Екологічна стежка як засіб ознайомлення дошкільників з природою

1.На кожному етапі розвитку суспільства домінують певні орієнтири на виховання молодого покоління. Нині особливо актуальною стала проблема екологічної освіти.

Тривожна обстановка, що склалася сьогодні, зумовлена потребою формування екологічної свідомості не лише у дорослих, а й у молодшого покоління. Одне з головних завдань педагогів – перетворити природу на об’єкт духовних потреб, тобто бажань, намірів, спрямувань, вільних від корисливості, шкідливості. Гуманістичним кроком від завдань про природу до дбайливого ставлення є почуття любові до неї. Адже відомо, що людина не зашкодить тому, кого любить. Саме це є тим ключиком, знаючи який можна відчинити дверцята до дитячих сердець, виховувати дбайливе ставлення до природи, всього живого.

Органічно сприймати єдність Природи і Людини допомагає вдало прокладена екологічна стежка.

На ній відбувається навчання і виховання безпосередньо в природі. Вона дає можливість спостерігати об’єкти і явища у природних умовах, бачити взаємозв’язки між ними… Так поступово формується природоцілісний світогляд. Дитину підводять до розуміння, що вона – лише частинка великого Всесвіту.

Стан довкілля і зміни, що відбуваються в природному середовищі, набувають значних загрозливих масштабів. Часто і стійко вживається термін «екологія», що в перекладі означає «середовище», вчення про нього.

В умовах екологічної кризи особливо актуальним є формування екологічної свідомості та екологічної культури у населення. Сформувати відповідний світогляд і переконання лише на інтелектуальному рівні неможливо. Знання мають пройти через світ емоцій, почуттів, отримати особисту оцінку і стати екологічним імперативом, трансформуючись в екологічні переконання. А починається ця робота від чистого джерела – з дошкільного віку.

Провідною умовою реалізації завдань екологічної освіти і виховання є екологізація освітньо-виховного процесу – створення еколого-розвивального середовища в дошкільному навчальному закладі. Еколого-розвивальне середовище сприяє формуванню такої особистісної якості, як екологічна вихованість. Екологічна вихованість – це результат виховання основ екологічної культури у дітей дошкільного віку. Вона передбачає набуття уявлень про унікальність, неповторність, кожного компонента природного довкілля, виявлення дбайливого ставлення до живих істот, оволодіння умінням відчувати красу, володіння екологічно виваженою доцільною поведінкою в довкіллі.

Необхідним елементом еколого-розвивального середовища є екологічна стежка на території дошкільного навчального закладу, яка здійснює:

· Пізнавальний розвиток.

· Оздоровлення дітей.

· Формування моральних якостей.

· Еколого-естетичний розвиток.

· Формування екологічно грамотної виваженої поведінки в довкіллі.

· Екологічну освіту вихователів і батьків.

· Екологізацію різних видів діяльності.

Формування елементів екологічного світосприйняття, екологічної вихованості, розвитку у дитини емоційно-ціннісного ставлення до довкілля, формування реалістичних уявлень про явища природи, практичних умінь, дбайливого ставлення до її компонентів – ці завдання стали пріоритетними при ознайомленні дошкільників з природою і вирішити їх можна за допомогою екологічної стежки яка є унікальною формою екологічного навчання і виховання, і є не лише освітнім полігоном, а й перспективним засобом ознайомлення дітей дошкільного віку з природою, засобом формування норм екологічної етики і культури.

В.О.Сухомлинський вважав необхідним вводити дитину в оточуючий світ природи так, щоб кожний день він відкривав в ньому для себе щось нове, ріс дослідником, щоб кожний його крок був мандрівкою до витоків чудес у природі, облагороджував серце і загартовував волю. Саме екологічна стежина дає можливість впровадити все це у життя, отже, обрану нами тему курсової роботи ми вважаємо найактуальнішою.

2. Дошкільний вік – дуже відповідальний етап у формуванні знань. Сучасні дослідження фізіологів, психологів, педагогів свідчать про те, що в цьому віці закладаються основи знань, які служитимуть людині протягом усього її життя. Видатний психолог О.В.Запорожець писав: «Величезна кількість знань і вмінь, яких набувають діти в цьому віці, засвоюється враз, формується навічно, до кінця життя і втрачається в останню чергу при старінні і патології мозку».

Діти повинні діставати реалістичні уявлення про природу в безпосередньому спілкуванні з нею, пізнаючи за допомогою різних аналізаторів реальні якості природних об’єктів. Спостереження в природі, в основі яких лежать відчуття і сприймання, створюють надійний фундамент для реалістичних і правильних уявлень про природу.

Основою розвитку мислення і мови є спостереження. Не випадково К.Д.Ушинський писав, що від якості спостереження дітей залежить і якість їх думок. Діти з великим захопленням розглядають мурашок, гусінь, все, що трапляється їм під час прогулянок, екскурсій по екологічній стежині, а інтерес, як зазначав К.Д.Ушинський, - це ворота до всього, що входить у душу дитини.

Дерева, яскраві квіти, метелики, жуки, птахи, звірі, хмари, що пропливають у небі, лапатий сніг, струмки, навіть калюжі після літнього дощу – все привертає увагу дітей, радує їх і є джерелом пізнавальної діяльності.

Набуте в дитинстві уміння бачити і чути природу такою якою вона є в дійсності, без містичного перебільшення, викликає глибокий інтерес до неї, розширює знання дітей і може в майбутньому привести їх у науку або мистецтво.

В цьому переконують нас біографії учених – природодослідників –К.А.Тімірязєва, І.В.Мічуріна, письменників, художників і композиторів – О.Пушкіна, М.Пришвіна, І.Левітана, П.Чайковського і багатьох інших, які з дитинства любили природу.

Неправильні уявлення про природу нерідко призводять до створення в дітей різних забобонів і марновірств. Виправити неправильні уявлення дітей значно важче, ніж виробити нові – правильні.

Конкретні знання маленьких дітей про природу можна сформувати тільки на основі їх чуттєвого досвіду – сприймання її всіма органами чуття, що можна здійснити на екологічній стежині. Так, видатний чеський педагог Я.А.Коменський зробив великий внесок у розроблення питання про роль природи у вихованні дітей. На його думку, дитина повинна ознайомитися з тим, що таке дощ, сніг, знати дерева, квіти, трави, звірів, які найбільш часто зустрічаються. Під час навчання Я.А.Коменський рекомендував використовувати різні аналізатори, щоб слух поєднувався з зором і слово – з діяльністю руки.

Прищеплюючи дітям любов до рідної природи, ми закладаємо основу для формування в них почуття безмежної відданості нашій Батьківщині. «У першому своєму прояві, - писав М.О.Добролюбов, - патріотизм навіть і не має іншої форми, крім любові до полів, рідних гір, золотих забав перших кроків та ін.». Це почуття любові до рідної природи, сформоване в дитинстві, на думку О.І.Герцена, проводжає людину далеко в життя й змінює в ній бажання віддати свої сили служінню Батьківщині.

Природа з її різноманітністю форм, барв, звуків, запахів дає великі можливості для нагромадження знань про неї. Для того щоб знання дітей правильно відображали явища природи, треба спрямовувати процес її сприймання. Тільки такі знання орієнтують дітей в навколишньому середовищі і сприяють розвитку в них сенсорних процесів, логічного мислення і мови. Ознайомлюючись із природою на екологічній стежині, діти виконують посильну роботу на земельній ділянці (городі), грають у рухливі ігри на свіжому повітрі, що зміцнює їх організм, вдихають чисте повітря, наповнене смолистим ароматом дерев, запахом квітів, що також оздоровлює їх.

Правильно сплановану і добре озеленену ділянку можна розглядати як одну із найважливіших умов, що забезпечують успіх екологічної роботи з дітьми дошкільного віку. Особливе значення озеленена територія дошкільного навчального закладу має в умовах міста, де діти максимально ізольовані від природного середовища, і ділянка дитячого садка, - іноді, це практично єдине місце, де діти можуть «прилучатися» до світу природи. На значення правильної організації території звертала особливу увагу в своїх працях Є.І.Тихєєва.

Неодмінною умовою екологічної освіти і виховання дошкільнят є створення екологічного розвивального середовища. На цьому шляху необхідним елементом може виступати екологічна стежка.

Екологічна стежка, за тлумаченням Географічної енциклопедії України (1989р.), є природним об’єктом, спеціально прокладеним маршрутом для проведення екскурсії в природі.

Основна мета екологічної стежки – ознайомлення і вивчення об’єктів природи, встановлення зв’язків окремих компонентів природи між собою та визначення їх стану.

Історія впровадження екологічних стежок у суспільне життя сягає початку ХХ ст. Перші екологічні стежки з’явилися в 1902р. в Аппалачі, США. В Україні стежка в природу вперше була започаткована князем Л.С.Голіциним як пізнавально – рекреаційна. У 80-х роках минулого століття започаткована Дружківська екологічна стежка на Донеччині, досвід якої поширився на всі регіони.

Саме в цей час з’являється інтерес до екологічної стежки і у освітян, тому що саме вона передбачає створення творчого пізнавального освітнього простору з елементами поглиблення знань про природне оточення.

Інтерес до влаштування екологічної стежки і організації роботи на ній набуває дедалі більшого розмаху. Для такої стежки можна використати наявні природні зони, а можна створювати їх.

Екологічна стежка для дошкільнят може проходити за межами дитячого садка (через парк, березовий гай, ліс, поле, луки, до водойми), по його території і по приміщенню.

Тобто в цій ситуації використовуються природні умови розташування дитячого садка, наявність поблизу лісу, парку, водойми, луків тощо.

У межах дошкільного навчального закладу екологічну стежку, як правило, прокладають через наявні тематичні ділянки: дерев, кущів, плодового саду, ягідника, городу, квітників, куточку лісу, луків.

Уже перші кроки на екологічній стежці будуть спонукати вихователів до створення нових ділянок, зупинок. Наприклад, зелена аптека, зимозелень, першоцвіти або ранньовесняна клумба, кам’яний сад, водойма, джерельце, зимовий сад, метеостанція, мурашник, медова, ягідна, дослідницька ділянка, пташина їдальня, галявинка з кульбабами, куточок милування.

Я.А.Коменський, Ж.Ж.Руссо, Й.Г.Песталоцці, Ф.Фребель, М.Монтессорі, К.Д.Ушинський, Є.М.Водовозова, Є.І.Тихєєва, С.Ф.Русова, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський – всі ці видатні педагоги вважали природу невичерпним джерелом для здійснення розумового і морального виховання, засобом гармонійного розвитку особистості, до якого обов’язково входить і правильне фізичне виховання. Природа за їхнім переконанням – є могутнім засобом естетичного і сенсорного виховання. Прогулянки на лоно природи, спостереження і екскурсії на екологічній стежині виховують в дошкільнят почуття любові до живої і неживої природи і оточуючого світу. Знання і навички отриманні на екологічній стежці допоможуть малятам зберегти і примножити багатство рідної країни.

Особливості організації екологічної стежки

В дошкільних закладах екологічні стежки виконують пізнавальну, розвивальну, естетичну і оздоровчу функції. Можна виділити два основних типи екологічних стежок: а) на території дошкільного закладу; б) в природних або наближених до них умовах(приміський ліс, парк тощо).

Основна мета екологічної стежки – ознайомлення і вивчення об’єктів природи, встановлення зв’язків окремих компонентів природи між собою та визначення їх стану, виховання екологічно грамотної поведінки дошкільнят в навколишньому природному середовищі; формування знань про довкілля, вчити розуміти природу, причинно-наслідкові зв’язки в ній.

Основними завданнями екологічної стежини є:

· ознайомлювати дошкільнят з об’єктами живої і неживої природи;

· навчати дітей бачити ознаки пристосування до умов існування тварин і рослин, бачити біологічні ритми тощо.

Отже, у такий спосіб вирішується навчальна функція екологічної стежини. Ще вона має важливу розвивальну функцію формувати перші зачатки екологічної свідомості, культури, сприяти формуванню екологічного мислення як складової загальної культури.

Основні критерії вибору маршруту і об’єктів екологічної стежини:

§ включення в неї якнайбільше різноманітних і привабливих об’єктів, що привертають увагу дітей;

§ вона повинна бути доступною для відвідувачів;

§ маршрут стежини повинен обминати місця мешкання та зростання рідкісних видів флори та фауни;

§ не повинна перетинати дуже вразливих природних об’єктів, що легко пошкоджуються і тривалий час відновлюються;

§ її природа має бути привабливою для відвідувачів, уособлювати та підкреслювати красу індивідуальності і вражати різноманітністю видових форм рослин, тварин та їх пристосувань;

§ на стежині замкнені деревами простори мають чергуватися із відкритими ландшафтами, джерелами, потічками, озерами, болотами та іншими компонентами природно-територіальної різноманітності;

§ не повинна проходити по значних за площею одноманітних ялинкових, соснових чи осикових лісах.

В якості об’єктів екологічної стежини обираються різні види як дикорослих, так і культурних рослин (дерева, кущі, трави), мох, гриби на живих і мертвих деревах, старі пеньки, мурашники, гнізда птахів на деревах, мікроландшафти різних природних зон (луки, ліс), клумби, рослини, що ростуть окремо, місця регулярного скупчення комах (наприклад, жуків-солдатиків), невеличкі водойми, городи, окремі каміння, альпійська гірка тощо. Взаємодію людини з природою (як позитивну, так і негативну) можна показати на прикладі витоптаних ділянок, годівничок для птахів, засмічених (або очищених) водойм за межами дитячого садочка.

Послідовність дій по створенню стежки може бути наступною:

1. Детальне дослідження території і виділення найбільш цікавих об’єктів.

2. Складання карти-схеми стежки з нанесенням маршруту і всіх її об’єктів у вигляді кружечків з цифрами або малюнків-символів. Можуть бути складені карти-схеми різного призначення: на допомогу вихователям і для дітей різного віку. Карти-схеми для дітей повинні містити невелику кількість інформації у вигляді зрозумілих їм зображень об’єктів і стрілок, що вказують маршрут. Для малят можна зробити великі малюнки найбільш привабливих для них об’єктів, наприклад, намалювати в кружках метелика, квітку, дерево і з’єднати ці малюнки лінією – стежкою, по якій вони йдуть від одного об’єкта до іншого.

Для підвищення інтересу дітей (особливо молодшого віку) до занять педагог разом з ними обирає «хазяїна стежки» - казкового героя (Боровичка, Гном Гномича, Лісовичка і т.ін.). «Хазяїна стежки» можна зобразити на всіх табличках або хоча б на початку маршруту (де він «зустрічає» дітей) і у кінці (де він «прощається» з ними). Іноді цей персонаж може надсилати дітям листи-завдання, приймати участь у театралізованих святах. Можна вирізати кольорову фігурку казкового героя (наприклад, Гном Гномича) із цупкого паперу, залишивши з боків фігури доволі довгі і широкі смужки, а спереду приладнати велику кишеню до його одягу. За допомогою смужок легко закріпити Гном Гномича на стовбурі дерева. У кишеню казкового героя заздалегідь покласти завдання для дітей – побажання Гном Гномича, які вони будуть виконувати. За допомогу, вправно виконані завдання, розгадані загадки казковий персонаж періодично буде залишати на стежинці сюрпризи – цукерки, горіхи на деревах і кущах або в своїй кишені (для малят).

План стежки, виготовлений на фанері чи пластику, можна закріпити на її початку.

Біля кожного об’єкту стежки виставляється табличка з назвою, наприклад, «Зупинка Дуб». Інформація на табличках повинна бути короткою і виразною. Не треба довгих назв, текстів – краще символи і малюнки. На стежинці можна розмістити і різноманітні природоохоронні знаки. При оформленні табличок для деяких об’єктів можна різним кольором виділити рослини лікарські, ті що охороняються, і ті що вживають у їжу. Наприклад, малюнок тієї рослини, що охороняється помістити у червоний кружечок, лікарської – у зелений, тієї що вживають у їжу – в синій.

Після того як будуть виготовлені карти-схеми, розроблені маршрути, підготовлені стенди і знаки, можна перейти до оформлення обов’язкового документу – паспорту, де вказується місцезнаходження екологічної стежки, основні задачі, дається короткий опис маршруту.

Об’єктами екологічної стежки можуть бути:

1. Пам’ятники природи: рідкісні для даної місцевості рослини або старі дерева, що ростуть на території дитячого садка.

2. Лікарські трави, спеціально висаджені на ділянці.

3. Куточок лісу, де діти будуть вправлятись у правилах поведінки у природі.

4. Розсадник, де можна вирощувати сіянці і саджанці дерев, кущів і квітів.

5. Ділянку для праці. Це може бути спеціально обладнаний куточок: столи, лавка з навісом від сонця і дощу для праці дітей по виготовленню сувенірів з природного матеріалу, шпаківень, годівничок і т.д.

6. Зона відпочинку, обладнана дерев’яними лавками, пеньками. Для цієї мети підійде і спортивний майданчик.

Для молодшого і середнього віку зображення на стендах повинні бути яскравими, конкретними, доступними за змістом. Для старших дошкільників зображення можуть бути схематичними, не обов’язково кольоровими. Допускається використання знаків-символів і навіть невеличких текстів, виконаних друкованими літерами [5, 19-20].

Створюючи екологічну стежку на території дитячого садка, необхідно пам’ятати, що це не клумба, яка повинна бути повністю засаджена квітами. У склад видових точок необхідно включати ті об’єкти, які вже існують на території дитячого закладу. В подальшому можна доповнювати стежку новими точками (посадити групи дерев, створити водойму і т.д.).

3.Аналіз досвіду роботи вихователів по організації екологічної стежки дасть нам змогу дослідити і переконатися у тому, що екологічна стежка є могутнім засобом ознайомлення дошкільників з природою.

Проаналізуємо роботу Людмили Гриненко, вихователя ДНЗ №12 «Джерельце».

На території цього дошкільного закладу Людмила Гриненко організувала три екологічні стежинки, всі вони мають господаря, який зустрічає дітей, дає поради, проводить через усі зупинки.

Наприклад, стежинка № 1 має 5 зупинок:

1. Горобинка – вітамінка.

2. Берізки – стрункі ніжки.

3. Привіт листяного лісу.

4. Цілюще повітрячко (туї).

5. Шипшинка – здоровинка.

Господар на цій стежинці – Сорока – білобока. Вона зустрічає дітей і запрошує вирушити у цікаву подорож.

Знайомлячись із горобиною, берізкою, шипшиною, туєю і деревами листяного лісу, діти відгадували загадки, дізналися чому горобина називається вітамінкою, чому не можна збирати всі ягоди, порівнювали ягоди горобини і калини.

Дошкільнята отримали уявлення про те, як можна використовувати відвар березових листочків, як можна позбутися зубного болю за допомогою настоянки березової, грали у рухливу гру «У лісочку на горбочку».

Під час прогулянки у листяному лісі (зупинка №3) діти закріпили знання про листяні дерева, граючи у дидактичну гру «З якого дерева листочок» і відгадуючи загадки. Отримали знання як правильно поводитися в лісі.

Про вплив на організм людини повітря хвойних лісів дізналися на четвертій зупинці, біля туї. На цій же зупинці діти робили дихальну гімнастику і слухали поради Сороки - білобоки.

На наступній зупинці дошкільнята закріпили раніше набуті знання про кущі. Розглядаючи шипшину і порівнюючи її з березою, вони впевнилися що це дійсно кущ, дізналися про цілющі властивості плодів цього куща і почули легенду.

Стежинка № 2 має 4 зупинки:

1. Прохолодний кленовий гайочок.

2. Медова липова алея.

3. Чудодійний квітничок.

4. Березовий гайочок.

Господар на цій стежинці Вітерець, зустрівши дітей він розповів їм про те як з’являються кленочки. Дошкільнята вивчали прислів’я, визначали причини опадання листя, природні явища, які допомагають їм, грали в гру «Хто швидше збере осінній букет».

На Медовій липовій алеї діти рахували скільки корисних справ може зробити липка, дізналися чому ці дерева називають медовими, малювали.

На наступній зупинці діти насолоджувалися красою квітів, вдихали їх аромат, згадували їхні назви, грали в гру «Вгадай квітку за описом», вивчали вірш Р.Пінь «Про що шепочуть квіти».

У березовому гайочку дошкільники слухали пташиний спів, потім грали у гру «Назви пташку», вивчали прикмети про берези.

Господарка стежинки № 3 – бабуся Медяниця, стежинка ця має 5 зупинок:

1. Деревієва галявина.

2. Горіхове царство.

3. Звіробоєве полечко.

4. Ялинкове зіллячко.

5. Калинове диво.

На першій зупинці діти знайомилися з новою рослинкою, вчилися описувати її, визначали, які комахи живуть разом з деревієм, збирали його для гербарію, дізналися як використовували цю рослину в давнину, і як використовують в наш час.

На наступній зупинці діти знайомилися з горіхом, визначали чим відрізняється це дерево від інших, робили горіховий масаж, дізналися про батьківщину горіха, і про те як його можна використовувати, відгадували загадки і вивчали скоромовки.

На «Звіробоєвому полечку» дошкільнята розгадували кросворд (лікарські рослини), збирали звіробій для гербарію, вивчали правила збирання лікарських рослин, від бабусі Медяниці дізналися про використання звіробою і його цілющу силу.

На зупинці № 4 діти вивчали тварин і птахів, які лущать ялинкові шишки, грали у гру «Впізнай за запахом і на дотик», дізналися, що ялина –«музичне» дерево, які музичні інструменти виготовляють із неї, про те що це дерево найкраще очищує повітря.

На наступній зупинці діти познайомилися з легендою «Калина», згадували прислів’я про калину, співали пісні і розповідали вірш. Дізналися про цілющі властивості цих ягід, про те, що з калиною печуть пиріжки, варять кисіль, і про пташок які люблять поласувати цими ягідками.

Отже, проаналізувавши досвід роботи Людмили Гриненко, ми можемо зробити висновок, про те що екологічна стежка справді є могутнім засобом ознайомлення дошкільників з природою. Під час занять на екологічній стежинці діти отримують нові знання і уявлення, і закріплюють і уточнюють вже набуті, вивчають прислів’я, скоромовки, вірші, співають пісні, малюють, знайомляться з легендами і правилами поведінки у природі, оволодівають навичками збирання лікарських рослин, вчаться бачити красу рідного краю, і цінувати створене природою.

Під час ознайомлення дітей дошкільного віку з природою на екологічній стежинці вихователь Людмила Гриненко здійснювала і розвиток естетичного смаку, і фізичний розвиток, і розвиток мовлення, і формувала елементарні математичні уявлення; екологічне виховання поєднувала із сенсорним, моральним і естетичним, фізичним і розумовим. Всі види виховання були нею вміло і вдало поєднані. Нам сподобалась робота цієї виховательки.

Для того, щоб мати більш повні відомості по організації екологічної стежки, ми познайомимось і проаналізуємо роботу педагогічного колективу ДНЗ «Берізка», м. Золотоноша, Черкаської обл.

Маючи одну з найбільших територій у місті, яка розташована далеко від центральних загазованих доріг, та враховуючи місцеве оточення, творча група розробила екологічну стежину по території дошкільного закладу. Об’єктів для спостереження у них чимало: це великий фруктовий сад (яблуні, вишні, абрикоси, сливи, смородина, малина та ін.), дерева – старожили, і молоді насадження, це чудові квітники з однорічними і багаторічними рослинами. На території дошкільного закладу росте багато цілющих рослин –нагідки, чебрець, деревій, полин, грицики, подорожник. Екологічна стежка має наступні зупинки:

1. Чарівна (черемха).

2. Пташине дерево (горобина).

3. Березовий гайочок.

4. Медова липова алея.

5. Зелені красуні (ялини).

6. Комора з вітамінами (городи).

7. Комахи (метелики, джміль, коник – стрибунець, жук «сонечко».

8. Різнобарвний квітничок (нарциси, півонії, мальви, айстри, чорнобривці, морозець).

9. Горіхове царство.

10. Фруктова (сад).

11. Весняна аптека (кропива, чистотіл, спориш).

12. Первоцвіти (пролісок, ряст, фіалка, конвалії).

13. Птахи (горобці, ворони).

14. Каштанова.

15. Чудодійна галявина (лікарські рослини: деревій, полин).

16. Барвінкова (барвінок).

17. Придорожня аптека (подорожник, цикорій).

18. Калинове диво.

Ці зупинки утворюють екологічні маршрути різні для різних вікових груп, і що діти старші, то вони ускладнюються, стають більш змістовними, охоплюють дедалі більшу кількість об’єктів спостережень.

До кожної зупинки – об’єкта зібрано конкретний матеріал: науковий опис, конспекти занять, фотографії, вірші, оповідання, народну творчість (прикмети, приказки, прислів’я, загадки, легенди тощо).

Плануючи мандрівки зі своїми вихованцями екологічною стежкою, вихователі ознайомлюються з матеріалом до неї, розподіляють його подання в часі (до одного об’єкта можна повертатися кілька разів), визначають види діяльності в групі, які є логічним продовженням цієї роботи і цим допомагають малятам глибше пізнати певний об’єкт.

Форми роботи на екологічній стежині найрізноманітніші: заняття, екскурсії, уроки – мислення в природі, бесіди, конкурси, вікторини, праця тощо. Дуже широко педагогічний колектив використовує різні види спостережень, як один з провідних методів ознайомлення дітей з природою рідного краю. Велике значення приділяють розповіді вихователя, дидактичним іграм, ознайомленню з народною творчістю, читанню художньої літератури про природу.

Під час прогулянок по екологічній стежині вихователі завжди намагаються разом з вихованцями допомогти природі – висаджують дерева, кущі, поливають квіти, виполюють бур’яни, вивішують годівнички, прибирають майданчики.

Привчаючи малят змалку любити і захищати природу, організовуючи різноманітну діяльність на екологічній стежинці, видно, що робота вихователів дає позитивні результати.

Дослідивши і проаналізувавши досвід роботи багатьох вихователів по організації екологічної стежинки ми ще раз впевнились у тому, що екологічна стежка є могутнім засобом ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. Перебуваючи на екологічній стежинці дошкільнята мають можливість переконуватись у словах вихователя, підключаючи чуттєве сприймання (всі сенсорні аналізатори), вони краще запам’ятовують поданий матеріал відчуваючи і запах хвойних дерев, і споглядаючи красу квітника, спостерігаючи за роботою комах – трудяг, діти вчаться поважати чужу працю і навчаються працювати самі.

Екологічна стежина дає можливість забезпечити значний діапазон освітньо – виховного впливу на дитину: від розвитку розумових здібностей до морально – естетичного виховання, від формування навичок трудової діяльності до розвитку естетичних смаків.

Понад 20 років тому в Україні була створена перша навчальна екологічна стежка. Відтоді ця доступна і цікава форма екологічної освіти в природі набула широких масштабів.

Після того як виникла ідея створення екологічної стежки, з’ясовані можливості її створення, визначені навчально-виховні завдання, що будуть вирішуватись на цій стежині, прокладено маршрут, саме час складати паспорт на стежину, в якому визначається місцезнаходження ДНЗ. Потім необхідно визначити мету створення екологічної стежини, записати історичні відомості і скласти план. У деяких дошкільних закладах може бути таких планів кілька: загальної екологічної стежини для всіх груп, для певної групи, схема городу, схема ділянки лікарських рослин, схема «Подорожуємо куточком природи».

Наводимо кілька зразків планів екологічної стежини.

Екологічна стежка ДНЗ № 340

Зупинки:

1. «Старі тополі» 10. «Зона відпочинку»

2. «Вишнячок» 11. «Берізки - сестрички»

3. «Мудрі верби» 12. «Зелені туї»

4. «Дятлове дерево» 13. «Квітник»

5. «Містечко дощових черв’ячків» 14. «Лікарські рослини»

6. «Сумна і весела ялинки» 15. «Штучна водойма»

7. «Мурашник» 16. «Город»

8. «Незаймана ділянка» 17. «Куточок лісу»

9. «Яблуневий сад» 18. «Лікарня для кімнатних рослин»

Паспорт

Місцезнаходження: м. Київ, вул. Васильківська, 47а, ДНЗ № 340.

Мета: формувати елементарний природодоцільний світогляд у дошкільників, сприяти усвідомленню дитиною себе частиною природи; виховувати естетичні почуття, почуття відповідальності за природу.

Історичні відомості:

Дошкільний навчальний заклад почав працювати над проблемою екологічного виховання з 1990 р. На частині території ростуть дерева: липи, каштани, горобина, ясени, клени, ялини, берізки, туї, тополі, яблуні, вишні. Під час створення стежки розбито город, побудовано «Містечко дощових черв’яків», їдальню для птахів, перенесено ефемероїдні квіти з Голосіївського парку, створено ділянку відпочинку, ділянку незайманої природи.

Опис маршруту

Тематичні ділянки:

1. «Старі тополі» 10. «Зона відпочинку»

2. «Вишнячок» 11. «Берізки - сестрички»

3. «Мудрі верби» 12. «Зелені туї»

4. «Дятлове дерево» 13. «Квітник»

5. «Містечко дощових черв’ячків» 14. «Лікарські рослини»

6. «Сумна і весела ялинки» 15. «Штучна водойма»

7. «Мурашник» 16. «Город»

8. «Незаймана ділянка» 17. «Куточок лісу»

9. «Яблуневий сад» 18. «Лікарня для кімнатних рослин»

Ділянка «Старі тополі». Об’єкти для спостереження – старі тополі, відсаджені навколо дитячого садка ніби живий паркан. Тополі різної товщини, різного віку. Часто прилітають птахи, галасують.

Ділянка «Вишнячок». Об’єкти для спостереження – вишні, які прикрашають ділянку дитячого садка. Вони розташовані по всій території, цвітуть, плодоносять.

Ділянка «Мудрі верби». Об’єкти для спостереження – верби – старожили, під ними витоптано землю, гілки звисають до самісінької землі (коріння виступає на поверхню). Поруч – ялини, липа, вишні.

Ділянка «Дятлове дерево». Об’єкти для спостереження – стара верба, гніздо, яке побудував дятел. Його можна іноді побачити, а найчастіше спостерігати місце під деревом, чи був дятел, що він робив.

Ділянка «Містечко дощових черв’ячків». Об’єкти для спостереження – місця скупчення дощових черв’яків.

Ділянка «Сумна і весела ялинки». Об’єкти для спостереження – група молодих ялинок на майданчику різного віку і висоти, серед яких – дві ялинки із зрубаними верхівками (діяльність людини). Діти назвали ці ялинки «братиком» і «сестричкою». Поруч з ялинками ростуть молода берізка, липа, верба. Іноді поблизу можна знайти гриби – сироїжки.

Ділянка «Мурашник». Об’єкти для спостереження – непомітний мурашник, який розміщений уздовж доріжки. Його нескладно знайти по невеликих отворах, іноді можна поспостерігати за мурашками, які повзають в різних напрямках у пошуках їжі.

«Незаймана ділянка». Штучно створена ділянка, де не прибирається листя. Тут є повалене дерево, каміння, пеньки, які поросли мохом. Ділянка, де все відбувається як у природі.

«Ділянка для відпочинку». Невелика ділянка біля паркану, де діти можуть відпочити, поспостерігати за рослинами, метеликами, жуками –«сонечками». Розташована на сонячному місці. На ній передбачено місце для бівуаку, лави, пеньки і чудовий затишний краєвид, що сприяє організації занять і театралізованих ігор, читанню творів про природу, складанню екологічних казок, замальовкам побаченого дітьми, іграм дошкільників.

Ділянка «Берізки – сестрички». Об’єкти для спостереження – великі і молоді берізки. Діти їх рахують, можуть спостерігати падолист, порівнювати з ялинкою, липою. Під ними витоптано землю. Зручно класифікувати групи рослин: дерева, кущі.

Ділянка «Яблуневий сад». Об’єкти для спостереження – ділянка яблунь. Впізнавання дерева по корі, розлогому гіллю, порівняння з вишнею. Поруч з яблунями – каштан, горобина, тополі.

Ділянка «Рідкісні рослини». Об’єкти для спостереження – рослини, що рідко зустрічаються в довкіллі або потерпають від людей (проліска, зірочки жовті, первоцвіт, фіалки, медунка тощо). Загалом 5-6 видів з різним періодом цвітіння.

Орієнтовний зміст освітньо-виховної роботи на екологічній стежці в ДНЗ № 340.

Паспорт екологічної стежки ДНЗ № 789

Місцезнаходження: м. Київ, вул. Підлісна, 4.

Мета: сприяти природоохоронному вихованню молодого покоління, що містить виховання і навчання, спрямовані на формування системи наукових і практичних знань, ціннісних орієнтацій, поведінки і діяльності, які забезпечать відповідальне ставлення громадянина до природи.

Опис маршруту.

Тематичні ділянки:

1. «Молодий лісок» 17. «Лужок»

2. «Незаймана природа» 18. «Волошкове поле»

3. «Скумпійова алея» 19. «Блакитні ялини»

4. «Живий водоспад –жасмин» 20. «Зелене поле»

5. «Маленька вербичка» 21. «Ділянка для відпочинку»

6. «Дівочий виноград» 22. «Квітник»

7. «Водойма» 23. Хризантемовий край»

8. «Мурашник» 24. «Дівчина –калина»

9. «Їдальня для птахів» 25. «Таволги –подружки»

10. «Берізки –сестрички» 26. «Мальвова родина»

11. «Бузок –красень» 27. «Великий ясен»

12. «Барвінковий куточок» 28. «Город»

13. «Шпакове містечко» 29. «Вічнозелені рослини»

14. «Зелена аптека» 30. «Фруктовий сад»

15. «Вербова родина» 31 «Рідкісні рослини»

16. «Куточок степу» 32. «Червона горобина»

Ділянка «Молодий лісок». Об’єкти для спостереження – яруси лісу, листяні дерева (дуб, береза, клен, черемха); хвойні дерева (ялина, сосна), кущі (малина, ліщина, ожина); трав’янисті рослини (конвалія, жовтець повзучий, пижмо, подорожник, суниця, цикорій, вероніка дібровна, молодило шорстке, тимофіївка, тонконіг, грястиця, живокіст, житняк, барвінок, королиця, волошка, верес звичайний, лобода, полин, квасениця); лікарські рослини (цикорій, подорожник, живокіст).

Ділянка «Незаймана природа». Об’єкти для спостереження – природа без втручання людини (некошена трава, неприбране листя, гілки); пеньок, покритий мохом; стара гілка.

Ділянка «Скумпійова алея». Об’єкти для спостереження – пишні волоті квіток різних відтінків рожевого кольору (влітку); різнобарвне листяне вбрання (восени).

Ділянка «Живий водоспад – жасмин». Об’єкти для спостереження – ароматний уквітчаний кущ з нахиленими гілками, що нагадує водоспад цвітіння.

Ділянка «Маленька вербичка». Об’єкти для спостереження – паросток з пенька старої верби.

Ділянка «Дівочий виноград». Об’єкти для спостереження – чіпкий кущ (влітку); пурпурове листя (восени); дрібні плоди (взимку).

Ділянка «Водойма». Об’єкти для спостереження – поверхня водойми; рослини біля та у водоймі (сусак зонтичний, біле латаття, комиш, лілійник болотяний, рогіз вузьколистий, півники болотяні).

Ділянка «Мурашник». Об’єкти для спостереження – непомітний мурашник (купка землі з отворами, на якій повно мурашок, що рухаються доріжками (в теплу пору); без ознак життєдіяльності мурашок (в холодну пору).

Ділянка «Їдальня для птахів». Об’єкти для спостереження – годівничка, куди прилітають птахи.

Ділянка «Берізки – сестрички». Об’єкти для спостереження – дерева з білою корою, ніжними гілками (влітку); яскравий сонячний падолист (восени); тонке мереживо з гілок (взимку); сережки для величання весни (навесні).

Ділянка «Бузок – красень». Об’єкти для спостереження – пишні суцвіття (навесні); плоди (влітку); не жовтіє листя (восени).

Ділянка «Барвінковий куточок». Об’єкти для спостереження – густа зелень, що в’ється по землі (влітку); зелена рослина серед зими (взимку); сині гарні квіти (навесні).

Ділянка «Шпакове містечко». Об’єкти для спостереження – шпаківня, до якої прилітають шпаки.

Ділянка «Зелена аптека». Об’єкти для спостереження – лікарські рослини (мати-й-мачуха, конвалія, нагідки, деревій, меліса, первоцвіт весняний, пижмо, подорожн