Методи визначення металізації в ушкодженнях шкіри: кольорові хімічні реакції; метод кольорових відбитків, електрографічне дослідження

При заподіянні тілесних ушкоджень тупими предметами , виготовленими з металів ,гострими предметами, при вогнепальному ушкодженні в місці контакту шкіри з травмуючим знаряддям відбувається відкладання металу.

Методи визначення металізації в ушкодженнях шкіри:

1. Кольорові хімічні реакції при ушкодженнях ,спричинених тупими або гострими предметами

а)Реакція Перльса (берлінська глазур) для визначення солей тривалентного Fe. При їх наявності краї ушкодження забарвлюються у синьо-зелений колір;

б)Реакція Тірмана( турнбульової сині) для виявлення двовалентного Fe. Краї рани забарвлюються у синій колір.

2. Метод кольорових відбитків встановлюють природу металу та його локалізацію.Для кожного металу є свій реактив- проявник (напр мідь – насичений спиртовий розчин рубеановодневої кис виникає темно-зелене забарвлення; свинець 0,2% розчин. родизонату Na (K) викликає червоно- фіолетове забарвлення.)

3. Електрографічне дослідження в основі якого лежить процес електролізу. Виділивши метал його обробляють реактивом- проявником.

Сучасні методи визначення мінерального складу об’єктів судово-медичної експертизи - емісійний спектральний аналіз, атомно-абсорбційна спектрофотометрія, нейтронно-активаційний аналіз.

Під емісійним спектральним аналізом (емісійною спектрографією) розуміють визначення елементного складу речовини за оптичними атомними спектрами випромінювання, які виникають при збудженні атомів у гарячих джерелах світла. Для кожного елемента характерний лінійчатий спектр випромінювання атомів та іонів, що дає змогу їх ідентифікувати.

Цей метод є універсальним для проведення якісного аналізу досліджувального зразка. Він досить чутливий (10^-4—10^-6 %), може застосовуватись у багатьох медико-криміналістичних лабораторіях. Емісійний спектральний аналіз складається з кількох послідовних етапів: мінералізації зразка, переведення його в газ, унаслідок чого відбувається дисоціація його на атоми та іони, що в умовах дії джерела світла зумовлює їх світіння, розкладання цього світіння на спектр і фотографічної реєстрації відповідних ліній спектра. Між вмістом хімічного елемента в зразку та інтенсивністю його спектральної аналітичної лінії є функціональна залежність, що дозволяє проводити не тільки якісне дослідження зразка, а й напівкількісний його аналіз.

Універсальним методом визначення більшості металів та металоїдів як у слідових кількостях, так і у великих концентраціях є атомно-абсорбційна спектрофотометрія. Чутливість цього методу становить 5*10^-2 мкг/мл. Він полягає в тому, що атоми речовини, які перебувають у збудженому стані, здатні селективно поглинати світло відповідної для них довжини хвалі. Атомно-абсорбційна спектрофотометрія потребує попереднього оброблення (озолення) досліджувального зразка. Під час проведення аналізу розчинену пробу атомізують, унаслідок чого утворюється хмара атомної пари. Через неї перепускають світло з довжиною хвилі хімічного елемента, концентрацією якого потрібно визначити. Джерелом такого світла є спеціальні лампи, катод яких виготовлений з досліджувального елемента. Світло, яке випромінює катодна лампа, частково поглинається атомами речовини, а його залишок реєструється спектрометром. Для аналізу досить малих за обсягом проб нині використовують графітові атомізатори. Одноразово за допомогою атомно-абсорбційної спектрофотометрії можна визначити не повний якісний склад зразка, а тільки наявність одного будь-якого хімічного елемента.

Досить інформативним методом дослідження малих зразків є нейтронно-активаційний аналіз, чутливість якого становить 10^-2—10^-5 мкл/мл. Цей метод дає змогу визначити неорганічний склад досліджувального об’єкта.

За звичайних умов більшість хімічних елементів не є радіоактивними, проте набувають такої властивості після опромінення. Найчастіше для опромінення використовують нейтральні частинки – нейтрони. Під час взаємодії з нейтронами ядра стабільного елемента перетворюються в ядра радіоактивного і починають випромінювати. Для аналітичних цілей використовують гама-випромінювання, вимірювання якого дає змогу отримати дані про неорганічний склад досліджувального зразка.

Нині бюро судово-медичної експертизи мають спектральні лабораторії, обладнані переважно таким хіміко-аналітичним устаткуванням. У певних випадках такі дослідження можуть бути виконані в науково-дослідних інститутах.