ВИЗНАЧЕННЯ МІНІМАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ НА ВНУТРІШНІЙ ПОВЕРХНІ

Приклад 7.Зробити висновки про можливість конденсату на внутрішній поверхні вікна, що наприведено в прикладі 6.

Розрахунок

1. На поверхні стику вікна зі стіною при розрахункових внутрішніх умовах можливе виникнення конденсату, оскільки за вихідними умовами t_в = 10 ºС < t_р = 10,7 ºС.

2. На поверхні скла допускається зниження температури до 4 ºС (пункт 2.8 [1]), тому запропонована конструкція відповідає вимогам ДБН.

ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ТЕПЛОСТІЙКОСТІ

5.1. ТЕПЛОСТІЙКІСТЬ ЗОВНІШНІХ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ В ЛІТНІЙ ПЕРІОД РОКУ

Приклад 8.Визначити теплостійкість огородження для умов міста Донецька. Огороджувальна конструкція є зовнішня стіна, що орієнтована на захід. На рис. 1 наведена геометрична схема конструкції. Нумерація шарів ведеться обов’язково у напрямку від внутрішньої до зовнішньої поверхні. В таблиці 2 наведені теплотехнічні характеристики для усіх шарів.

Таблиця 2 – Вихідні дані для прикладу 8

Розрахунок

1. Розрахункова амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні знаходиться за формулою (П.1) [1] як

,

де - розрахункова амплітуда коливань температури зовнішнього повітря, ⁰С, що знаходиться за формулою (П.2) [1]

де = 22,1 ^оС - максимальна амплітуда добових коливань температури зовнішнього повітря в липні (за Додатком 2 [2]);

χ = 0,4 - коефіцієнт поглинення сонячної радіації цегляної кладки кремового кольору (таблиця П1 [1]);

I_max = 590 + 174 = 764, I_ср = 184 Вт/м² – відповідно, максимальне (з 11 до 12 години дня) та середньодобове значення сумарної сонячної радіації (прямої та розсіяної), яка падає на вертикальну поверхню. Береться за Додатком 5 [2] для 48^о північної широти, на якій розташовано Донецьк;

a_зл - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції за літніх умов, який знаходиться за формулою (П.4) [1]

a_зл =1,16 × (5 + 10 ),

де v - мінімальна з середніх швидкостей вітру по румбах за липень, яка повторюється 16% на місяць i більше (приймається за Додатком 4, графа 21 [2]).

2. Для Донецька мінімальна швидкість в липні становить v = 0 м/c, але для підрахунків приймаємоv =1 м/c та знаходимо

a_зл = 1,16 (5 + 10 ) = 17,4 Вт/(м²×К).

3. Підставивши все до формули, маємо

^оС.

4. Величину затухання розрахункової амплітуди коливання температури зовнішнього повітря (n) в нашій конструкції, яка є багатошаровою, треба знаходити за формулою (П.3) [1] у вигляді

,

У цій формулі: е = 2,718 - основа натуральних логарифмів;

D = R×s - теплова інерція огороджувальної конструкції, вона знаходиться як підсумок з даних останньої графи, наведених в таблиці 5, тобто

D = 0,22 + 3,14 + 1,20 + 1,52 = 6,08;

a_в = 8,7 Вт/(м² К) – за Додатком Е [1];

Невідомими в формулі є коефіцієнти теплозасвоювання зовнішніх поверхонь Y, Вт/(м²×К), шарів огороджувальної конструкції. Їх величини можна знайти (див. п. П.4 та П.5 [1]) з урахуванням теплової інерції окремого шару. Спочатку підраховують теплову інерцію D кожного шару. Коефіцієнт Y шару з тепловою інерцією D ³ 1 дорівнює коефіцієнту теплозасвоювання (s) матеріалу цього шару.

Якщо D < 1, то розрахунок Y слід починати з першого шару (від внутрішньої поверхні) за схемою:

а) для першого шару – за формулою

;

б) для і-го шару – за формулою

.

5. Обчислюємо коефіцієнти Y.

1 шар (розчин вапняно-піщаний)

Тому що D₁ = 0,22 < 1, то

Вт/(м²×К).

2 шар (цегляна кладка)

Тому що D₂ = 3,14 > 1, то Y₂ = s₂ = 10,12 Вт/(м²×К).

3 шар (плити негорючі теплоізоляційні базальто-волокнисті)

Тому що D₃ = 1,2 > 1, то Y₃ = s₃ = 0,54 Вт/(м²×К).

4 шар (кладка цегляна з лицьової цегли)

Тому що D₄ = 1,52 > 1, то Y₄ = s₄ = 10,12 Вт/(м²×К).

6. Знаходимо величину затухання

.

7. Остаточно амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні дорівнює

^оС.

8. Оскільки 2,5 ^оС, то дана конструкція має необхідну теплостійкість за літніх умов.

5.2. ТЕПЛОСТІЙКІСТЬ ПРИМІЩЕНЬ ЗА ЗИМОВИХ УМОВ

Приклад 9.Визначити умови теплостійкості приміщення в зимовий період року, за наявності центрального опалення. Розрахунковим є приміщення кімнати (див. рис. 5), що має орієнтацію вікна на схід. У таблиці 3 наведено теплофізичні характеристики для всіх огороджувальних конструкцій.

Рис. 5. Розрахункова схема приміщення до прикладу 9

Таблиця 3 - Розрахункові дані до прикладу 9

Розрахунок

Розрахунок ведеться за Додатком Р [1].

Критерієм теплостійкості є амплітуда коливань температури приміщення ,⁰С, яка розраховується за формулою (Р.1) [1]:

=

де q_буд – тепловтрати приміщення, Вт, що визначаються згідно з положеннями СНиП 2.04.05. В інженерних розрахунках можна скористатися теорією Семенова Л. А. [3], згідно з якою тепловитрати знаходяться за наступною формулою

.

У формулі R_Σi – опори теплопередачі огороджень, що наведені в останній графі таблиці 3; t_в = 20 ^оС; t_з = -22 ^оС; β = 0,1 – поправка на додаткові тепловитрати за рахунок дії вітру (в січні східний вітер має швидкість 6,2 м/с); F_зні – площі зовнішніх поверхонь огороджень.

m – коефіцієнт нерівномірності тепловіддачі системи опалення, приймається згідно з таблицею Р1 [1], для центрального опалення становить 0,1;

F_j – площа внутрішньої поверхні j-й зовнішньої огороджувальної конструкції, м²;

K - кількість зовнішніх огороджувальних конструкцій у приміщенні;

B_j – коефіцієнт теплопоглинання, Вт/(м^2.К), внутрішньою поверхнею j-й зовнішньої огороджувальної конструкції приміщення, що визначається за формулою:

,

де Y_в – коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні огородження, Вт/(м^2.К), визначається за Р.2 – Р.3 [1];

α_в – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій, Вт/(м²·К), що приймається згідно з Додатком Е [1].