Позабюджетні кошти й валютні фонди місцевих рад народних депутатів, їх значення у формуванні фінансових ресурсів регіону: джерела надходжень і основні напрямки використання

У колишньому законодавстві СРСР право на створення валютних фондів при місцевих органах влади категорично заборонялося. І лише в 1990 р. у законі «Про народних депутатів і органи самоврядування» місцевим органам влади було надане таке право.

У статті 16 цього закону визначалися джерела, за рахунок яких місцеві органи влади мали право створювати такі фонди, а саме:

ü відрахування від валютного виторгу підприємств, організацій і фірм;

ü доходи від зовнішньоекономічної діяльності самої місцевої ради;

ü добровільні внески фізичних осіб, пожертвування громадян, надходження від реалізації товарів, робіт і послуг іноземних, юридичних осіб і т.д.

За цим самим законом валютні фонди зараховувалися на спеціальний рахунок в банківських установах і витрачалися за рішенням відповідної місцевої ради. Валютні кошти, що знаходяться на валютних рахунках, вилученню не підлягали. Цей закон був підтверджений іншими законодавчими актами, а саме – законом про зовнішньоекономічну діяльність, законом про формування валютних фондів України, Декретом кабінету міністрів №1593 «Про систему регулювання і валютного контролю». Згідно з цими законами і наказами суб’єкти ЗЕД були зобов’язані дві третини ставки цього податку передавати для валютного фонду місцевої ради базового рівня, а 1/3 ставки раді вищого рівня. Ставка цього податку складала в той період не більш 5% від виторгу в іноземній валюті, отриманого на території цієї ради.

У 1993 р. цей закон був скасований. Замість нього 19 лютого 1993 р. був запропонований порядок, відповідно до якого місцевим органам влади, виконавчим комітетам і місцевим валютним фондам було надане право поповнювати валютний фонд, використовуючи покупку іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку.

Резервний фонд місцевих рад передбачений законом «Про бюджетну систему України». Ще в 1990 році цим законом за рахунок видаткової частини і бюджетів усіх рівнів передбачалося створення резервного фонду. Ці кошти можуть передаватися на договірних умовах для фінансування або фінансового балансу бюджетові нижчестоящого рівня шляхом субвенції і дотації.

Рівень резервних фондів спочатку не встановлювався і був відданий на розсуд місцевим радам. На додаток до закону «Про бюджетну систему», прийнятого в 1995 р. (ст. 20), був установлений резервний фонд для автономної республіки Крим, обласних, міських і районних рад у розмірі 1% від витрат кожного відповідного бюджету. Верховна рада України своїм рішенням у державному бюджеті передбачила резервування 1% засобів від усіх витрат Держбюджету на черговий бюджетний рік.

Резервні фонди використовуються для фінансування надзвичайних заходів, що не передбачаються бюджетом будь-якого рівня. Відповідно до законів ці резервні фонди створюються за рішенням самих рад, а витрати також проводяться згідно з порядком, передбаченим цією же радою.