Характеристика зон можливого радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на АЕС

Рис. 3.1. Зображення прогнозованих зон радіоактивного
забруднення місцевості

Під час проведення оперативних заходів, щодо захисту населення після виникнення радіаційної аварії, в зоні радіоактивного забруднення виділяють:

зону відчуження,в межах якої потужність дози радіоактивного випромі­нювання на момент остаточного формування радіоактивного сліду на місце­вості може становити 20 мр/год і більше;

зону тимчасового відселення, в межах якої потужність дози радіоактив­ного випромінювання на момент остаточного формування радіоактивного сліду на місцевості може становити 5…20 мр/год.

зону жорсткого радіаційного контролю, в межах якої потужності дози радіоактивного випромінювання на момент остаточного формування радіо­активного сліду на місцевості можуть становити 3…5 мр/год.

В якості критерію для прийняття рішень може також бути прийнята щільність забруднення ґрунту радіонуклідами. За цим критерієм виділяють:

зону відчуження –територія, на якій щільність забруднення ґрунту, будівель та споруд радіоізотопами не допускають тривалого перебування людей без застосування відповідних засобів захисту;

зону обов’язкового відселення –територія, на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами цезію, стронцію або плутонію, відповідно, 5…15; 0,15…3; 0,01…0,1 Кі/км²;

зону гарантованого добровільного відселення –територія, на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами цезію, стронцію або плутонію, відповідно 15; 3; 0,1 Кі/км²;

зону жорсткого радіаційного контролю –територія, на якій щільність забруднення ґрунту ізотопами цезію, стронцію або плутонію, відповідно, 1…5; 0,02…0,15; 0,005…0,01 Кі/км².