Метод техніко-економічних розрахунків.
За цією методикою поточний запас визначається як половина середнього інтервалу постачання (t1) між двома черговими постачаннями
Зтек = St1 (13.7)
Середній інтервал постачання, у свою чергу, знаходиться за допомогою наступної формули:
tcp = S Qi 8 tl
SQi
(13.8)
де:
11 — фактичні інтервали постачання, днів
(?/ - кількість матеріальних ресурсів, що постачаються, відповідно до інтервалів постачання (у натуральних одиницях вимірювання).
Страхові запаси встановлюються, виходячи із середньозваженого відхилення інтервалів постачання, що перевищують середній інтервал. Цей метод базується на обліку фактичних інтервалів постачання за минулий період часу. Страхові запаси в цьому випадку визначаються за формулою ( у натуральних одиницях вимірювання):
Зстр = рS(t¢-tcp)B¢
SB¢
(13.9)
де:
р — середньодобове споживання;
і' — фактичні інтервали постачання, що перевищують середній інтервал постачання їср;
В'—величини партій матеріалу, що надходять з інтервалом І';
п — кількість поставок з інтервалом, що перевищує середній.
Необхідність прийняття до розрахунку лише тих поставок, інтервали яких вищі від середньозважених, аргументується прихильниками цього методу тим, що страхові запаси не потрібні, якщо інтервали поставок рівні або менші від середньозважених.
Більш обгрунтованим є метод знаходження страхового запасу за середньоквадратичним відхиленням фактичних інтервалів (х) від середнього (х) за відомою у статистиці формулою:
Де, (13.10)
т — частота (кількість матеріалу, що надійшов). Якщо не можна побудувати ряд розподілу, то для розрахунку можна використовувати більш спрощений метод:
(13.11)
Де,
п — кількість прийнятих до розрахунку відхилень від інтервалів.
Середньоквадратичне відхилення можна застосувати для встановлення норми страхового запасу залежно від необхідного ступеня гарантійності забезпечення виробництва матеріалами. При цьому використовується відома в статистиці залежність, при якій х±у забезпечує виробництво, що гарантує 65%, х±2у - 96,4%, х±3у - 99,4%.
Відносна величина підготовчих запасів визначається часом, який необхідний для здійснення операцій з підготовки матеріалів до використання або споживання. Звичайно він встановлюється в розмірі від 12 до 24 годин. Цього часу вистачає на здійснення розсортовування матеріалів, що надійшли, організації кількісного і якісного приймання матеріалів, для розсортовування та розпакування і надання матеріалам і товарам товарного вигляду. Наприклад, у готель надійшов новий посуд. Зрозуміло, що в запакованому вигляді він не може
відразу піти у використання. Отже, персоналу готелю потрібен певний час для його приймання, розпакування та укомплектування. Загальний запас визначається як сума поточного, страхового та підготовчого запасів: |
Ззаг = Зпот = Зстр = Зпідг (13.12)
Економіко-математичний метод
Цей метод застосовується для розрахунку оптимальної партії поставки. Під оптимальною партією поставки даного виду матеріального ресурсу розуміється такий розмір партії, при якому транспортні витрати на одиницю ресурсів, а також витрати на її утримання і зберігання будуть мінімальними.
Розраховується вона за формулою: (13.13)
де:
Я — транспортні витрати на одиницю (тонна, кг);
С - витрати на утримання і зберігання на одиницю;
2У - подвоєний річний обсяг споживання.
Отже, нормування запасів є дуже важливим етапом при розробці плану МТЗ готелю. Від правильно встановлених розмірів різних видів запасів залежить безперервність роботи готелю.
Джерела покриття потреб у матеріальних ресурсах.
Планова потреба в матеріалах покривається за рахунок очікуваних залишків на початок планового періоду, внутрішніх ресурсів (які утворюються за рахунок економії матеріалів) і величини завезення ззовні.
Величина очікуваних залишків на початок планового періоду визначається за формулою:
Ззоч = Зф +Ноч- Воч (13.14)
де:
Зоч — очікуваний залишок;
Зф — фактичний залишок на перше число місяця, у якому розроблявся план постачання (звітні дані);
Ноч — очікуване надходження за період віддати, на яку узятий фактичний залишок, і до початку планового періоду;
Воч — очікувана витрата за той же період.
Величина ввезення матеріалів ззовні може бути визначена шляхом розробки балансу матеріально-технічного забезпечення за формулою:
Рвеп + Знор = Зоч + Е +В (13.15)
де:
Рвеп - потреба в матеріальних ресурсах на виробничо-експлуатаційні потреби;
Знор — запаси нормовані;
Зоч — залишки очікувані;
Е - економія матеріалів за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів;
В — величина завезення матеріалів ззовні.
Звідси величина завезення матеріалів ззовні визначається за такою формулою:
У = Рвеп + Знор - Зоч – Е (13.16)
На цьому етапі укладають договори з постачальниками, що регламентують умови постачання: обсяг, якість, ціну товару, форму розрахунків, терміни доставки, відповідальність за порушення умов договору.
При виборі постачальників варто враховувати ряд факторів: територіальну віддаленість і оперативність поставок, відповідність виробничої потужності постачальників потребам готелю в матеріальних ресурсах, їхню якість, ціну, умови розрахунків, можливість надання кредиту та ін. Перевага віддається тому партнеру, який забезпечує кращі умови з мінімальними витратами. Успішний вибір постачальника залежить від того, наскільки готель може проаналізувати його діяльність у відношенні якості, доставки і ціни. Дані компоненти розглядаються в першу чергу при виборі.
Постачання матеріальних ресурсів у готель здійснюється через господарські зв'язки. Господарські зв'язки являють собою сукупність економічних, організаційних і правових взаємин, що виникають між постачальниками і споживачами матеріальних ресурсів. Раціональна система господарських зв'язків забезпечує мінімізацію витрат виробництва і обігу, повну відповідність кількості, якості та асортименту продукції, що поставляється, потребам готелю, своєчасність і комплектність її надходження.
Господарські зв'язки між постачальниками і готелем можуть бути прямими та опосередкованими (непрямими), тривалими, і короткостроковими.
Прямі являють собою зв'язки, при яких відносини з поставок продукції встановлюються між готелем і підприємствами-постачальниками прямо, безпосередньо.
Опосередкованими вважаються зв'язки, коли між ними існує хоча б один посередник. Постачання продукції може здійснюватися змішаним шляхом, тобто як прямо, так і через посередників (дистриб'юторів, джобберів, агентів, брокерів)
Виробник | Споживач | ||||||
Виробник | Посередник | Споживач | |||||
Посредник | |||
Виробник | Споживач | ||
Рис. 13.1. Схеми господарських зв 'язків МТЗ (1- прямий зв'язок; 2 - опосередкований зв'язок; 3 - змішаний (гнучкий) зв'язок)
Дистриб'ютори і джоббери - це фірми, що здійснюють збут на основі оптових закупівель у великих промислових підприємств — виробників готової продукції. Дистриб'ютори на відміну від джобберів — відносно великі фірми, що мають власні склади і встановлюють тривалі контрактні відносини з промисловими підприємствами. Джоббери, навпаки, скуповують окремі великі партії товарів для швидкого перепродажу.
Агенти і брокери — це фірми або окремі підприємці, що здійснюють збут продукції промислового підприємства на основі комісійної винагороди.
Прямі господарські зв'язки для готелів є найбільш економічними і прогресивними в порівнянні з непрямими, оскільки вони, за винятком посередників, зменшують документообіг, зміцнюють взаємини між готелем і постачальниками. Постачання продукції стає більш регулярним і стабільним.
Опосередковані господарські зв'язки є менш економічними. Вони вимагають додаткових витрат на покриття витрат діяльності посередників між готелем і підприємствами-виготовлювачами.
Потреба в непрямих зв'язках пояснюється тим, що прямі зв'язки вигідні і доцільні в умовах споживання матеріальних ресурсів у великих масштабах. Якщо ж готель споживає матеріали в незначних кількостях, що не досягають транзитної форми відвантаження, то, щоб не створювати зайві запаси матеріальних коштовностей, доцільні зв'язки і через послуги посередників.
Як прямі, так і опосередковані зв'язки можуть носити тривалий і короткостроковий характер. Тривалі господарські зв'язки — прогресивна форма матеріально-технічного постачання. У цьому випадку готелі мають можливість розвивати на довгостроковій основі співробітництво з постачальниками.
З класифікацією зв'язків на прямі та непрямі тісно пов'язаний розподіл їх за формами організації постачання продукції. З цього погляду розрізняють транзитну і складську форми постачань.
При транзитній формі постачання матеріальні ресурси переміщаються від постачальника до готелю прямо, минаючи проміжні бази і склади посередницьких організацій. Крім того, готель, отримуючи матеріал безпосередньо від постачальника,
прискорює доставку і скорочує транспортно-заготівельні витрати. Однак її використання обмежене транзитними нормами відпуску, менше яких постачальник не приймає замовлення до виконання. Використання цієї форми постачання для матеріалів, в яких готель має невелику потребу, призводить до збільшення запасів і пов'язаних з цим витрат.
При складській формі матеріальні ресурси завозяться на склади і бази посередницьких організацій, а потім з них відвантажуються безпосередньо готелям.
Транзитну форму доцільно застосовувати в тих випадках, коли готелю потрібні матеріальні ресурси у великих кількостях, що дає можливість відвантажувати їх вагонами або іншими засобами транспорту.
При транзитній формі завезення значно знижуються витрати, і підвищується швидкість обігу, поліпшується використання транспортних засобів.
Складська форма постачання відіграє велику роль у забезпеченні готелів невеликих розмірів. Вона дозволяє їм замовляти необхідні матеріали в кількостях менше встановленої транзитної норми, під якою розуміється мінімально припустима загальна кількість продукції, що відвантажується підприємством-виготовлювачем готелю за одним замовленням. При складській формі постачання продукція зі складів посередницьких організацій може завозитися малими партіями і з більшою частотою, що сприяє скороченню запасів матеріальних ресурсів у готелів. Однак у цьому випадку останні несуть додаткові витрати за складську переробку, зберігання і транспортування з баз посередницьких організацій.
Також у практиці світового господарства відомі кілька методів поставок матеріальних ресурсів, що забезпечують раціональне постачання готелів матеріальними ресурсами. Найцікавіший з них — метод «точно вчасно» (jast – in- time), вперше запропонований однією з японських фірм. Сутність методу полягає в доставці матеріальних ресурсів безпосередньо в той момент, коли в них є необхідність, і в обсязі, розрахованому на конкретний відрізок часу. При цьому методі забезпечується ритмічне, безперебійне постачання готелю матеріальними ресурсами та їх ефективне використання.
Слід також відзначити, що на даний час з розвитком технологій і формуванням відповідних альянсів спостерігається певний підйом у сфері електронних закупівель для постачання ТМР готелів. Ця сфера є досить перспективною для готелів.
Дата добавления: 2020-02-05; просмотров: 563;