Заняття як основна форма ознайомлення дітей з природою.

Різноманітні методи – наочні, практичні, словесні – можуть застосовуватися під час різноманітних форм організації роботи по ознайомленню дошкільників з природою. Такими формами є за­няття, екскурсії, як особливий вид занять, цільові і повсякденні прогулянки.

ЗАНЯТТЯ

Заняття розглядаються як важлива форма роботи по ознайом­ленню дошкільників з природою. Це зумовлене тим, що заняття дають змогу формувати знання у всіх дітей одночасно, у певній послідовності з урахуванням можливостей дітей і природного ото­чення. Під керівництвом вихователя відповідно до програми у ді­тей формуються системні знання, розвиваються пізнавальні проце­си, здібності, формується правильне ставлення до природи.

Розрізняють кілька типів занять залежно від дидактичної мети, яка вирішується на заняттях.

Якщо на занятті діти вперше знайомляться з певними об'єкта­ми або явищами природи, їх визначають як первинно-ознайомлювальні. На них у дітей формуються конкретні уявлення про неживу природу, рослини, тварин, особливості їхнього розвитку за певних умов. Діти вчаться впізнавати за зовнішніми ознаками кімнатні, са­дові, лісові, лучні рослини, диких і свійських тварин, знайом­ляться із способом їхнього життя, живленням, сезонними зміна­ми тощо.

Основними методами проведення цих занять є спостереження, досліди, а також розглядання картин, показ діапозитивів, діа-, кінофільмів у поєднанні із словесними методами. Організаційним різновидом таких занять часто є екскурсія в природу чи на сіль­ськогосподарські об'єкти.

Другий тип занять спрямований на уточнення, розширен­ня, поглиблення знань, формування практичних навичок догляду за живими об'єктами у ході вирощування їх. Важливе значення на таких заняттях має використання, поряд із зазначеними вище методами праці в природі, ігор, читання творів дитячої природо­знавчої літератури тощо.

Третій тип занять спрямований на узагальнення і система­тизацію знань дітей про природу. Це поглиблено-пізнавальні за­няття, змістом яких є встановлення причинних зв'язків, залежнос­тей, систематизація знань. Основними методами їх проведення ви­ступають бесіди, дидактичні ігри, узагальнюючі спостереження, демонстрація моделей, які розкривають взаємозв'язок рослинного і тваринного світу і зовнішнього середовища.

Четвертий тип занять – комбіновані, на яких розв'язую­ться два дидактичних завдання – засвоєння нових знань і уточ­нення раніше засвоєних.

Останнім часом набули поширення інтегровані (неординарні) заняття. їх впровадження пов'язане з рядом причин, серед яких протест проти проникнення у навчання дошкільників шкільних ме­тодів, прагнення зробити навчальний процес більш цікавим через введення нетрадиційного змісту і поєднання різних методів. Інте­гровані заняття дають змогу вихователю творчо перерозподілити час для засвоєння програми з тих чи інших розділів, логічно об'єднуючи їх. Важливе значення має урізноманітнення діяльності дітей на таких заняттях. Завдання по ознайомленню з природою можуть здійснюватися в процесі занять з розвитку мови, образо­творчої діяльності. Одночасно в процесі ознайомлення з природою можна здійснювати завдання по формуванню початкових матема­тичних уявлень (величини, форми, тощо), розвитку мови і т. д. Інтеграція надзвичайно важлива для впровадження принципу між­дисциплінарного підходу у здійсненні екологічного виховання. Фор­мування ставлення до навколишнього середовища повинне зді­йснюватися на заняттях з усіх розділів, пронизувати всю роботу дитячого садка.

Інтегровані заняття найчастіше вирішують завдання поглиблен­ня, закріплення знань.

Комплексні заняття – це сполучення занять з двох розділів, об'єднаних однією темою. Наприклад, ознайомлення з весняними рослинами і малювання пролісків і підсніжників. Таке об'єднання дозволяє оптимізувати процес засвоєння дітьми знань. Новий ма­теріал на таких заняттях не може бути з обох розділів. Доцільно планувати з одного – знайомий, з іншого – новий.

Ефективність занять залежить від їх підготовки і проведення. Намітивши тему заняття, вихователь повинен розробити програмні завдання. Вони включають освітні, виховні завдання та завдання на розвиток особистості.

У визначенні змісту програмних завдань вихователь виходить з вимог програми, рівня розвитку дітей і особливостей природно­го оточення дитячого садка. Слід уточнити місце даного заняття в системі роботи (чи йде на занятті процес формування початко­вих знань, чи їх збагачення, систематизація, вправляння у засто­суванні знань і т. д.). Міцність засвоєння знань вимагає поступо­вого оволодіння ними дітьми через первинне ознайомлення, збага­чення, закріплення і узагальнення.

Важливий етап підготовки до заняття – вибір методу. Він залежить від дидактичної мети, змісту пізнавального матеріалу, особливостей природного оточення, вікових можливостей дітей. Вибраний метод або їх сукупність повинні забезпечити повноту виконання програмних завдань і активну розумову діяльність ді­тей. В ознайомленні дітей з природою необхідно забезпечити прі­оритет методам, що забезпечують безпосередній контакт з при­родою.

Важливе значення в проведенні занять має розміщення дітей. Для розглядання тварин, кімнатних рослин, картин до­цільніше дітей садити півколом. Це дозволяє всім брати активну участь у занятті. За наявності роздавального матеріалу для спостережень краще посадити дітей за столами. Під час занять з пра­ці столи розміщують буквою «П» або стрічкою. При цьому діти мають змогу краще бачити показ прийомів роботи, а вихователю легше контролювати роботу дітей.

Готуючись до занять, вихователь повинен підібрати наочні посібники: картини, малюнки, гербарії тощо. Під час розгля­дання тварин — відповідні корми, предмети догляду. Після цього вихователь продумує хід заняття: послідовність роботи, систему прийомів, що активізують розумову діяльність дітей (пошукові за­питання, порівняння, ігрові прийоми тощо).

У ході заняття важливо залучати до виконання завдань усіх дітей.

Наприкінці заняття вихователь, як правило, користується педа­гогічною оцінкою навичок і умінь, ставлення дітей до заняття, їх­ньою пізнавальною активністю. Диференціація оцінки залежить від віку дітей.