Метод техніко-економічних розрахунків.

Цей метод застосовується для розрахунку оптимальної партії поставки. Під оптимальною партією поставки даного виду матеріального ресурсу розуміється такий розмір партії, при якому транспортні витрати на одиницю ресурсів, а також вит­рати на її утримання і зберігання будуть мінімальними.

Розраховується вона за формулою: (13.13)

де:

Я — транспортні витрати на одиницю (тонна, кг);

С - витрати на утримання і зберігання на одиницю;

2У - подвоєний річний обсяг споживання.

Отже, нормування запасів є дуже важливим етапом при розробці плану МТЗ готелю. Від правильно встановлених розмірів різних видів запасів залежить безперервність роботи готелю.

Джерела покриття потреб у матеріальних ресурсах.

Планова потреба в матеріалах покривається за рахунок очі­куваних залишків на початок планового періоду, внутрішніх ресурсів (які утворюються за рахунок економії матеріалів) і ве­личини завезення ззовні.

Величина очікуваних залишків на початок планового пе­ріоду визначається за формулою:

Ззоч = Зф +Ноч- Воч (13.14)

де:

Зоч — очікуваний залишок;

Зф — фактичний залишок на перше число місяця, у якому розроблявся план постачання (звітні дані);

Ноч — очікуване надходження за період віддати, на яку узя­тий фактичний залишок, і до початку планового періоду;

Воч — очікувана витрата за той же період.

Величина ввезення матеріалів ззовні може бути визначена шляхом розробки балансу матеріально-технічного забезпечен­ня за формулою:

Рвеп + Знор = Зоч + Е +В (13.15)

де:

Рвеп - потреба в матеріальних ресурсах на виробничо-ек­сплуатаційні потреби;

Знор — запаси нормовані;

Зоч — залишки очікувані;

Е - економія матеріалів за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів;

В — величина завезення матеріалів ззовні.

Звідси величина завезення матеріалів ззовні визначається за такою формулою:

У = Рвеп + Знор - Зоч – Е (13.16)

На цьому етапі укладають договори з постачальниками, що регламентують умови постачання: обсяг, якість, ціну товару, форму розрахунків, терміни доставки, відповідальність за по­рушення умов договору.

При виборі постачальників варто враховувати ряд факторів: територіальну віддаленість і оперативність поставок, відповідність виробничої потужності постачальників потребам готелю в мате­ріальних ресурсах, їхню якість, ціну, умови розрахунків, мож­ливість надання кредиту та ін. Перевага віддається тому партнеру, який забезпечує кращі умови з мінімальними витратами. Успіш­ний вибір постачальника залежить від того, наскільки готель може проаналізувати його діяльність у відношенні якості, доставки і ціни. Дані компоненти розглядаються в першу чергу при виборі.

Постачання матеріальних ресурсів у готель здійснюється через господарські зв'язки. Господарські зв'язки являють со­бою сукупність економічних, організаційних і правових взає­мин, що виникають між постачальниками і споживачами ма­теріальних ресурсів. Раціональна система господарських зв'язків забезпечує мінімізацію витрат виробництва і обігу, по­вну відповідність кількості, якості та асортименту продукції, що поставляється, потребам готелю, своєчасність і комплектність її надходження.

Господарські зв'язки між постачальниками і готелем мо­жуть бути прямими та опосередкованими (непрямими), трива­лими, і короткостроковими.

Прямі являють собою зв'язки, при яких відносини з поста­вок продукції встановлюються між готелем і підприємствами-постачальниками прямо, безпосередньо.

Опосередкованими вважаються зв'язки, коли між ними існує хоча б один посередник. Постачання продукції може здійснюватися змішаним шляхом, тобто як прямо, так і через посередників (дистриб'юторів, джобберів, агентів, брокерів)

Рис. 13.1. Схеми господарських зв 'язків МТЗ (1- прямий зв'язок; 2 - опосередкований зв'язок; 3 - змішаний (гнучкий) зв'язок)

Дистриб'ютори і джоббери - це фірми, що здійснюють збут на основі оптових закупівель у великих промислових підприємств — виробників готової продукції. Дистриб'ютори на відміну від джобберів — відносно великі фірми, що мають власні склади і встановлюють тривалі контрактні відносини з промис­ловими підприємствами. Джоббери, навпаки, скуповують ок­ремі великі партії товарів для швидкого перепродажу.

Агенти і брокери — це фірми або окремі підприємці, що здійснюють збут продукції промислового підприємства на ос­нові комісійної винагороди.

Прямі господарські зв'язки для готелів є найбільш еконо­мічними і прогресивними в порівнянні з непрямими, оскільки вони, за винятком посередників, зменшують документообіг, зміцнюють взаємини між готелем і постачальниками. Поста­чання продукції стає більш регулярним і стабільним.

Опосередковані господарські зв'язки є менш економічни­ми. Вони вимагають додаткових витрат на покриття витрат діяльності посередників між готелем і підприємствами-виготовлювачами.

Потреба в непрямих зв'язках пояснюється тим, що прямі зв'язки вигідні і доцільні в умовах споживання матеріальних ресурсів у великих масштабах. Якщо ж готель споживає мате­ріали в незначних кількостях, що не досягають транзитної фор­ми відвантаження, то, щоб не створювати зайві запаси матері­альних коштовностей, доцільні зв'язки і через послуги посеред­ників.

Як прямі, так і опосередковані зв'язки можуть носити три­валий і короткостроковий характер. Тривалі господарські зв'яз­ки — прогресивна форма матеріально-технічного постачання. У цьому випадку готелі мають можливість розвивати на довго­строковій основі співробітництво з постачальниками.

З класифікацією зв'язків на прямі та непрямі тісно пов'я­заний розподіл їх за формами організації постачання продукції. З цього погляду розрізняють транзитну і складську форми по­стачань.

При транзитній формі постачання матеріальні ресурси пе­реміщаються від постачальника до готелю прямо, минаючи проміжні бази і склади посередницьких організацій. Крім того, готель, отримуючи матеріал безпосередньо від постачальника,

прискорює доставку і скорочує транспортно-заготівельні ви­трати. Однак її використання обмежене транзитними нормами відпуску, менше яких постачальник не приймає замовлення до виконання. Використання цієї форми постачання для матері­алів, в яких готель має невелику потребу, призводить до збільшення запасів і пов'язаних з цим витрат.

При складській формі матеріальні ресурси завозяться на склади і бази посередницьких організацій, а потім з них відван­тажуються безпосередньо готелям.

Транзитну форму доцільно застосовувати в тих випадках, коли готелю потрібні матеріальні ресурси у великих кількостях, що дає можливість відвантажувати їх вагонами або іншими за­собами транспорту.

При транзитній формі завезення значно знижуються ви­трати, і підвищується швидкість обігу, поліпшується викорис­тання транспортних засобів.

Складська форма постачання відіграє велику роль у за­безпеченні готелів невеликих розмірів. Вона дозволяє їм за­мовляти необхідні матеріали в кількостях менше встанов­леної транзитної норми, під якою розуміється мінімально припустима загальна кількість продукції, що відвантажуєть­ся підприємством-виготовлювачем готелю за одним замов­ленням. При складській формі постачання продукція зі складів посередницьких організацій може завозитися мали­ми партіями і з більшою частотою, що сприяє скороченню запасів матеріальних ресурсів у готелів. Однак у цьому ви­падку останні несуть додаткові витрати за складську пере­робку, зберігання і транспортування з баз посередницьких організацій.

Також у практиці світового господарства відомі кілька ме­тодів поставок матеріальних ресурсів, що забезпечують раціо­нальне постачання готелів матеріальними ресурсами. Найціка­віший з них — метод «точно вчасно» (jast – in- time), вперше зап­ропонований однією з японських фірм. Сутність методу полягає в доставці матеріальних ресурсів безпосередньо в той момент, коли в них є необхідність, і в обсязі, розрахованому на конк­ретний відрізок часу. При цьому методі забезпечується ритміч­не, безперебійне постачання готелю матеріальними ресурсами та їх ефективне використання.

Слід також відзначити, що на даний час з розвитком техно­логій і формуванням відповідних альянсів спостерігається пев­ний підйом у сфері електронних закупівель для постачання ТМР готелів. Ця сфера є досить перспективною для готелів.