Висновок. Постійний струм у 4 -5 разів безпечніший змінного.

Час дії струму зменшує опір тіла людини. Ця аксіома пояснюється зволоженням шкіри від поту та електролітичними процесами в тканинах.

Неелектричні чинники:

- шлях струму через людину;

- індивідуальні особливості і стан організму;

- час, раптовість і непередбачуваність дії струму.

Шляхи струму через тіло людини в електробезпеці отримали назву петлі струму. Їх назва визначається елементами тіла, які контактують з електромережею. Найбільш розповсюдженими і відомими є наступні:

- „рука – рука”;

- „голова – ноги”;

- „рука – ноги”.

Важкість ураження людини електричним струмом суттєво визначається петлями струму. Статистичні дані свідчать про те, що найбільша кількість важких і смертельних наслідків відбувається за наступними петлями:

- „рука – рука” до 40 %;

- „права рука – ноги” до 20 %;

- „ліва рука – ноги” до 17 %;

- „голова – руки”, „голова – ноги” до 100 %.

Індивідуальні особливості і стан організму характеризуються:

- психічними особливостями та рисами характеру (холерик, сангвінік, меланхолік);

- станом збудження нервової системи;

- наявністю депресії, алкогольного та наркотичного сп’яніння ;

- захворюванням шкіри, серцево-судинної системи, органів внутрішньої секреції, легенів;

- температурою тіла, пітливістю тощо.

Аналіз електротравматизму показує, що холерики, меланхоліки і люди, які психічно і фізично нездорові, менш стійкі до дії електричного струму. Найбільш важкі випадки ураження людини електричним струмом спостерігаються у стані алкогольного і наркотичного сп’яніння. Тому законодавство України з охорони праці категорично забороняє роботу людини у такому стані.

Раптовість і непередбачуваність дії струму. Установлено, що значення порогових струмів на 30...50 % вищі для людини, яка усвідомлює загрозу і наслідки. В цьому випадку спостерігається повна аналогія з відомою істиною: „Попереджений - отже захищений”.

Збільшення часу дії електроструму зменшує опір тіла людини за рахунок інтенсифікації біохімічних процесів в організмі і створює умови збігу максимального імпульсу струму через серце з фазою Т кардіоциклу, що негативно впливають на функцію серця.

Санітарно-гігієнічні показники виробничого середовища безпосередньо впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом, а саме:

- температура повітря в приміщенні;

- вологість повітря;

- запиленість повітря;

- наявність в повітрі хімічно-активних домішок тощо.

За чинниками виробничого середовища ПУЕ виділяють такі категорії приміщень:

- без підвищеної небезпеки;

- з підвищеною небезпекою;

- особливо небезпечні.

Категорія визначається наявністю в приміщенні чинників підвищеної або

особливої небезпеки електротравм. До чинниківпідвищеної небезпеки відносяться:

- температура в приміщенні, що впродовж доби перевищує 35 оС;

- відносна вологість більше 75 %, але менше повного насичення (100 %);

- струмопровідна підлога – металева, бетонна, цегляна, земляна тощо;

- струмопровідний пил;

- можливість одночасного доторкання людини до неструмопровідних частин електроустановки і металоконструкцій, що мають контакт із землею.

Чинники особливої небезпеки:

- відносна вологість, яка близька до насичення (до 100 %);

- агресивне середовище, що пошкоджує ізоляцію.

Приміщення з відсутніми чинниками підвищеної і особливої небезпеки належать до приміщень без підвищеноїнебезпеки.

Приміщення належить до приміщень підвищеної небезпеки електро-травм при наявності одного з чинників підвищеної небезпеки.

Приміщення вважається особливо небезпечним при наявності одночасно двох чинників підвищеної небезпеки.






Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 1379; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.02 сек.