Порядок виконання роботи

1. Затягти (від руки) гайку 5 болта 3, так щоб вибрати зазор між фланцями 1 та 2. При затягуванні гайки 5 гайка 6 повинна бути звільнена (стрілка динамометра на нулі).

2. Встановити індикатор 4 у пустотілий болт. Для цього зняти одну сережку шарніра, відвести убік тягу 7. Маленьку стрілку індикатора встановити на поділку 0,5 мм, а більшу в нульове положення (виконується учбовим майстром або викладачем).

3. За допомогою гайки 6 на болт 3 через динамометр 8, задати величину зовнішнього навантаження в межах 1000-5000 Н. Подовження болта 3 виміряється індикатором 4. Для кожної точки виконати по три виміри і визначити їх середнє значення. Результати випробувань занести в табл. 2.1.

4. Побудувати теоретичний графік деформації болта від навантаження F – Dℓ (рис. 2.5):

, (2.12)

де ℓ₀ – початкова довжина болта 0,1 м;

Е_Т – теоретичний модуль пружності (для вуглецевої сталі Па);

А₀ – площа поперечного перерізу болта, м²:

, (2.13)

де d_зовн=0,01575 м;

d_внутр=0,0084 м.

5. Побудувати експериментальний графік залежності деформації Dℓ_е від навантаження F_i за даними табл.. 2.1.

6. Визначити величину модуля пружності Е_е для вуглецевої сталі за експериментальним даними:

(2.14)

Знайти середнє значення модуля пружності й порівняти його з теоретичним для вуглецевої сталі:

. (2.15)

Визначити відхилення DЕ:

. (2.16)