Основні типи організації заробітної плати

Склалися два типи організації заробітної платина підприємствах.

1. Організація оплати праціза внутрішньою тарифною системою, при якій на підставі розроблених підприємством норм оплати праці (трудових обов’язків) та понаднормової праці працівник отримує ЗПіндивідуально (незалежно від результатів роботи всього підприємства);

2. Організація оплати праціпобудована не настільки на індивідуальних, як на кінцевих результатах роботи підприємства.

Розглянемо більш детально обидві системи оплати праці.

Організація оплати праці на засадах внутріфірмової тарифної системимає два різновиди:

ü Встановлено роздільні умови тарифної оплати праці для робітників, окремі – для керівників, спеціалістів і службовців. Для робітників в Україні прийнята 15-ти розрядна тарифна сітка з сукупністю тарифних ставок (годинних, денних, місячних; ставок для робіт з нормальними, шкідливими і особливо шкідливими умовами праці; ставок, диференційованих за формою оплати, за професійними групами працівників та ін.). Для керівників, спеціалістів та службовців застосовуються схеми посадових окладів, що дозволяють диференціювати оклад в залежності від посади, складності праці в межах посади, індивідуальної різниці в кваліфікації та деяких інших характеристик.

ü Єдиний підхід до тарифікації робочих спеціалістів, керівників та службовців на основі єдиної тарифної сітки.

Безтарифна системахарактерна наступними рисами:

ü Тісним зв’язком рівня оплати праці працівника з фондом споживання підприємства (тому цю систему називають ще колективною системою оплати праці);

ü Присвоєнням кожному працівнику відносно постійних коефіцієнтів, що комплексно характеризують його кваліфікаційний рівень, визначають його трудовий внесок в загальні результати праці за даними узагальненого досвіду роботи за конкретною посадою на підприємстві;

ü Визначення коефіцієнтів трудової участі кожного працівника в поточних результатах діяльності, що доповнюють оцінку його кваліфікаційного рівня.

При безтарифній системі конкретний рівень оплати праці працівнику заздалегідь невідомий. Ця система оплати праці узалежнює ЗПвід кінцевих результатів роботи трудового колективу, та застосовувати її можливо лише за умови, що трудовий колектив повністю відповідає за ці результати. Умови застосування безтарифної системи оплати є в невеликому виробничому колективі, члени якого добре знають один одного, довіряють своїм керівникам всіх рівнів.

На великих підприємствах, там де вплив трудового колективу на кінцеві результати не такий очевидний, доцільно використовувати тарифну схему оплати праці. При такій організації оплати праці важливо, щоб тарифи були відкориговані на індекс інфляції, але за умови, що продукція підприємства користується попитом. Індексація заробітної плати в зв’язку з ростом цін дозволяє зберегти стимулюючу функцію ЗП.

Треба також регулювати виплати компенсацій за тимчасове виключення з тих чи інших причин працівника з виробничого процесу. Такі гарантійні та компенсаційні виплати мають бути нижчими за тарифні ставки.