Історія розвитку Землі у кайнозойську еру

Кайнозойська ера поділяється на три періоди: палеоген, неоген і четвертинний. Тривалість 65 млн. років.

8.6.1 Органічний світ

До початку палеогену більшість видів тваринного світу мезозою вимирає. Серед морських безхребетних щезли амоноідеї, белемніти, іноцерами. Змінюється родовий і видовий склад інших типів. Вимирають динозаври, літаючі птерозаври, гігантські морські рептилії. Залишаються гастроподи, простіші, пелециподи, нумуліти, керівні породоутворюючі форми. В палеозої розповсюджені: а) серед безхребетних - моллюски, форамініфери, морські їжаки, остракоди; б) серед хребетних - кістякові риби, хрящеві (акули, скати); в) ссавці - дельфіни, кити, сирени. На суші існують крокодили, ящірки, черепахи, змії, гігантські саламандри, жаби.

У палеозої переважають сумчасті і примітивні ссавці. З'явились ведмеді, мастодонти, носороги, бики, людиноподібні мавпи, в кінці неогену - слони, гіпопотами, лошаки. В антропогені з'являється людина.

Флора. Розквіт покритонасінних рослин. З палеогену і далі з'являється вічнозелена флора (пальми, папороті, кипариси, хвойні) - гелінденська флора. Існує тугайська флора - каштани, бук, дуб, ольха, береза, клен; тундрова флора - верба, мох, карликова береза.

8.6.2 Історія докембрійських платформ у кайнозої

Східноєвропейська платформа. Кайнозойські відклади в межах платформи розповсюджені на заході, півдні і південному сході. Представлені морськими піщано-глинистими породами. Відклади антропогену представлені континентальними фаціями.

Сибірська платформа піднята над рівнем моря. В антропогені представлена алювіальними і делювіальними осадами. Північно- Американська платформа також у кайнозої піднята, море регресувало. В палеогені і неогені осади тут не формуються. Лише на крайньому південному сході в Передкордільєрському прогині зафіксовані палеогенові і неогенові теригенні осади в континентальних фаціях. Антропогенова система виражена алювіальними і делювіальними осадами.

У дельті річки Міссісіпі утворюються річні осади післяолігоценового часу. В районі плато Колумбія і Мексики йде вилив базальтів.

Гондвана. Відклади кайнозою зафіксовані по краях платформи. Це теригенні і карбонатні породи. По розломах утворюються базальтові трапи (плато Тибестів у палеогені і в антропогені - східна Африка).

8.6.3 Геосинклінальні пояси

Середземноморський пояс. Більша частина Середземноморського поясу в ранньому палеогені знаходиться на геосинклінальному етапі розвитку. В цілому розріз кайнозою складений морськими теригенно- карбонатними відкладами. На границі палеогену і неогену в Криму і на Північному Кавказі виділяється товща темних сланцевих і бітумінозних глин (майкопська серія).

Тихоокеанський пояс. На початку кайнозою на значній території Тихоокеанського поясу існує декілька геосинклінальних областей, які на протязі кайнозою знаходяться в умовах геосинклінального режиму. Це такі області як Східноазіатська, Новогвінейсько-Новозеландська, Андійська, Каліфорнійська.

Урало-Монгольський пояс. На протязі кайнозою тут продовжується платформовий етап розвитку, який почався в мезозої. Більша частина поясу знаходиться в умовах континентального режиму. Осадконакопичення відбувалось у ряді западин. Західна частина поясу (Західносибірська плита і північна частина Туранської плити) прогинається і у ранньому і середньому палеогені накопичуються морські осади.

Атлантичний пояс. У кайнозої йде платформовий етап розвитку, який супроводжувався поширенням Атлантичного океану. Крайові ділянки Атлантичного поясу знаходились в умовах континентального режиму. Море існувало на незначних ділянках південно-західної Англії і по узбережжю Мексиканської затоки.

8.6.4 Тектонічні рухи

У кайнозої земна кора знаходилась в умовах альпійського орогенезу. В ранньому і середньому палеогені йде прогин земної кори, в пізньому палеогені починаються гороутворюючі процеси, які максимально розвинулись в неогені. Складчастість супроводжувалась активною вулканічною діяльністю. В кайнозої утворюються Альпи, Балкани, Карпати, Кавказ, Памір, Гімалаї, Анди, Коряцький і Камчатський хребти. На платформах утворюються області епіплатформної активізації: Скалисті гори, Тянь-Шань, Тібет.

У зонах зчленування платформ і альпід формуються передові прогини: Передандійський, Передальпійський, Передкарпатський, Передкавказський, Передпамірський, Передкопетдагський, Індійський і Ганський.

8.6.5 Осадконакопичення

У кайнозої основними площами є геосинклінальні області Середземноморського і Тихоокеанського поясів. В Альпійській геосинклінальній області йде накопичення теригенних і карбонатних порід. Вулканогенні породи розповсюджені в центральних частинах області (Італія, Закавказзя, Турція, Іран, Афганістан). У геосинклінальних областях Тихоокеанського поясу в прогинах, витягнутих поздовж прибережних дільниць і острівних дуг, також накопичуються теригенні і вулканогенні породи. Платформні масиви - це переважно області зносу.

8.6.6 Клімат

На початку кайнозою полюс і екватор знаходились там де і зараз, але клімат був більш м'який і кліматична зональність виражена слабше. В кінці міоцену починається зледеніння Антарктиди. Глобальне охолодження планети припадає на неоген. На початку антропогену клімат стає близьким до сучасного.

8.6.7 Корисні копалини

Основні корисні копалини: нафта, газ, вугілля, залізні та марганцеві руди .

Більшість родовищ нафти і газу приурочено до молодих складчастих областей Середземноморського і Тихоокеанського поясів, до зон крайових прогинів. Вуглетворення приурочено до палеоценових і еоценових відкладів. До кори вивітрювання в тропічних областях Південної Америки, Африки, Індії і Австралії приурочені родовища бокситів і залізних руд. З магматичною діяльністю пов'язані родовища міді, золота, поліметалів, рідкісних металів.

З нерудних корисних копалин представляють інтерес родовища повареної солі і калійної солі, будівельних матеріалів, сірки тощо.

Контрольні запитання

1 Органічний світ кайнозою.

2 Які платформи на протязі кайнозойскої ери були піднято вище рівня моря?

3 Який етап складчатості відбувся у кайнозої?

4 Які зміни відбуваються у розвитку Гондвани?

5 Чим закінчився альпійський етап складчастості?