Об'єкти обліку витрат і калькуляційні одиниці

Об'єктом обліку витрат виступає продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, що вимагають визначення пов'язаних з їхнім виробництвом (виконанням) витрат згідно з П(С)БО 16 "Витрати".

Відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" калькулювання повної собівартості продукції відсутнє, а складається виробнича собівартість продукції (робіт, послуг).

Виробнича собівартість – це сума витрат підприємства на виробництво продукції (робіт, послуг). До складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) згідно з П(С)БО 16 "Витрати" включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

змінні та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Для обчислення виробничої собівартості складають калькуляцію. У плануванні і обліку структура виробничої собівартості визначається номенклатурою калькуляційних статей. Стаття калькуляції є певним видом витрат, що утворюють собівартість. Перелік калькуляційних статей, як нами вже відзначалося, встановлюється самим підприємством.

Калькуляція – це визначення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт і послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей і засобів виробництва за елементами витрат. Калькуляції складають на продукцію основного і допоміжного виробництв щомісяця, за квартал і рік за цільовим призначенням.

Розрізняють такі види калькуляції:

планові (складають на основі прогресивних норм витрат засобів виробництва і робочого часу та використовують як вихідні дані при встановленні цін);

кошторисні (стосуються нових видів продукції, робіт і послуг для розрахунку відпускних цін);

нормативні (складають на основі існуючих норм використання засобів виробництва і робочого часу).

Дані види калькуляції є попередніми, їх складають до початку виробництва продукції і використовують при складанні кошторису. Калькуляції, які за даними бухгалтерського обліку відображають фактичні витрати, називаються звітними. Вони необхідні для контролю за виконанням планових завдань за собівартістю продукції і для виявлення резервів подальшого зниження витрат.

Калькуляції складають на кожному підприємстві за встановленим переліком статей витрат. Розрізняють калькуляції собівартості: цехову, виробничу, галузеву і т. п.

Залежно від технології і характеру продукції, об'єктами калькулювання можуть бути:

1) один продукт (комплекс продуктів) у цілому по виробництву;

2) один продукт (комплекс продуктів) за окремими процесами, стадіями, переділами, фазами виробництва;

3) виріб (група виробів) по підприємству;

4) виріб (група виробів) у розрізі цехів, ділянок, бригад;

5) види робіт, послуг по структурних підрозділах підприємства;

6) напівфабрикати;

7) деталь, вузол.

Об'єкт обліку витрат набагато ширший об'єкта калькулювання. Це відбувається, по-перше, коли немає можливості вести окремий аналітичний облік за кожним видом продукції (наприклад, у єдиному технологічному процесі одночасно добуваються або провадяться кілька видів родинної продукції, зокрема, при комплексному використанні сировини). По-друге, коли ведення окремого обліку є недоцільним (наприклад, між окремими видами продукції встановлена залежність, що визначає ступінь варіювання витрат за кожною з них). По-третє, коли ведення аналітичного обліку витрат за окремими видами продукції можливо і доцільно, але через недосконалість організації ведеться так званий "котловий" облік відносно більших підгруп продукції з наступним умовним розподілом витрат між умовним розподілом витрат між окремими калькуляційними об'єктами.

З об'єктами калькулювання тісно пов'язані калькуляційні одиниці, які є вимірниками об'єкта калькулювання. Калькуляційна одиниця дає можливість розрахувати витрати на виробництво за кожною статтею окремо та в цілому на одиницю випущеної продукції. Економічне значення калькуляційних одиниць складається в забезпеченні адекватного відображення споживчих якостей товару і їхніх кількісних характеристик. При виборі калькуляційної одиниці враховуються умови виробництва та споживання продукту, якісні і кількісні параметри.

Калькуляційні одиниці можна об'єднати в такі основні групи:

1) натуральні (штука, метр погонний, м³, м², кг, т, л, кВт / година)

2) умовно-натуральні (1 умовна банка, 1 умовна т, 1 пара взуття певного артикула);

3) приведені (маса продукту в перерахуванні на зміст корисних речовин, умовний ящик скла та ін.);

4) експлуатаційні (одиниця потужності машин, двигунів, корисна площа будинку, параметри інструментів);

5) одиниці часу (нормо-години, машино-години, машино-дні).

Контрольні питання для самодіагностики

1. Задачі і принципи обліку витрат на виробництво в умовах ринкової економіки.

2. Ознаки класифікації виробничих витрат.

3. Облік витрат за елементами і статтями калькуляції.

4. Облік адміністративних витрат і порядок їх списання.

5. Групування виробничих витрат в обліку основних цехів.

6. Синтетичний облік витрат на виробництво основних цехів.

7. Склад витрат на збут і порядок їх списання.

8. Наведіть склад витрат, які відносяться до інвестиційних.

9. Наведіть склад витрат, які відносяться до надзвичайних.