Класифікація джерел і рівнів ризику смерті людини в промислово розвинених країнах (R – кількість смертельних випадків осіб/рік)
Характеристика ризику. Методологічні підходи до визначення ризику.
Для людини, що перебуває в природному і техногенному середовищі завжди існує ризик бути схильним до будь-якої небезпеки.
Фахівці в області безпеки життєдіяльності людини і охорони праці вважають, що ризик – це кількісна характеристика дії небезпек, сформованих конкретною діяльністю людини.
Відповідно до ДСТУ 2293-99 ризик – це ймовірність нанесення шкоди зурахуванням її важкості (тяжкості).
В розрахунках ризик прийнято позначати буквою R(від англ. слова risk – ризик). Значення ризику від конкретної небезпеки можна одержати зі статистичних даних: нещасних випадків, травм, випадків захворювань, випадків насильницьких дій на індивіда і т.д. за певні проміжки часу (зміну, добу, тиждень, квартал, рік).
Кількісно ризик може бути виражений у різних одиницях – імовірнісних оцінках (від 0 до 1), у кількості смертей за рік розраховуючи на одну людину, у кількості смертей за рік розраховуючи на все населення держави (для України на 01.01.2013 р. це менш 46 млн. осіб), у можливих збитках майна внаслідок аварій, вибухів, пожеж і т.д.
Для того, щоб визначити серйозність небезпеки використовують категорії серйозності небезпеки (І катастрофічна, II критична, III гранична, IV незначна), які встановлюють кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов та рівні ймовірності небезпеки ( (А) часта, (В) вірогідна, (С) випадкова, (D) віддалена, (Е) неймовірна ), які є якісним відображенням відносної ймовірності того, що відбудеться небажана подія, яка є наслідком не усунутої або непідконтрольної небезпеки.
Для підвищення рівня безпеки використовується комплекс заходів та засобів. Для того, щоб надати перевагу конкретним заходам та засобам або в певному їх комплексу, порівнюють витрати на ці заходи та засоби і рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження. Такий підхід до зменшення ризику небезпеки зветься управління ризиком.
Класифікація джерел небезпеки і рівні ризику смерті людини в промислово розвинених країнах представлені в табл. 1.
Таблиця 1
Класифікація джерел і рівнів ризику смерті людини в промислово розвинених країнах (R – кількість смертельних випадків осіб/рік)
Джерело | Причини | Середнє значення ризику |
Внутрішнє середовище організму людини | Генетичні та соматичні захворювання, старіння | Rср=(0,6÷1)×10-2 |
Природне середовище перебування | Нещасний випадок від стихійних лих (землетрусу, урагану, повені та ін.) | Rср »1×10-6: - повені 4×10-6; - землетрусу 3×10-5; - грози 6×10-7; - урагану 3×10-7. |
Техносфера | Нещасні випадки в побуті, на транспорті, захворювання від забруднень навколишнього середовища | Rср=1×10-3 |
Професійна діяльність | Професійні захворювання, нещасні випадки на виробництві (при професійній діяльності). | - безпечна Rср <10-4; - відносно безпечна Rср=10-4÷10-3; - небезпечна Rср=10-3÷10-2; - особливо небезпечна Rср>10-2 |
Соціальне середовище | Самогубства, самоушкодження, злочинні дії, воєнні дії і т.д. | Rср = (0,5÷1,5)×10-4 |
Формування небезпечних і надзвичайних ситуацій – результат певної сукупності факторів ризику, породжуваних відповідними джерелами.
Стосовно до проблеми БЖД такою подією може бути погіршення здоров'я або смерть людини, аварія або катастрофа технічної системи, забруднення або руйнування екологічної системи, загибель групи людей або зростання смертності населення, матеріальний збиток від реалізованих небезпек або збільшення витрат на безпеку.
У процесі своєї діяльності людина зіштовхується з сукупністю різних видів ризику, що відрізняються між собою природою виникнення, місцем і часом виникнення, сукупністю зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на їхній рівень, кількістю одиничних джерел збитку (тяжкістю наслідків), ступенем допустимості.
За природою джерела збитку і за сферою прояву розрізняють ризик:
· людський;
· техногенний;
· політичний;
· військовий;
· економічний;
· екологічний;
· інформаційний.
За кількістю одиничних джерел збитку:
· індивідуальний (побутовий і професійний);
· соціальний.
За ступенем допустимості використання:
· незначний;
· припустимий (прийнятний);
· високий;
· неприпустимий (неприйнятний).
Існує декілька методик оцінки ризику: ДСТУ 2293-99, Британський стандарт BS-8800, Risk skore та ін.
Відповідно до ДСТУ 2293-99, Британським стандартом BS-8800 професійний ризик може бути визначений як добуток імовірності появи небезпеки на очікувану тяжкість наслідків, які може викликати реалізована небезпека:
(1)
де R – ризик;
Р0 – імовірність прояву небезпеки (висока, середня, мала), що визначається за формулою:
(2)
де n – кількість подій з негативними наслідками;
N – максимальна можлива кількість небажаних наслідків подій за конкретний період (травм, смертей, аварій, природних катаклізмів, грошових втрат і т.д.);
D – очікувана тяжкість наслідків (значна, середня, незначна), до якої може привести реалізована небезпека
Відповідно до методики Risk skore професійний ризик може бути визначений за формулою:
(3)
де R – професійний ризик (високий, середній, низький);
D – потенційні наслідки небезпеки – людські (травми, смертельні випадки) або матеріальні втрати (від тис. до млн. дол.);
Е – експозиція небезпеки (постійна, щоденна, раз на добу, раз на місяць, раз у рік, кілька разів у рік).
Сучасна людина живе у світі небезпек, які надходять з боку природних, екологічних, соціальних і більшою мірою – антропогенних і техногенних факторів.
Небезпека – негативна властивість системи «людина – середовище перебування», здатна в певних умовах завдавати шкоди здоров'ю людини і середовищу перебування (рис. 1).
Джерелами небезпек є природні процеси і явища, техногенне середовище і діяльність людей.
Небезпека є поняттям складним і багатофакторним, наведемо класифікацію небезпек за рядом основних ознак, що рекомендовано Всесвітньою Організацією Охорони здоров'я (ВООЗ).
На підставі класифікації ВООЗ наведено за абеткою загальну номенклатуру усіх існуючих і відомих видів небезпек.
За природою походження небезпеки бувають природними, техногенними, антропогенними, екологічними і комбінованими.
За часом прояву негативних наслідків небезпеки поділяються на імпульсивні та кумулятивні.
За локалізацією небезпеки поділяють на небезпеки, пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом.
Рис. 1. Схема взаємодії системи «людина – техносфера» і «техносфера – природне середовище»
За наслідками небезпеки поділяють на захворювання, травми, летальні випадки, пожежі, вибухи, аварії, забруднення навколишнього середовища.
За заподіяним збитком небезпеки поділяються на соціальні, технічні, екологічні та економічні.
Небезпека реалізується виникненням небезпечних і шкідливих факторів, вплив яких на людину призводить до травми або летального випадку.
Дата добавления: 2016-07-05; просмотров: 1792;