Імовірність передчасної смерті людини у результаті різних причин




Причини нещасного випадку Кількість смертельних випадків за рік Імовірність передчасної смерті з розрахунку на рік
Міський транспорт 3∙10-4
Падіння 9∙10-5
Пожежі та гарячі субстанції 4∙10-5
Утоплення 3∙10-5
Отруєння 2∙10-5
Вогнепальна зброя 1∙10-5
Машини і механізми 1∙10-5
Водний транспорт 9∙10-6
Повітряний транспорт 9∙10-6
Падіння предметів 6∙10-6
Ураження електричним струмом 6∙10-6
Залізничний транспорт 4∙10-6
Ураження блискавкою 5∙10-7
Торнадо 4∙ 10-7
Ураган 4∙10-7
Інші причини 4∙10-5
Всі причини 6∙10-4
Нещасні випадки, пов'язані з використанням ядерної енергії (100 реакторів) - 2∙10-10

Джерелами індивідуального ризику є:

- внутрішнє середовище організму людини (успадковані, психосоматичні захворювання, старіння);

- віктимність (сукупність особистісних якостей людини як жертви небезпек);

- звички (паління і т.д.);

- соціальна екологія;

- професійна діяльність;

- транспорт;

- соціальне середовище (конфлікти, злочини, убивства);

- навколишнє природне середовище.

Значення індивідуального ризику використовується для кількісної оцінки потенційної небезпеки конкретного місця і виду діяльності людини.

Для оцінки масштабу аварії, катастрофи існує поняття соціального (групового) ризику.

Соціальний (груповий) ризик – це ризик (RС), що характеризує масштаби і тяжкість негативних наслідків – надзвичайних ситуацій, різного роду явищ і перетворень, що знижують якість життя людей.

Це ризик групи або співтовариства людей – травмування або загибель двох і більше осіб від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів і т.д.

Кількісно соціальний ризик можна оцінити за динамікою смертності, що розрахована на 1000 осіб відповідної групи за формулою:

(4)

де RС – соціальний ризик;

С1– кількість померлих за проміжок часу в досліджуваній групі до розвитку надзвичайних подій;

С2 – смертність у тій же групі людей наприкінці стадії загасання надзвичайної ситуації;

N – загальна чисельність досліджуваної групи людей;

У – очікуваний розмір збитку, що може дати реалізована небезпека.

Джерелами соціального ризику є:

- урбанізація населення;

- промислові технології та об'єкти підвищеної небезпеки;

- соціальні та військові конфлікти;

- зниження якості життя.

Значення соціального ризику використовується для інтегральної кількісної оцінки небезпечних виробничих об'єктів, характеристики масштабів НС.

Техногенний ризик – це комплексний показник надійності елементів техносфери (RT). Він вказує ймовірність аварії або катастрофи при експлуатації механізмів, технічних пристроїв, реалізації технологічних процесів, будівництві та експлуатації будинків, споруд і визначається за формулою:

, (5)

де RT – техногенний ризик;

T – число аварій за проміжок часу tна ідентичних технічних системах і об'єктах;

Т – число ідентичних технічних систем і об'єктів, що зазнають дії загального фактору ризику f;

У – очікуваний розмір збитку, що може дати реалізована небезпека.

Джерелами техногенного ризику є низький рівень науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, серійний випуск небезпечної техніки; порушення правил безпечної експлуатації технічних систем.

Екологічний ризик (RЕ) – це можливість прояву непереборних екологічних явищ: розвиток парникового ефекту, руйнування озонового шару, радіоактивне забруднення, кислотні дощі.

Він виражає ймовірність екологічної дії, катастрофи, порушення подальшого нормального функціонування та існування екологічних систем і об'єктів у результаті антропогенного втручання в природне середовище і визначається за формулою:

, (6)

де RЕ – екологічний ризик;

DD – кількість антропогенних екологічних аварій і стихійних лих за одиницю часу t;

О – кількість потенційних джерел екологічних руйнувань на розглянутій території (штук);

У – очікуваний розмір збитку, що може дати реалізована небезпека (гроші, площа, кількість загиблих тварин, ссавців, риб).

Масштаби екологічного ризику ) можуть бути оцінені процентним співвідношенням площі катастрофічних (кризових територій) DSКдо загальної площі розглянутого біогеоценозу S:

. (7)

Джерелами екологічного ризику єантропогенне втручання в природне середовище, техногенний вплив на навколишнє середовище, природні явища.

Економічний ризик (RЕК) визначається співвідношенням користі та шкоди, що одержуються суспільством від розглянутого виду діяльності людини:

(8)

де RЕК – економічний ризик, (%);

В – шкода суспільству від розглянутого виду діяльності;

П – користь суспільству від розглянутого виду діяльності.

Довгі роки людство вважало, що стан захисту людини і навколишнього середовища залежить тільки від ефективності технічних систем безпеки, і прагнуло забезпечити абсолютну безпеку.

У теперішній час співтовариство прийшло до висновку, що забезпечити нульовий ризик у всіх галузях не можливо. Ресурси сучасного суспільства обмежені. У жодній галузі діяльності людини не можливо досягти абсолютної безпеки. Ця обставина привела увесь Світ до формування концепції прийнятного (припустимого) ризику у всіх його видах.

 

Концепція прийнятого ризику

Прийнятний (припустимий) ризик – це ризик, що характеризує такий стан безпеки в суспільстві (низький рівень смертності, інвалідності людей, травматизму на виробництві), що не впливає на економічні показники підприємства, галузі економіки або держави і який досяжний за технічними і економічними міркуваннями на сучасному етапі розвитку науки і техніки. Досягнення деякого прийнятного індексу шкоди ризику є не тільки оцінкою безпеки у конкретній державі, у якійсь галузі промисловості, але і використовується для оцінки зміни цього рівня безпеки згодом і при різних умовах праці.

Неприйнятний ризик характеризується ймовірністю реалізації негативного впливу з показником більше 10-3, прийнятний менше 10-6.

Розрізняють індивідуальний прийнятний (припустимий) і соціально-припустимий (соціально-прийнятний) ризики.

Соціально-припустимий рівень ризику є компромісом між рівнем безпеки і можливостями держави. При визначенні соціально-прийнятного ризику використовують дані природної смертності людей. Приклад визначення прийнятного ризику представлений на рис. 2.

 

Рис. 2. Схема визначення прийнятного ризику

 

При збільшенні витрат на безпеку праці (удосконалення обладнання) технічний ризик (основна складова техногенного ризику) знижується, але зростає соціальний ризик. Сумарний ризик (RТ+R) має мінімум за певного співвідношення між інвестиціями в технічну і соціальну сфери. Цю обставину необхідно враховувати при виборі прийнятного ризику.

За міжнародною домовленістю прийнято вважати, що технічний ризик (дія техногенних небезпек) повинен знаходитися в межах від 10-5...10-6 (смертельних випадків осіб на рік). Тобто величина 10-6 є максимальним прийнятним рівнем індивідуального ризику, що відповідає ризику загибелі людей на Землі протягом року від природних небезпек.

Більшість фахівців у світі також вважають, що рівень ризику 10-6 смертей за рік і є тим максимальним рівнем, який допустимо в умовах промислової діяльності на рівні держави.

 






Дата добавления: 2016-07-05; просмотров: 919; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2021 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей. | Обратная связь
Генерация страницы за: 0.031 сек.