шляхом виконання суспільством певних функцій. Т. Парсонс визначає основні функції, без яких система як така існувати не може:
· здатність до адаптації (забезпечується економічною підсистемою суспільства);
· ціледосягнення (політичною підсистемою);
· інтеграції (правовими інститутами й звичаями);
· відтворення структури (системою вірувань, мораллю й органами соціалізації).
Чим більш послідовніше здійснюється функціональний розподіл діяльності на рівні інститутів і соціальних ролей, тим стабільніше сама соціальна система.
2. Поняття соціальних змін, їхні види. Соціальні зміни – це перехід соціальних систем, спільнот, інститутів і організацій з одного стану в інше. Соціальні зміни мають на увазі не будь-які зміни, що відбуваються в якій-небудь сфері (економічній, політичній, духовній), а зміни соціальних систем, соціальної стратифікації, соціальних спільнот, соціальних процесів, інститутів, організацій, їхніх взаємодій.
Поняття “соціальна зміна ” конкретизується поняттям розвитку. Поняття «соціальний розвиток» означає певний вид соціальних змін, що мають спрямованість убік поліпшення, ускладнення, удосконалення.
Зміни можуть здійснюватися на наступних рівнях:
1. На рівні особистості й міжособистісних відносин (зміни модального типу особистості, лібералізація статевої моралі).
2. На рівні організацій і інститутів (зміна функцій і типів сім’ї, цілей освіти).
3. На рівні малих і великих соціальних груп (поява фермерів, підприємців).
4. На соцієтальному і глобальному рівнях (економічний розвиток одних країн, застій і криза в інші).
Види соціальних змін залежно від типу соціальних зв'язків:
1. Структурнісоціальні зміни – зміни, що стосуються структур різних соціальних утворень (зміни в структурі сім’ї, суспільства).
2. Процесуальні –зміни, що зачіпають соціальні процеси (зміни в міграційних процесах, у стратифікації суспільства).
3. Функціональні –зміни, що стосуються функцій різних соціальних систем, інститутів, організацій (зміни у функціях сім’ї, освіти, законодавчої й виконавчої влади).
4. Мотиваційні –зміни в сфері мотивацій індивідуальної й колективної діяльності(зміни мотивації студентів).
Всі ці зміни тісно пов'язані між собою: зміни одного виду з необхідністю спричиняють зміни інших видів.
Також виділяють такі типи соціальних змін як:
1. Еволюційні (поступові, повільні, плавні, кількісні перетворення об'єктів) і революційні (відносно швидкі, корінні, якісні) зміни;
2. Прогресивні (рух уперед) і регресивні (відкіт назад);
3. Імітаційні (копіювання існуючих форм соціального життя) і інноваційні (створення нових форм соціального життя).
Якщо наявність соціальних змін у соціальних системах визнається всіма соціологами, то із приводу факторів соціальних змін висловлюються різні думки.
1. На питання, звідки надходить імпульс для соціальних змін, є дві відповіді:
1) представники екзогенних теорій (географічний напрямок) думають, що соціальні зміни породжуються зовнішніми факторами: кліматом, ландшафтом і т.д.;
2) більшість соціологів є прихильниками ендогенних факторів розвитку, тобто думають, що причини соціальних змін треба шукати в самому суспільстві. Так, представники конфліктного підходу рушійною силою розвитку суспільства бачать соціальні протиріччя й конфлікти, які властиві будь-якому соціальному устрою. Марксистська соціологія в якості головної рушійної сили суспільства бачить єдність і боротьбу протилежностей, що відбувається у всіх сферах. В економічної – протиріччя між продуктивними силами й виробничими відносинами, у соціально-політичної - - боротьба класів, у духовної – боротьба ідеологій).
2. Щодо ролі об'єктивних і суб'єктивних факторіву соціальних змін висловлюються дві точки зору:
1) прихильники суб'єктивізму як основну причину соціальних змін розглядають свідому діяльність індивіда або групи людей, на перший план висувається індивідуальна свідомість;
2) прихильники об'єктивізмудумають, що в суспільстві діють об'єктивні закони, не залежні від волі й свідомості людей.
3. На питання, чи носять соціальні зміни причино обумовлений або випадковий характер, також пропонується дві відповіді:
1) марксистський детермінізм підкреслює причинну обумовленість всіх соціальних явищ; це означає, що кожна з підсистем, що входять у суспільство, існує не сама по собі, а перебуває в причинно-наслідковій залежності від інших сфер, всі підсистеми залежні від економічної підсистеми;
2) соціальний дарвінізм вважає, що соціальні зміни відбуваються завдяки випадковим варіаціям і природному відбору.
4. На питання про те, які причини породжують соціальні зміни, пропонуються наступні відповіді:
1. Соціокультурні теорії першопричиною соціальних змін вважають зміни, що відбуваються в соціокультурній сфері – світосприйнятті, релігії, свідомості соціальних груп, суспільства в цілому. Такі зміни визначають вигляд усього суспільства.
2. Соціально-економічні теорії головну причину бачать в економіці, виробничих відносинах.
3. Індустріально-технологічні теорії думають, що соціальні зміни залежать на сам перед від технологічних змін. Виділяють 3 способи, за допомогою яких технологія детермінує соціальні зміни:
1) зміни в технології створюють проблеми соціального порядку, які вимагають певних дій з боку людей (виникнення біотехнологій, що дозволяють жінкам виношувати нерідних дітей, породило сурогатне материнство, що потребує нових соціальних норм, так і в нових соціальних ролей);
2) нові технології, нова техніка створюють нові можливості для індивіда й груп у їхній діяльності, спілкуванні (нові можливості соціальної комунікації створені завдяки телефонізації, розвитку телебачення, комп'ютерної техніки й т.д.);
3) нові технології нерідко створюють нові форми взаємодії між індивідами й різним родом спільнотами (розвиток Інтернету індивідуалізує працю багатьох висококваліфікованих працівників).
3. Концепції соціальних змін. У сучасній соціології виділяють наступні концепції соціальних змін:
1) Теорії еволюційного розвитку суспільства (соціальний еволюціонізм).
2) Теорії революційного розвитку суспільства (соціальний революціонізм).
3) Циклічні теорії (теорії культурно-історичних типів).
Соціальний еволюціонізм являє собою спробу глобального осмислення історичного процесу як частини загального, нескінченно різноманітного й активного процесу еволюції космосу, сонячної системи, Землі. Одним з перших теоретиків соціального еволюціонізму був англійський соціолог Герберт Спенсер. У соціології Спенсера реалізована основна ідея соціального еволюціонізму 19 в. – ідея існування історичних стадій людського суспільства, що розвиваються від простого до складного, від традиційного до раціонального, від неосвіченого до освіченого, від суспільства з ручною технологією до суспільства з машинною технологією.
У руслі соціального еволюціонізму на основі протиставлення традиційного й сучасного суспільств в 50-60-і роки сформувалася теорія індустріального суспільства (Р. Арон, У. Ростоу). Теорія індустріального суспільства описує поступальний розвиток суспільства як перехід від відсталого аграрного (традиційного) суспільства, у якому панує натуральне господарство й станова ієрархія до передового індустріального суспільства.
Індустріальному суспільству притаманне :
1) розвинена й складна система поділу праці в суспільстві в цілому, при спеціалізації в конкретних сферах виробництва й керування;
2) масове виробництво товарів на широкий ринок;
3) механізація й автоматизація виробництва та управління;
4) науково-технічна революція.
З погляду цієї теорії, основні характеристики великої промисловості обумовлюють форму поведінки людей не тільки в сфері організації й управління виробництвом, але у всіх інших сферах громадського життя.
В 60-і роки теорія індустріального суспільства одержує розвиток у теорії постіндустріального суспільства (Д. Белл, А. Турен). У цій теорії виділяють третій тип суспільства – постіндустріальне (інформаційне) суспільство, що характеризується різко зрослою роллю знання й інформації. Таким чином, суспільство проходить наступні стадії:
· доіндустріальне суспільство;
· індустріальне суспільство;
· постіндустріальне суспільство.
Дата добавления: 2020-10-14; просмотров: 381;