Служби транкінгових систем

Транкінгові системи зв'язку характеризуються широкою розмаїтістю служб, які забезпечують роботу різного обладнання, а також підтримку мереж зв'язку в середині цих систем.

До числа найчастіше використовуваних служб належать:

- внутрішні виклики;

- пріоритетні виклики;

- доступ до телефонної мережі загального користування (ТМЗК);

- роумінг;

- передача даних;

- режим безпосереднього зв'язку;

- тарифікація (білінг);

- віддалене управління абонентськими радіостанціями .

Внутрішні виклики.Найбільш важливою і часто використовуваною службою транкінгових систем є служба внутрішніх викликів. Транкінгові мережі надають абонентам можливість робити різні типи викликів у середині системи: індивідуальний (персональний) і груповий (диспетчерський). У першому випадку виклик направляється тільки одному абоненту, у другому – декільком.

Основним типом виклику в транкінгових системах є груповий виклик у рамках однієї групи (рис. 7.4).

Рисунок 7.4 – Виклик довільно обраної групи

Груповий виклик принципово може бути виконано тільки в напівдуплексному режимі. Поки абонент, який здійснює виклик, говорить і його радіостанція перебуває в режимі передачі, всі інші члени групи приймають повідомлення цього абонента.

У ході наступного радіообміну репліка кожного члена групи автоматично стає чутна всім учасникам групи. Груповий виклик може виконуватися з найпростішої (а, отже, недорогої) напівдуплексної радіостанції – для цього користувачеві достатньо лише натиснути на кнопку "Передача". Входження у зв'язок зі "своєю" групою абонентів проходить автоматично. Якщо слід зв'язатися з абонентами інших груп, необхідно спочатку набрати на клавіатурі радіостанції номер потрібної групи. Груповий виклик забезпечують усі відомі транкінгові системи.

У більшості існуючих транкінгових систем передбачена можливість одночасного виклику абонентів декількох груп або відразу всіх абонентів мережі (All Call). У деяких системах використовується ієрархічне вкладення груп і передбачаються відповідні типи викликів: багаторівневий, багатогруповий тощо. Зазвичай, право робити настільки складні виклики надається тільки диспетчерові. Деякі системи забезпечують можливість з'єднання з довільно обраною групою не тільки для абонентів транкінгової системи (рис. 7.5), але й для абонентів телефонної мережі загального користування (рис. 7.6 ).

Рисунок 7.5 – Виклик довільно обраної групи

Рисунок 7.6 – Виклик групи із ТМЗК

Персональний внутрішній виклик (рис. 7.7) є більш привілейованим типом виклику. Для його посилання користувач повинен використати радіостанцію із цифровою клавіатурою. Персональний внутрішній виклик може бути зроблений не тільки в напівдуплексному, але і у дуплексному режимі (зрозуміло, якщо обидві абонентські радіостанції є дуплексними).

Рисунок 7.7 – Персональний виклик

Існує ще один специфічний різновид внутрішніх викликів – статусні повідомлення. Вони належать, скоріше, до області передачі даних і є заміною тривіальним реплікам, таким як "вас зрозумів", "повторіть" тощо. Замість мовної відповіді абонент може натиснути відповідну функціональну кнопку, яка викличе передачу короткого цифрового повідомлення. Застосування статусних повідомлень дозволяє істотно зменшити завантаження системи, оскільки в умовах диспетчерського зв'язку і групової роботи такі репліки вживаються дуже часто.

Пріоритетні виклики.Багато транкінгових систем передбачають обробку викликів з декількома рівнями пріоритету. Так, у системі DigiStar передбачено 10 рівнів пріоритету, у системі EDACS – 8 рівнів. Розмежування пріоритетів може використовуватися в різних цілях: надання привілеїв окремим абонентам або групам, а також оптимізація обробки трафіка. Щоразу, вплив пріоритетної обробки викликів починає позначатися тільки при високому завантаженні системи.

Доступ до ТМЗК.Як правило, доступ до телефонної мережі загального користування (ТМЗК) повинні мати лише деякі абоненти транкінгових систем.

Роумінг.У багатозонових транкінгових системах здійснюється відстеження поточного розташування абонентів. При переміщенні абонента з однієї зони в іншу забезпечується реєстрація і призначення нових каналів доступу. У системах з розподіленою комутацією кожна базова станція самостійно здійснює комутацію вступників викликів. У системах із централізованою комутацією роумінг більш надійний, а швидкість обробки міжзональних викликів вище.

Для більшості ТСЗ характерне переривання зв'язку при переміщенні абонента з однієї зони обслуговування в іншу, пов'язане з відсутністю механізму естафетної передачі (ЕП). Для продовження розмови абонент змушений повторювати виклик. При напівдуплексному режимі роботи, коли кожна нова репліка передається за допомогою окремого виклику, міжзональний перехід практично непомітний.

Оскільки вимоги користувачів ТСЗ зростають, у новітніх цифрових системах TETRA і EDACS ProtoCALL забезпечується естафетна передача.

Особливий аспект роумінгу в транкінгових системах – обслуговування багатозональних групових викликів. Відслідковуючи переміщення абонентів, система при надходженні групового виклику забезпечує його доведення до всіх членів групи, в якій би зоні вони не перебували.

Передача даних.У транкінгових системах передача даних є додатковою послугою, тому до останнього часу вона не отримувала розвинених засобів підтримки. Швидкість передачі даних у всіх аналогових системах знаходиться у межах 0,6 – 4,8 кбіт/с. Як правило, аналогові транкінгові системи лише надають канали для передачі даних, не забезпечуючи мережну маршрутизацію. Водночас для цифрових транкінгових систем передача даних є значно більше родинною службою.

Цифрові транкінгові системи надають сервіс не тільки канального, але й мережного рівня, а в ряді випадків і транспортного. Можлива підтримка накладених мереж, наприклад IP-мереж. Користувальницька швидкість передачі даних для цифрових систем може варіюватися в широких межах. Так, новітній стандарт TETRA передбачає швидкість до 28,8 кбіт/с. Під час проектування власних мереж передачі даних на базі цифрових транкінгових систем користувачеві надається, як правило, можливість вибору параметрів протоколу канального і транспортного рівня.

Обладнання базових станцій або центрального комутатора цифрових транкінгових систем здійснює також функції шлюзу із зовнішніми мережами передачі даних, тобто мережами з комутацією пакетів. До функцій шлюзу входить конвертування протоколів, включаючи взаємне перетворення адрес внутрішньої і зовнішньої мереж, а також підтримка накладеної мережі.

Найважливіша область застосування служб передачі даних – організація в рамках транкінгових систем мереж дистанційного моніторингу і контролю місця розташування рухомих об'єктів.

Режим безпосереднього зв'язку.У деяких транкінгових системах передбачена можливість безпосереднього зв'язку абонентів без участі ретранслятора. Цей режим використовується в тому випадку, якщо один або декілька абонентів вийшли із зони дії всіх ретрансляторів системи (рис. 7.8), або при аварії транкінгових контролерів та обриві ліній зв'язку в зоні обслуговування базової станції.

Рисунок 7.8 – Режим безпосереднього зв'язку

Тарифікація (білінг).Обладнання транкінгових систем дозволяє вести облік і тарифікацію з'єднань із одержанням докладної інформації з кожного з'єднання. До даних по обліку і тарифікації можуть входити такі параметри: ідентифікатори абонентів, які викликають та яких викликають, час і дата початку встановлення з'єднання, тривалість з'єднання, тип виклику (індивідуальна або груповий), категорія пріоритету (звичайний, високий тощо).

У транкінгових системах можуть задаватися декілька тарифних періодів для різних днів тижня і часу доби. Дані тарифікації можуть використовуватися для документування зв'язку і надання рахунків абонентам, а також для виявлення спроб несанкціонованого доступу.

Віддалене управління абонентськими радіостанціями.У ряді транкінгових систем надається можливість оперативної зміни параметрів доступу абонентських радіостанцій. Можна дистанційно перепрограмувати мережний ідентифікатор, частоти каналів, а також переконфігурувати групи абонентів. Віддалене управління використовується також з метою боротьби зі спробами несанкціонованого доступу, що особливо важливо у випадку розкрадання абонентського обладнання. Зокрема, в системах протоколу SmarTrunk II є так званий "радіокілер": при посиланні спеціальної команди в украденій абонентській радіостанції відбуваються необоротні зміни, що перетворюють її в марну іграшку. Аналогічні функції є і в більш складних транкінгових системах. Нині в експлуатації знаходиться велика кількість різновидів ТСЗ. Розглянемо деякі із сучасних ТСЗ.