Методичні рекомендації педагогу щодо самоаналізу заняття

ПЛАНУВАННЯ І ОБЛІК РОБОТИ ПО ОЗНАЙОМЛЕННЮ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ

Наукова організація праці передбачає плановість у роботі. Плановість це пропорційність, яка постійно і свідомо підтримує­ться. Основні вимоги до планування полягають у науковості, пра­вильності визначення перспективи, черговості виконання завдань, орієнтації на найновіші досягнення науки, передовий досвід, гнуч­кість, здатність швидко і чітко реагувати на зміни. Ці загальні вимоги до планування можуть вважатися як вихідні і під час пла­нування педагогічного процесу.

План надає педагогічному процесу цілеспрямованості, забезпе­чує розташування програмного матеріалу у часі, підносить керів­ну роль вихователя.

Планування роботи повинно забезпечувати всебічний розвиток дітей, воно має здійснюватися на науковій педагогічній основі з урахуванням основних дидактичних принципів, бути тісно пов'яза­ним з місцевими умовами.

Основна мета планування – послідовне виконання програми дитячого садка по ознайомленню з природою, в якій за­кладено той обсяг знань, умінь, навичок, рівня вихованості, що забезпечуватиме всебічний розвиток дітей у процесі ознайомлення з природою.

У планах повинна знайти відображення робота по ознайомлен­ню дошкільників з природою в процесі повсякденного життя і на заняттях. Вихідними принципами під час планування системи за­нять по ознайомленню з природою є такі:

1. Врахування основних етапів засвоєння знань (початкове сприймання, розширення і узагальнення знань і умінь). Враховую­чи незначну кількість занять і неможливість здійснення всіх цих етапів на заняттях, вихователю необхідно врахувати, які з етапів засвоєння знань слід здійснити у повсякденному житті. Часто фор­мування початкових уявлень доцільно здійснювати у повсякденно­му житті. Проте в ряді випадків він здійснюється на заняттях. Наприклад, під час екскурсії формуються початкові враження,
а їх закріплення відбувається в процесі повсякденних спостере­жень на ділянці дитячого садка і в кутку природи. Проте головне, що неодмінно повинно знайти відображення у плані,– це потреба неодноразового повернення до засвоєння певного матеріалу з ура­хуванням ускладнення змісту, варіювання умов сприймання.

2. На заняттях по ознайомленню дітей з природою при їх пла­нуванні потрібно за змогою передбачити використання методів, що забезпечують безпосередній контакт дошкільників з реальними об'єктами природи. Ця вимога зумовлюється і особливостями ди­тячого сприймання, мислення, і вимогами до здійснення освіти і виховання в галузі охорони навколишнього середовища.

3. Планування занять з розділу ознайомлення з природою не­обхідно інтегрувати з іншими розділами. Наприклад, закріплення знань через використання художньої літератури, розглядання кар­тин можна інтегрувати із заняттями з розвитку мови. Закріплення вражень від екскурсій, спостережень інтегруються з заняттями малюванням, аплікацією. Є можливості для інтегрування з занят­тями з музичного виховання тощо.

У процесі повсякденного життя здійснюється засвоєння знач­ного обсягу знань по ознайомленню з природою. Під час плану­вання повсякденної роботи слід виходити з таких положень:

1. Зміст повсякденної роботи з дітьми повинен відображувати сезонні зміни, що відбуваються в природі.

2. Планування повсякденної роботи має здійснюватися у най­тіснішому зв'язку з заняттями, передбачати, що в процесі повсяк­денних спостережень, праці, ігор формується значний фонд кон­кретних знань, умінь, навичок, без яких неможливий процес уза­гальнення.

3. Під час планування повсякденної роботи по ознайомленню з природою слід передбачати, що ознайомлення з тим чи іншим об'єктом природи повинно включати кілька фаз в його розвитку, а тому його потрібно «вести» протягом певного, часом тривалого часу. Наприклад, перші паростки мати-й-мачухи, цвітіння, утво­рення листків, розповсюдження насіння, стан рослини влітку, во­сени.

Повсякденна робота по ознайомленню з природою планується в такі відрізки часу:

Вранці:

1. Дидактичні, настільно-друковані ігри, розглядання ілюстра­цій, колекцій.

2. Трудова діяльність (робота з черговими, індивідуальні дору­чення, колективна праця в природі).

3. Спостереження в природі (колективні, індивідуальні).

З перелічених видів діяльності щодня планується не більше 1-2.

На денній прогулянці:

1. Щодня як обов'язковий структурний елемент прогулянки планується спостереження з усією групою або з підгрупами.

2. 1-2 рази на тиждень планується трудова діяльність.

3. Ігри з природничими матеріалами, дидактичні ігри планую­ться за потребою.

У другу половину дня після полуденка найчастіше плануються:

1. Спостереження за тими явищами в природі, які не можна спостерігати у першу половину дня.

2. Індивідуальна робота з дітьми.

ФОРМА ВЕДЕННЯ ПЛАНУ ТА ОБЛІКУ

У даний час немає єдиної форми ведення плану. Багатоваріантність форм ведення зумовлюється рівнем досвідченості вихо­вателів, традиціями, що склалися в колективі, тощо.

Колектив дитячого садка, що має в своєму складі молодих ви­хователів, як правило, обирає більш розгорнутий план, що дозво­ляє краще підготуватися до роботи з дітьми. Ті колективи, де склалися певні традиції, більшість досвідчених вихователів оби­рають більш компактну форму плану: перспективний, у вигляді сітки, де коротко вказується тематика спостережень, види праці тощо, та щоденний, більш детальний.

План може складатися на день, тиждень, два тижні, місяць. Система занять може розроблятися н>а квартал, місяць і конкрети­зуватися у щоденному плані.

Розглянемо форму введення розгорнутого плану, що застосовує­ться для молодих вихователів.

На основі програми, рівня знань дітей, природного оточення дитячого закладу добираються програмний зміст, методи, якими він буде реалізований. У плані фіксуються:

1. Назва заняття.

2. Програмний зміст.

3. Обладнання.

4. Короткий план заняття.

Наприклад.

Тема. Висаджування квіткової розсади на рабатці (старша група).

Програмний зміст. Сформувати у дітей уявлення про те, що рослини квітників, які вимагають багато тепла, спочатку вирощують з насіння на вікнах, а потім розсаду пересаджують на рабатку. Познайомити з прийомами висаджування розсади, ви­кликати у дітей інтерес до вирощування рослин, дружні стосунки під час колективної роботи.

Обладнання. Розсада, кілочки, кольорові картинки з зоб­раженням рослин, лійки, відерця.

Хід заняття.

1. Розглядання зображень квіткових рослин і бесіда про них.

2. Постановка мети, мотивування праці.

3. Розглядання розсади.

4. Перспективний інструктаж.

5. Висаджування розсади, поливання.

6. Підведення підсумків.

Під час планування в процесі повсякденного життя спостере­жень доцільно вказати в плані об'єкт спостережень і основні за­питання до дітей. Наприклад, спостереження за граками. Як ви дізналися, що це граки? Чим вони живляться навесні? Що допо­магає їм добувати личинок із землі? Яку користь приносять граки.

Такий характер запису в плані дозволяє заздалегідь продумати хід спостереження, його зміст.

Під час планування трудових доручень вказують зміст дору­чення, прізвища дітей і основні методичні прийоми, що будуть використані при керівництві виконанням доручень. Наприклад: «Доручити Мишкові і Тані полити помідори. Нагадати, що лити воду на листя не потрібно».

Керівництво чергуванням систематично не відображується у плані виховної роботи. Обов'язково планується введення чергу­вання, а протягом навчального року керівництво роботою черго­вих вказується в плані в ряді випадків: при введенні нового об'єк­та, при потребі приділити особливу увагу певним дітям, які чер­гують.

Під час планування колективної праці в плані фіксуються зміст, обладнання і основні прийоми керівництва.

Проведення ігор відображується в плані так: назва гри, з ким проводиться, мета проведення. Так само планується розглядання ілюстрацій, колекцій тощо.

Результат аналізу роботи вихователя з дітьми фіксується в об­ліку роботи, де, як правило, відзначаються недоліки в проведенні тих чи інших форм роботи і намічаються завдання на подальшу роботу.

КЕРІВНИЦТВО МЕТОДИЧНОЮ РОБОТОЮ ПО ОЗНАЙОМЛЕННЮ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ

КЕРІВНИЦТВО ЗАВІДУЮЧОГО, МЕТОДИСТА

Рівень роботи дитячого садка по ознайомленню дошкільників з природою залежить від керівництва цією роботою з боку за­відуючого та методиста дитячого садка.

Керувати – значить планувати, організовувати, регулювати, контролювати. Отже, організація роботи дитячого садка починається з планування. В річному плані роботи в розділі «Адміністра­тивно-господарська робота» плануються заходи, пов'язані із ство­ренням матеріальної бази для ознайомлення дітей з природою в дитячому садку. Залежно від потреб дитячого садка, в плані може бути передбачене придбання саджанців дерев, кущів для попов­нення флористичного складу ділянки, придбання тварин, облад­нання для кутків природи тощо.

Проте створенням матеріальної бази тільки починається робота з розділу ознайомлення з природою. Важливо виділити на основі аналізу роботи дитячого садка слабкі ланки в навчально-виховній роботі і намітити відповідні заходи у річному плані в розділі «Методична робота».

Це повинно бути виділення питань для обговорення на педаго­гічній раді дитячого садка. Часто такий вибір зумовлюється по­требою заслухати і обговорити досвід поглибленої роботи вихо­вателів по питаннях ознайомлення дітей з природою або ж наяв­ністю слабких місць у роботі по ознайомленню з природою. Краще планувати більш вузькі теми, але розкривати їх в обговоренні більш глибоко. Наприклад, «Стан виконання програми по озна­йомленню з природою в старшій групі за перше півріччя».

У цьому ж розділі планується колективний перегляд занять,, проведення семінарів і консультацій з вихователями, поповнення методичного кабінету кращим досвідом роботи вихователів (роз­робками конспектів занять, планів, сценаріїв свят у природі тощо).

У розділі «Робота з батьками» плануються загальні і групові батьківські збори. Для забезпечення єдності у впливі на дітей ди­тячого садка і батьків у плані екологічного виховання доцільно навесні планувати проведення батьківських зборів за такою тема­тикою: «Екологічне виховання у сім'ї», «Виховуємо природолюбів».

Річний план конкретизується у місячних планах завідуючого ї методиста і повинен неухильно виконуватися.

Організовувати роботу колективу – значить справедливо роз­поділити обов'язки, створити доброзичливу, демократичну атмосфе­ру в педагогічному колективі, являти собою приклад компетент­ності, сумлінного ставлення до виконання своїх обов'язків.

У зв'язку з корективами, що їх вносить життя, завідуючий, методист повинні регулювати роботу колективу, спрямовувати його на творчий пошук.

Важлива роль завідуючого, методиста у здійсненні контролю за станом роботи по ознайомленню дошкільників з природою

Він здійснюється у таких формах:

1. Вивчення роботи вихователів під час цілеспрямованого відвідування прогулянок, занять тощо. Обговорення відвіданих режимних процесів, занять повинно вестися демократично, доброзичливо. Треба стимулювати вихователів на дискусію, обмін думками, твор­чий пошук.

2.Діагностика виконання програми дітьми по ознайомленню з природою. Найчастіше вона проводиться індивідуально, шляхом бесіди. Методист заздалегідь готує за змістом програми запитан­ня, оцінює якість відповідей, аналізує їх; на основі якості засвоєн­ня знань розподіляє дітей на певні рівні; разом з вихователем з'ясовує причини недостатнього засвоєння програми, намічає шля­хи усунення недоліків, разом з тим обговорюється подальша робо­та з обдарованими дітьми.

Діагностика знань – найбільш ефективний засіб контролю, який повинен ширше застосовуватися в дитячих садках.

3.Перевірка документації вихователів дає змогу визначити, як реалізується за часом програма по ознайомленню з природою, які методи обирає вихователь для її здійснення.

Питання потреби контролю за станом роботи по ознайомленню з природою повинно вирішуватися диференційовано, на основі вивчен­ня роботи вихователів. Якщо в колективі є вихователі, бездоганна робота яких протягом ряду років дозволяє ставити питання про довір'я, їх робота не підлягає контролю. Важливо, щоб ця тенден­ція поширювалася і стимулювалася в педагогічних колективах.

Усе про заняття

Однією найважливіших управлінських функцій вихователя-методиста є активне навчання педа­гогічних працівників. Значну увагу ми приділяємо навчанню педагога аналізу та самоаналізу будь-якого освітньо-виховного процесу.

Досвід свідчить, що ця ланка роботи потребує ретельної підготовки, знань, вмінь та навичок.

Заняття в дошкільному закладі спрямовані на вищі кінцеві результати, на підвищення рівня якості й ефективності навчання, на всебічний розвиток дошкільника.

Методичні рекомендації педагогу щодо самоаналізу заняття

Заняття можна назвати ефективним, якщо на ньому забезпечується оптимальний зв'язок усього комплексу навчально-виховних цілей, якщо увага і мислення дітей пробуджуються, розвиваються навчальні процеси, формуються потреби дітей у знаннях.

Усі вимоги до сучасного заняття мотивовані сучасною педагогікою. Майстерність педагога багато в чому залежить від уміння аналізувати свої помилки.

Самоаналіз можна здійснювати за такою схемою:

• Зробіть невеличку характеристику навчаль­них, психологічних можливостей вашої вікової групи. Як враховано ці особливості дітей під час планування цього заняття?

• Вкажіть тип, вид заняття, його структуру. Як таке заняття пов'язане з попереднім?

• Визначте головні завдання заняття, як вони враховані під час планування та реалізації мети заняття (розвивальної, виховної, навчальної).

• Оцініть раціональність використаного часу на занятті.

• Визначте оптимальність поєднання органі­заційних форм, методів і прийомів, використаних на цьому занятті. Обґрунтуйте, чому обрані саме такі засоби навчання. Сформуйте мотивацію заняття.

• Вкажіть на раціональність використання помешкання групи.

• Визначте ефективність організованої само­стійної роботи дітей.

• Визначте найбільш вдалі елементи заняття. Що не вдалося виконати?

• Зазначте, як планувати роботу над усунен­ням недоліків під час проведення заняття?

• Оцініть наявність комфортної психологічної атмосфери на занятті.