Що закріплений з зазором
Рисунок 1.6 – Діаграма деформування стержня,
Приклад 1.3 Побудувати діаграму деформування пружно закріпленого стержня (рисунок 1.7) при дії термічного циклу "нагрівання-охолодження". Довжина стержня – l, площа поперечного перерізу А, модуль пружності матеріалу Е , податливість опори δ2 ( ).
Рисунок 1.7 – Схема стержня, закріпленого пружно
На початковому стані нагрівання (ОА) (рисунок 1.8) деформації задовольняють умові:
, (1.15)
де R - реакції опор,
δ - податливість стержня
.
Реакції опар з рівняння (1.15):
. (1.16)
Напруження у поперечних перерізах стержня і поздовжні деформації:
, . (1.17)
Наявність пружної опори призводить до зменшення кута φ нахилу до початкової ділянки діаграми, до осі ε і збільшення температури, при якій починаються пластичні деформації (ТS)
, . (1.18)
При температурі вищій ТS розвиваються пластичні деформації, а напруження, у відповідності з прийнятою моделлю пружно-пластичного матеріалу, залишаються незмінними (σ =σТ).
Переміщення торця стержня на етапі зростання температури:
. (1.19)
Рисунок 1.8 – Діаграма деформування стержня, що закріплений з зазором
При зниженні температури зменшуються пружні деформації і напруження стиску, і розвиваються пружні деформації і, відповідні їм, напруження розтягу (пряма ВСД). При нагріванні стержня до температури Т>ТВ матимуть місце вторинні пластичні деформації розтягу.
Після завершення термічного циклу, у поперечних перерізах стержня будуть діяти напруження розтягу ( σ σТ), а торець переміститься на величину Δ (рисунок 1.9).
Рисунок 1.9 – Схема утворення деформацій у стержні,
що закріплений пружно
Умова сумісності переміщень після зниження температури до початкової:
. (1.20)
Звідси знаходимо реакції у закріпленні:
. (1.21)
Пружна деформація стержня:
. (1.22)
Якщо припустити, що температура при нагріванні дорівнювала або перевищувала температуру Тв, пружна деформація досягне максимального значення εпр = εs і скорочення стержня Δ визначатиметься формулою:
. (1.23)
Приклад 1.4 Побудувати діаграму деформування стержня 1, розміщеного у трубі 2, при дії термічного циклу "нагрівання-охолодження" на стержень. Податливості елементів, відповідно, δ1 і δ2 (рисунок 1.10) .
Рисунок 1.10 – Схема стержня, розміщеного у трубі
Система є статично-невизначеною і для знаходження реакцій R1 і R2 необхідно використати, крім рівняння рівноваги, рівняння сумісності переміщень:
, (1.24)
де δ1 і δ2 -переміщення, відповідно, торців стержня і труби.
Переміщення δ2 обумовлене дією сили R2, а переміщення δ1 – дією сили R1 і температури Т.
, , (1.25)
(Знак "мінус" у першому доданку враховує напрямок сили R1).
Податливості елементів визначаються формулами:
, , (1.26)
де А1 , А2 – площі поперечного перерізу;
Е1 , Е2 – модулі пружності матеріалів.
Розв’язуючи систему рівнянь (1.24), одержимо значення реакцій:
. (1.27)
(Напрямки реакцій вказані на рисунку 1.10).
Напруження у середньому стержні (при σ1 ≤ σТ ):
. (1.28)
Як видно з (1.28), при великій жорсткості трубчатого елемента (δ2→0), напруження у стержні 1 такі ж, як і при жорсткому закріпленні (σ1=-αТЕ); при малій (δ2→∞), напруження зменшуються до нульових.
Діаграма деформування повністю аналогічна діаграмі для пружно закріпленого стержня (приклад 1.3) при відносно великій жорсткості трубчатого елемента, тобто тоді, коли у ньому напруження при нагріванні і охолодженні не досягають до границі текучості.
Дата добавления: 2020-03-17; просмотров: 491;