V. Результати заняття

1. Підбиття підсумків.

2. Виконання плану.

3. Рівень досягнення мети.

4. Рівень якості знань, умінь, навичок, вияв­лених на занятті.

Хрестоматійним став вислів К.Д.Ушинського про те, що педагог як фахівець живе доти, доки вчиться. Сприяти в цьому педагогові покликана методична служба, яка здатна удосконалити його професійну компетентність та підвищити ефективність навчально-виховного процесу.

ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗМІСТ РОБОТИ МЕТОДИЧНОГО КАБІНЕТУ (РАЙОННОГО, МІСЬКОГО, ОБЛАСНОГО)

Основні завдання роботи методичних кабінетів полягають:

1.У підвищенні кваліфікації працівників дитячих садків з методики ознайомлення з природою.

2. Допомоги дитячим садкам у реалізації завдань програми.

3. Збиранні і розповсюдженні передового досвіду роботи дитячих садків.

Усі ці завдання спрямовані на поліпшення роботи дитячих сад­ків з розділу ознайомлення з природою.

Важливе значення має підвищення кваліфікації вихователів. Здійснення цього завдання повинно відбуватися в двох напрямках: удосконалення методичної майстерності і підвищення загально-біологічних знань, особливо в плані вивчення природи рідного краю.

Основними формами здійснення підвищення кваліфікації є кур­си, методичні об'єднання, семінари-практикуми, наради, конферен­ції, виставки.

Курси підвищення кваліфікації організуються при Інститутах підвищення кваліфікації, при районних відділах народної освіти, при кафедрах дошкільної педагогіки педінститутів. Кожні 5 років організується перепідготовка вихователів за всіма розділами про­грами, включаючи ознайомлення з природою. На курсах читаються лекції працівниками кафедр Інститутів удосконалення, а також запрошуються лектори з інших закладів. Організовуються колек­тивний перегляд і обговорення роботи дитячих садків, які нагро­мадили кращий досвід. Слухачі курсів обговорюють реферати, в яких висвітлюється кращий досвід роботи. Організуються екс­курсії у природничі відділи краєзнавчих музеїв.

Важливе значення у підвищенні кваліфікації відіграють мето­дичні об'єднання дошкільних працівників. Вони організуються за територіальним принципом і об'єднують вихователів за віковими групами. Якщо кількість дошкільних закладів у районі невелика, створюється спільне методичне об'єднання.

Робота методичних об'єднань, як правило, організується на основі дитячих садків, в яких створено кращий досвід (школи передового досвіду). Керівниками методичних об'єднань призна­чаються найбільш компетентні завідуючі, методисти, які на основі аналізу роботи дитячих садків спільно з методистом району роз­робляють план роботи методичного об'єднання на рік.

На методичних об'єднаннях заслуховуються лекції, доповіді з кращого досвіду роботи, організовується колективний перегляд і обговорення занять, цільових і повсякденних прогулянок, свят, розваг на природничому матеріалі. Важливо організувати диску­сії, стимулювати творчий пошук.

На методичних об'єднаннях можуть використовуватися ділові ігри з метою кращого оволодіння певними уміннями.

Семінари-практикуми, на відміну від методичних об'єднань, не є регулярною формою підвищення кваліфікації. Вони організують­ся залежно від потреб. Наприклад, якщо аналіз озеленення діля­нок дитячих садків дає підстави зробити висновок про їх флорис­тичну збідненість, а рівень знань, умінь вихователів по вирощу­ванню декоративних квіткових рослин, кущів, дерев, використан­ню їх у роботі з дітьми недостатній, то потрібно організувати на­весні семінар-практикум з декоративного садівництва з залучен­ням спеціалістів. На заняттях семінару проводять практичну робо­ту по розмноженню багаторічних квіткових рослин, кущів тощо.

Враховуючи, що не у всіх вихователів є достатні знання з природи рідного краю, можна організувати семінар-практикум з вивчення біоценозів водойм, лісу, лук, степів, культурних біоцено­зів парків, скверів. Найкраще застосовувати для цього екскурсії, які можуть проводитися запрошеними спеціалістами педучилищ, педінститутів. Під час екскурсій необхідно забезпечити професій ну, спрямованість при розгляданні об'єктів (які об'єкти найбільше можуть зацікавити дітей, яка доступна інформація про них може бути подана дошкільникам).

Наради організуються епізодично, в зв'язку з потребою опера­тивно інструктувати дошкільних працівників в зв'язку з зміною умов роботи. Наприклад, у зв'язку з різким погіршанням навко­лишнього середовища під час Чорнобильської катастрофи прово­дилися наради з інструктажем щодо можливостей спілкування ді­тей з природою за умов радіоактивного забруднення.

Конференції, а також виставки, які організуються найчастіше одночасно, проводяться напередодні початку навчального року. На них організуються пленарні і секційні засідання. На пленарних засіданнях аналізується робота педагогічних колективів, намічаю­ться завдання на наступний рік. На секціях з різних розділів ро­боти дитячих садків, у т. ч. ознайомлення з природою, організує­ться обмін кращим досвідом роботи, відбуваються дискусії.

На виставках представляються фотографії обладнання і озеле­нення ділянок, кутків природи, різних форм роботи з дітьми, поробки з природних матеріалів, дидактичні настільні ігри тощо.

Усі форми роботи щодо підвищення кваліфікації повинні спря­мовуватися на розкриття творчих можливостей вихователів дитя­чих садків.

Важливим завданням методичного кабінету є допомога дитя­чим садкам у реалізації завдань програми по ознайомленню з природою. Умови роботи дитячих садків, особливо у великих про­мислових містах, різні, тому не можна однаково організувати ро­боту по ознайомленню з природою. Вивчаючи роботу дитячих сад­ків, методист повинен дати кваліфіковані поради.

Основною формою організації допомоги працівникам дитячих садків в їх роботі є консультації. Вони можуть проводитися на місці, коли методист відвідує і вивчає роботу дитячих садків, і в методичному кабінеті.

Для надання консультацій визначають певні дні, години. Про­ведення консультацій вимагає використання певних матеріалів:

1. Довідкової літератури по кімнатному, декоративному квіт­ництву, акваріумному риборозведенню, визначників рослин, птахів тощо.

2. Методичної літератури з питань ознайомлення з природою.

3. Зразки планів, розробки конспектів проведення занять з ви­ористанням різних методів, розробки цільових прогулянок, свят, розваг на природничому матеріалі.

4. Доповіді з кращого досвіду роботи вихователів.

Наявність таких матеріалів допоможе дати кваліфіковані, ко­рисні поради вихователям.

Збирання і розповсюдження кращого досвіду роботи завжди розглядалося як одне з найважливіших завдань роботи методич­них кабінетів. К. Д. Ушинський вважав, що теорія стає порож­ньою, коли не ґрунтується на узагальненні фактів досвіду. Україн­ський педагог В.О. Сухомлинський підкреслював, що досвід спро­можний просунути теорію вперед.

Добре поставлена робота методичного кабінету по збиранню і розповсюдженню кращого досвіду роботи сприяє розвитку творчої активності вихователів, заохоченню роботи найкращих колективів дитячих садків через популяризацію їх роботи, висвітлення кра­щого досвіду на конференціях, публікації на сторінках журналу «Дошкільне виховання» тощо.

До кращого досвіду роботи ставляться такі основні вимоги: він повинен характеризуватися раціональністю шляхів досягнення ре­зультату, високою ефективністю. Іншими словами, меншою затра­тою сил і за коротший час має бути досягнутий результат.

Збирання кращого досвіду починається з вивчення роботи ви­хователів дитячих садків, вичленення новацій, шляхів досягнень більш високих результатів. Наступний етап – допомога виховате­лю у розвитку ідей, оформленні досвіду. Третій етап – поширення кращого досвіду. Дитячому садку, де створюється кращий досвід, надається статус опорного. Впровадження досвіду – це глибоке осмислення ідей і творче впровадження в особисту лабораторію кожного. Починається впровадження з педагогічного колективу дитячого садка, де кращий досвід заслуховується на педагогічній раді. Наступний етап – це ознайомлення з кращим досвідом робо­ти на методичному об'єднанні. Подальше поширення кращого до­свіду роботи — це висвітлення його на конференціях дошкільних працівників, на сторінках журналу «Дошкільне виховання», ви­дання методичного посібника.

ІНСПЕКТУВАННЯ РОБОТИ ДИТЯЧИХ САДКІВ З РОЗДІЛУ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ

Ознайомлення з природою є важливим розділом роботи дитя­чого садка і потребує постійного керівництва та перевірки з боку органів народної освіти.

Використовується дві форми перевірки роботи дитячого сад­ка – фронтальна і тематична. Під час фронтальної перевірки ро­бота з розділу ознайомлення з природою вивчається поруч з інши­ми розділами. Тематична перевірка дає змогу глибше проаналізувати роботу вихователів. Кваліфікований аналіз роботи залишає глибоке враження в педагогічному колективі, дає стимул для здійснення більш вдумливого підходу до здійснення педагогічного процесу, підвищує авторитет інспектора.

Інспектування роботи з розділу ознайомлення з природою ви­магає від інспектора глибокого знання програми, методики роботи з дітьми, природи рідного краю.

Організовуючи перевірку дитячого закладу, інспектор повинен відповідно підготуватися: ознайомитися з матеріалами попередніх перевірок з тим, щоб під час обстеження можна було визначити тенденцію росту педагогічного колективу за тими чи іншими пи­таннями – що з'явилося нового в роботі, в чому виявився творчий підхід, як долаються недоліки у навчально-виховній роботі, від­значені під час попередньої перевірки. Щоб провести обстеження на рівні сучасних вимог, дістати уявлення про те, як педагогічний колектив дитячого садка озброюється новими методичними ре­комендаціями, впроваджує їх у життя, інспектор повинен перегля­нути нову методичну літературу, останні статті з періодичних ви­дань.

У процесі обстеження дитячого закладу інспектор одночасно вивчає роботу за такими основними напрямками:

1. Створення матеріальної бази по ознайомленню дошкільни­ків з природою в дитячому садку.

2. Стан навчально-виховної роботи з дітьми.

3. Керівництво роботою з розділу ознайомлення дітей з природою з боку завідуючої та методиста дитячого садка.

Під час оцінки матеріальної бази по ознайомленню дітей з природою в дитячому садку інспектор вивчає:

1. Планування і озеленення ділянки згідно з педагогічними і гігієнічними вимогами.

2. Обладнання кутків природи згідно з вимогами, наявність там постійних і тимчасових мешканців.

3. Наявність інвентарю для організації праці дітей на городі, квітнику, ягіднику, предметів догляду за мешканцями кутка природи.

4. Наявність посібників для здійснення роботи по ознайомлен­ню з природою: картин, діафільмів, діапозитивів, настільно-друко­ваних ігор тощо.

5. Наявність у методичному кабінеті методичної літератури з питань ознайомлення з природою, а також розробок планів, кон­спектів занять, цільових прогулянок, спостережень на повсякден­них прогулянках, сценаріїв свят, розваг тощо.

Вивчення матеріальної бази по ознайомленню дітей з природою дає значний матеріал для інспектора, але свої попередні висновки він повинен підкріпити глибоким вивченням стану навчально-ви­ховної роботи з дітьми, засвоєння ними програми дитячого садка.

Перевірка стану навчально-виховної роботи по ознайомленню з природою починається з перших хвилин перебування інспектора в дитячому садку, оскільки кожного дня відбуваються чергування в кутку природи, виконання дітьми доручень, спостереження на прогулянках, ігри тощо.

Для вивчення стану навчально-виховної роботи інспектор вико­ристовує такі методи:

1.Спостереження і аналіз діяльності вихователя і дітей.

2.Бесіда з дітьми і працівниками дитячого садка.

3.Перевірка педагогічної документації.

За час перевірки інспектор повинен відвідати найбільшу кіль­кість занять з даного розділу, а також різноманітні форми повсяк­денної роботи з дітьми.

Аналіз діяльності вихователя і дітей дає підстави зробити висновки про якість підготовки вихователя до роботи, своєчас­ність проходження матеріалу програми, добір методів, методику проведення, якість засвоєння дітьми знань, стан сформованості у дітей пізнавальних інтересів, спостережливості, ставлення дітей до природи.

Остаточні висновки про рівень засвоєння дітьми знань про природу інспектор повинен зробити під час проведення індивіду­альних бесід з дітьми. З цією метою розробляються запитання, відповіді дітей фіксуються і аналізуються.

Під час перевірки педагогічної документації основна увага приділяється аналізу плану роботи вихователя за квартал. З ка­лендарного плану інспектор довідується про те, в якій послідов­ності виконується програма по ознайомленню з природою, чи є у вихователя система у роботі, якими методами він користується для виконання завдань програми.

Про рівень керівництва роботою педагогічного колективу дитя­чого садка з боку завідуючого та методиста можна зробити попе­редній висновок з загальної постановки роботи по ознайомленню дітей з природою. Наявність у дитячому закладі хорошої матері­альної бази для роботи по ознайомленню дітей з природою, від­повідний стан навчально-виховної роботи є свідченням того, що діяльність керівника має належний рівень. Глибше вивчити роботу завідуючого дитячим садком і методиста допоможе бесіда з ними та вивчення документації – річного і місячного планів роботи, про­токолів педагогічних рад, аналізу роботи вихователів.

Під час бесіди з завідуючим та методистом інспектор уточнює ті питання, що лишилися недостатньо вивченими під час перевірки роботи. Наприклад, як вихователі підвищують свій фаховий рі­вень, які методичні об'єднання відвідують, з якими матеріалами виступали, з'ясовує шляхи, якими йшов педагогічний колектив до досягнень у навчально-виховній роботі з даного розділу, які труд­нощі і проблеми ще не подолані. Такі бесіди не тільки сприяють більш обґрунтованим висновкам по перевірці, але й дають змогу інспектору дізнатися про цінний досвід роботи.

Вивчення педагогічної документації дозволяє зробити висновки про рівень обговорення питань, прийняття колективом рішень і їх виконання, про компетентність завідуючого, методиста під час аналізу і оцінки роботи вихователів.

На основі вивчення роботи дитячого садка складаються виснов­ки про перевірку. В них повинні відбиватися найголовніші досяг­нення в роботі і конкретно вказуватися ті недоліки, які слід по­долати педагогічному колективу.

Приблизна схема висновків може бути такою:

1.Загальні дані про дитячий садок.

2.Оцінка матеріальної бази по ознайомленню дітей з при­родою:

а)планування і озеленення ділянки відповідно до педагогічних і гігієнічних вимог;

б)наявність і стан у дитячому садку городу, квітників, саду, ягідника, майданчика для утримання дрібних свійських тварин;

в)стан обладнання кутка природи;

г)наявність сільськогосподарського інвентарю, для роботи на городі, квітнику та предметів догляду за об'єктами кутка природи;

д)наявність наочних посібників по ознайомленню дітей з при­родою (картин, діафільмів, діапозитивів, грамзаписів, настільно-друкованих ігор, дитячої природознавчої літератури);

ж) наявність методичної літератури з питань ознайомлення з природою. Оцінка зібраних у методичному кабінеті матеріалів на допомогу вихователям у плануванні і проведенні роботи по озна­йомленню дошкільників з природою.

3.Стан навчально-виховної роботи з розділу ознайомлення ді­тей з природою:

а)оцінка підготовки вихователя до проведення різних форм роботи по ознайомленню з природою;

б)оцінка правильності визначення програмних завдань та методів реалізації цих завдань;

в)оцінка засвоєння дітьми програми по ознайомленню з природою (знань, умінь, навичок, вихованості інтересу до природи і дбайливого ставлення до неї).

4. Керівництво навчально-виховною роботою по ознайомленню з природою з боку завідуючого і методиста дитячого садка:

а)оцінка повсякденного контролю за роботою вихователів з боку завідуючого, методиста;

б)здійснення заходів по забезпеченню росту майстерності пе­дагогічного колективу, підвищення кваліфікації вихователів.

Висновки щодо перевірки доводяться до відома вихователів на педагогічній раді дитячого садка.