Правила перевезення пасажирів
Правила перевезення пасажирів регламентуються ПДР (розділ 21). Дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення.
Водіям маршрутних транспортних засобів забороняється під час перевезення пасажирів розмовляти з ними, їсти, пити, палити, а також перевозити пасажирів і вантаж у кабіні, якщо вона відокремлена від салону.
Водію забороняється починати рух до повного зачинення дверей та відчиняти їх до зупинки транспортного засобу.
Перевезення пасажирів (до 8 чоловік, крім водія) у пристосованому для цього вантажному автомобілі дозволяється водіям, які мають стаж керування транспортним засобом більше трьох років і посвідчення водія категорії "С", а у разі перевезення понад зазначену кількість (включаючи пасажирів у кабіні) - категорій "С" і "D".
Вантажний автомобіль, що використовується для перевезення пасажирів, повинен бути обладнаний сидіннями, закріпленими в кузові на відстані не менш як 0,3 м від верхнього краю борту і 0,3-0,5 м від підлоги. Сидіння, що розташовані вздовж заднього або бокового борту, повинні мати міцні спинки.
Кількість пасажирів, які перевозяться в кузові вантажного автомобіля, не повинна перевищувати кількості обладнаних для сидіння місць.
Військовослужбовці строкової служби, які мають посвідчення водія транспортного засобу категорії "С", допускаються до перевезення пасажирів у кузові пристосованого для цього вантажного автомобіля згідно з кількістю обладнаних для сидіння місць після проходження спеціальної підготовки і стажування протягом 6 місяців.
Перед поїздкою водій вантажного автомобіля повинен проінструктувати пасажирів про їх обов'язки та правила посадки, висадки, розміщення і поведінки в кузові. Починати рух можна, лише переконавшись, що створено умови для безпечного перевезення пасажирів.
Проїзд у кузові вантажного автомобіля, не обладнаного для перевезення пасажирів, дозволяється лише особам, які супроводжують вантаж або їдуть за ним, за умови, що вони забезпечені місцями для сидіння, розташованими згідно з вимогами пункту 21.5 цих Правил і техніки безпеки. Кількість пасажирів у кузові та кабіні не повинна перевищувати 8 чоловік.
11. Забороняється перевозити:
а) пасажирів поза кабіною автомобіля (крім передбачених цими Правилами випадків перевезення пасажирів у кузові вантажного автомобіля з бортовою платформою або в кузові-фургоні, призначених для перевезення пасажирів), у кузові автомобіля-самоскида, трактора, інших самохідних машин, на вантажному причепі, напівпричепі, в причепі-дачі, в кузові вантажного мотоцикла;
б) дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку, - у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на передньому сидінні легкового автомобіля - без використання зазначених спеціальних засобів; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда;
в) дітей до 16-річного віку в кузові будь-якого вантажного автомобіля;
г) організовані групи дітей у темну пору доби.
Основні вимоги щодо забезпечення безпечного перевезення пасажирів під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень регламентуються наказом Міністерства транспорту та зв'язку України та, Міністерства внутрішніх справ України від 04.03.2008 р. № 250/100.
Основні вимоги розроблені відповідно до Законів України "Про дорожній рух", "Про автомобільний транспорт", "Про транспорт" та Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.97 N 176 (із змінами) (далі - Правила надання послуг).
Основні вимоги є обов'язковими для виконання автомобільними перевізниками, водіями автобусів при здійсненні нерегулярних пасажирських перевезень по території України.
В основних вимогах терміни та визначення вживаються у такому значенні:
безпека перевезень - виконання організаційних, технічних, кваліфікаційних та інших заходів, які забезпечують безпечне перевезення пасажирів автобусами;
водій - фізична особа, яка керує автобусом під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень та має відповідне посвідчення встановленого зразка;
замовник транспортних послуг - юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів у нерегулярному режимі організації перевезень;
нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу окремо.
Вимоги до забезпечення безпеки нерегулярних пасажирських перевезень
Автомобільний перевізник може здійснювати нерегулярні пасажирські перевезення за умови виконання вимог Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух", Правил надання послуг та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.02.2008 N 9/119, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.02.2008 за N 140/14831 (далі - Ліцензійні умови).
Для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень автомобільний перевізник повинен мати ліцензію на здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) або ліцензію на здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", ліцензійні картки на кожний автобус та зобов'язаний:
- укласти з юридичною або фізичною особою - замовником транспортних послуг письмовий договір про такі перевезення;
- провести перед рейсовий (після рейсовий) медичний огляд водія(їв) автобуса(ів), яким(и) виконуватимуться перевезення;
- провести перед рейсовий контроль технічного та санітарного стану автобуса(ів) безпосередньо перед виїздом;
- провести інструктаж водія(їв) з безпеки дорожнього руху;
- забезпечити водія(їв) необхідними документами на перевезення пасажирів, у тому числі дорожнім листом з відміткою Державтоінспекції МВС;
- укомплектувати автобус(и) відповідно до вимог пунктів Ліцензійних умов та пункту 60 Правил надання послуг.
Письмовий договір, укладений між замовником транспортних послуг та автомобільним перевізником на кожну окрему послугу з нерегулярних пасажирських перевезень автобусом(ами), обов'язково повинен відповідати вимогам цивільного законодавства та обумовлювати дату, час перевезення, маршрут руху, марку автобуса(ів) та його (їх) реєстраційний(і) номер(и).
У разі, якщо протяжність маршруту руху перевищує 500 км, автомобільний перевізник направляє у рейс двох водіїв.
Водії, які допускаються до здійснення нерегулярних пасажирських перевезень, повинні відповідати вимогам пунктів 2.3.1 та 2.3.2 Ліцензійних умов, дотримуватись Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, Правил надання послуг та зобов'язані мати:
національне посвідчення водія на право керування автомобільними транспортними засобами категорії "D" і талон до нього;
копію договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті;
копію договору або поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
свідоцтво про реєстрацію автобуса або тимчасовий реєстраційний талон;
ліцензійну картку на автобус;
дорожній лист з проставленими відмітками про проходження передрейсового медичного огляду водія(їв), передрейсової перевірки технічного стану автобуса та інструктажу з безпеки дорожнього руху, а також відміткою Державтоінспекції МВС;
копію договору на здійснення нерегулярних пасажирських перевезень;
копію документа, що засвідчує оплату транспортних послуг.
Автобуси, які використовуються для нерегулярних пасажирських перевезень, повинні бути зареєстровані в установленому законодавством порядку, а їх технічний стан та інші вимоги до них повинні відповідати вимогам розділу 31 Правил дорожнього руху та пункту 2.2 Ліцензійних умов.
Автомобільний перевізник напередодні виконання нерегулярного перевезення (крім туристично-екскурсійних, ритуальних перевезень та перевезень по території одного населеного пункту) повідомляє факсограмою, телефонограмою, електронною поштою або в телефонному режимі відповідне територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні управління Головавтотрансінспекції) про намір здійснювати такі перевезення та зазначає при цьому дані про себе (найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, номер та серія ліцензії), про водія(їв) (прізвище, ім'я, по батькові, номер мобільного телефону - за наявності), автобус(и) (марка, реєстраційний номер, серія та номер ліцензійної картки(ок), маршрут руху, дата і час перевезення (початковий та кінцевий пункти, дата, час виїзду та орієнтовний час повернення), а також повідомляє про пасажиромісткість автобуса(ів) та з якою метою будуть здійснюватись перевезення.
У разі відмови від здійснення перевезень або неможливості їх виконання автомобільний перевізник повідомляє про це відповідне територіальне управління Головавтотрансінспекції.
У відповідному територіальному управлінні Головавтотрансінспекції зазначена інформація реєструється в журналі та їй присвоюється відповідний номер, що повідомляється автомобільному перевізнику, який, у свою чергу, проставляє його в дорожньому листі.
Автомобільний перевізник, що здійснює нерегулярні пасажирські перевезення, не рідше одного разу на місяць у письмовій формі (заява, яка складається у довільній формі) інформує територіальний підрозділ Державтоінспекції МВС (за місцем своєї реєстрації як суб'єкта господарської діяльності) про водіїв (прізвище, ім'я, по батькові, серія та номер посвідчення водія, наявність категорії "D"), підстави керування автобусами (номер та дата наказу про зарахування на роботу або номер та дата трудової угоди), про орієнтовні напрямки перевезень, які планується здійснювати.
До заяви додаються дорожні листи (в кількості, необхідній для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень протягом місяця) із зазначенням інформації про марку та реєстраційний(і) номер(и) автобуса(ів), в яких відповідальним працівником Державтоінспекції МВС у розділі "Зауваження ДАІ та служби руху" (або в розділі "Особливі відмітки") проставляється особистий штамп з відміткою про відсутність заперечень щодо виконання нерегулярних пасажирських перевезень, термін дії якої не може перевищувати одного місяця.
У разі наявності таких заперечень вживаються заходи щодо їх усунення автомобільним перевізником.
Контроль за виконанням автомобільними перевізниками і водіями цих Основних вимог здійснюється посадовими особами територіальних управлінь Головавтотрансінспекції шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок у взаємодії з працівниками територіальних підрозділів Державтоінспекції МВС.
Дата добавления: 2021-12-14; просмотров: 320;