Класифікація систем теплопостачання.

I. Залежно від джерела теплоти системи теплопо­стачання поділяються на:

Ø централізовані;

Ø децентралізовані.

Централізовані системи поділяються на системи, які підключа­ються до котельні і ті, які підключаються до ТЕЦ.

Переваги централізованого теплопостачання:

1. Можливість використання твердого палива.

2. Можливість використання ефективних фільтрів для очищення димових газів.

Рис. 1.1. Принципова схема ТЕЦ.

В парогенераторі виробляється пара, яка подається в турбіну, де виробляється електрична енергія. Насичена пара з турбіни пода­ється у відбір для нагрівання мережної води у мережних підігріва­чах. Якщо температура мережної води після підігрівача недостатня, вода підігрівається до потрібної температури в пікових котлах.

II. Залежно від теплоносія системи теплопо­стачання поділяються на:

Ø водяні;

Ø парові.

Переваги водяних систем теплопостачаня:

1. Можливість транспортування води на великі відстані.

2. Більша акумулюючи здатність води.

3. Можливість якісного регулювання.

Недоліки водяних систем:

1. Великі витоки при аваріях.

2. Додаткові затрати на електроенергію для транспортування.

Переваги парових систем:

1. Розповсюдження пари за рахунок власного тиску (не потрібно насосів).

Недоліки парових систем:

1. Складність регулювання температури на поверхні опалювальних приладів.

2. Складність збору та повернення конденсату.

3. Транспортування пари на відстані до 5 км (СНиП).

Потрібно завжди намагатись використовувати воду як теплоносій, пару використовують тільки тоді, коли цього потребує технологія.

III. Залежно від підключення системи гарячого водопостачання системи теплопостачання поділяються на:

- закриті;

- відкриті.

Рис.1.2.а. Закрита система теплопостачання.

1) подавальний трубопровід теплової мережі;

2) зворотній трубопровід теплової мережі;

3) підігрівач системи гарячого водопостачання (ГВП);

4) елеватор;

5) система опалення;

6) холодна вода з водопроводу;

7) змішувач;

10) регулятор температури.

а) Мережна вода з подавального трубопроводу частково подається в систему опалення, частково на підігрівач системи гарячого водопостачання, де нагріває водопровідну воду до температури 60º, після чого мережна вода повертається в зворотній трубопровід, де змішується з водою після системи опалення та повертається на джерело теплоти.

Регулятор температури призначений для регулювання температури водопровідної води на виході з підігрівача на рівні 60º.

Рис.1.2.б. Відкрита система теплопостачання.

1) подавальний трубопровід теплової мережі;

2)зворотній трубопровід теплової мережі;

5)система опалення;

7)система ГВП;

8)насос;

9)змішувач;

8) регулятор температури;

9) підігрівач системи опалення.

б) У відкритій системі мережна вода з подавального та зворотного трубопроводів змішується та подається в систему гарячого водопостачання з температурою 60º.

IV. Системи теплопостачання залежно від підключення системи опалення поділяються на:

Ø незалежні;

Рис.1.3. Незалежна схема підключення системи опалення.

Ø залежні (підключення системи опалення здійснюється за допомогою елеватора або насосу)

Рис.1.4. Залежна схема підключення системи опалення

Переваги незалежних систем:

1. Гідравлічний режим в системі опалення не залежить від тиску в тепловій мережі.

2. Підвищується надійність роботи системи опалення (зменшується вплив тиску та зменшується можливість замерзання при аварійних режимах).

Недоліки незалежних систем:

1. Більша вартість.

2. Більші експлуатаційні затрати (затрати на електроенергію).

V. Системи теплопостачання залежно від кількості трубопроводів поділяються на:

Ø однотрубні

Рис.1.5. Однотрубна водяна система теплопостачання

1) подавальний трубопровід;

2) елеватор;

3) система опалення;

4) бак акумулятор гарячої води;

5) система гарячого водопостачання;

Однотрубні водяні системи використовуються якщо середньодобова витрата води на опалення приблизно дорівнює середньодобовій витраті на гаряче водопостачання у відкритих системах гарячого водопостачання.

Ø двотрубні (рис.2);

Ø тритрубні.

Рис.1.6. Тритрубна система теплопостачання

1) подавальний трубопровід (високотемпературний);

2) подавальний трубопровід (низькотемпературний);

3) зворотний трубопровід;

4) споживач теплоти, високотемпературний;

5) споживач теплоти, низькотемпературний.

Тритрубні системи використовуються на промислових підприємствах при наявності споживачів теплоти з різними параметрами. Гідравлічний режим роботи таких систем складний та непостійний, тому частіше використовують чотиритрубні теплові мережі.

Ø чотиритрубні системи

Рис.7.а. Чотиритрубна система теплопостачання

Рис.7.б.

1) подавальний трубопровід;

2) зворотній трубопровід;

3) центральний тепловий пункт;

4) споживач теплоти (низькотемпературний);

5) споживач теплоти (високотемпературний).

Т1, Т2 – подавальний та зворотний трубопроводи системи опалення (при температурному графіку 150-70ºС або 95-70ºС).

Т3, Т4 – подавальний та циркуляційний трубопровід систем гарячого теплопостачання.

VI. Залежно від схеми приєднання споживачів системи теплопостачання поділяються на:

Ø одноступеневі– в яких у кожному будинку влаштовують індивідуальний тепловий пункт для підключення споживачів теплоти всієї будівлі або її частини.

Рис.1.8.а. Одноступенева схема підключення споживачів до теплової мережі

1) джерело теплоти;

2) теплові мережі;

3) будівлі які споживають теплоту;

4) відгалуження;

5) індивідуальний тепловий пункт (ІТП).

В індивідуальному тепловому пункті (ІТП) встановлюють пристрої для обліку теплоти, контролю параметрів теплоносія, а також пристроїв для підключення систем опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та технологічних споживачів.

Ø двоступеневі системи– в яких підключення споживачів здійснюється через центральні теплові пункти до яких підключають від двох до двадцяти будівель.

Рис.1.8.б. Двоступенева схема підключення споживачів до теплової мережі

6) джерело теплоти;

7) теплові мережі;

8) будівлі які споживають теплоту;

9) відгалуження;

10) індивідуальний тепловий пункт (ІТП);

11) центральний тепловий пункт (ЦТП).

Переваги двоступеневої схеми теплопостачання:

1. Менша вартість.

2. Нескладний гідравлічний режим внаслідок меншої кількості відгалужень від магістральної теплової мережі.