Улаштування заземлення підкранової колії

Рейкові нитки в обох кінцях колії, а також кінці рейок, які стикуються, мають бути з’єднані між собою перемичками і приєднані до заземлювача (заземлені), утворюючи безперервний електричний ланцюг.

Заземлення рейкової колії належить влаштовувати незалежно від існуючої системи електрозабезпечуючої мережі – з глухозаземленою або з ізольованою нейтраллю трансформаторів (генераторів).

При глухозаземленій нейтралі заземлення слід здійснювати шляхом з'єднання металоконструкцій крана і рейкової колії із заземленою нейтраллю через нульовий провід лінії, що живить кран.

В цьому випадку для улаштування заземлення необхідно:

прокласти сполучний провідник між пунктом (розподільним щитом, рубильником і т. п.), що підключається, і рейковою колією з приєднанням кінців провідника до корпусу пункту, що підключається, і рейки. Корпус пункту, що підключається, має бути приєднаний до нульового проводу лінії живлення;

виконати осередок заземлення природними або штучними заземлювачами і під'єднати його до рейок.

Схеми заземлення рейкових колій штучними заземлювачами приведені на рис. 3.1.

При ізольованій нейтралі заземлення слід здійснювати шляхом під'єднання рейок до заземлюючого контуру підстанції живлення або шляхом улаштування осередку заземлення.

Для виконання заземлюючого пристрою (осередку) як заземлювача насамперед слід використовувати постійні сталеві трубопроводи, прокладені в грунті, обсадні труби, металеві і залізобетонні конструкції будівель і споруд, які мають з'єднання із землею.

Заземлюючими провідниками не можуть служити трубопроводи чавунні, тимчасові на будівельних майданчиках, з горючими рідинами або газом.

За відсутності природних заземлювачів повинні застосовуватися штучні заземлювачі.

В якості штучних заземлювачів слід використовувати переносні інвентарні заземлювачі, некондиційні сталеві труби діаметром 50 - 75 мм, кутову сталь розмірами 50x50 і 60x60 мм або сталеві стрижні діаметром 10 - 20 мм. Довжина заземлювача має бути не менше 2,5 м.

Осередок заземлення рекомендується влаштовувати з трьох стержнів, розташованих по трикутнику або по прямій лінії (рис. 5.32).

Рисунок 5.32 - Схеми заземлення рейкової колії

а - розташування осередків заземлення біля торців рейкової коліїв; б - розташування осередків заземлення уздовж рейкової колії; 1 - сполучний провідник; 2 - рейкова колія; 3 — баштовий кран; 4 - перемичка; 5 - розподільний пункт; 6 - чотирижильний кабель; 7 - осередок заземлення

Заземлювачі слід забивати або загвинчувати в заздалегідь відритий приямок глибиною від 500 до 700 мм так, щоб залишалися кінці завдовжки від 100 до 200 мм, до яких необхідно приварювати сполучні провідники (рис. 5.33).

Перед засипкою траншеї необхідно скласти акт огляду прихованих робіт.

При терміну експлуатації крана на одному об'єкті не більше 3 міс. допускається забивати або загвинчувати заземлювачі в грунт без улаштування приямка. При цьому довжина виступаючих частин заземлювачів повинна складати не менше 100 мм.

Рисунок 5.33 - Схема з'єднання вертикальних заземлювачів

1 — заземлювач; 2 — сполучний провідник

Рисунок 5.34 - Прикріплення сполучних

провідників і перемичок до рейок

1 - проміжна пластина; 2 - перемичка; 3 - накладка;

4 - рейка; 5 - сполучний провідник

Осередок заземлення за допомогою двох провідників повинно приєднуватися до обох рейкових ниток (рис. 3.31).

Для сполучних провідників і перемичок в стиках рейок належить застосовувати круглу сталь діаметром 6…9 мм або смугова сталь завтовшки не менше 4 мм з площею поперечного перетину не менше 48 мм².

Застосування ізольованих проводів для сполучних провідників і перемичок не допускається.

Приварювання перемичок і сполучних провідників слід проводити до проміжної сталевої пластини, яку заздалегідь належить приварити до шийки рейки по його нейтральній осі (рис. 3.33). Довжина пластини повинна забезпечувати можливість приварювання перемичок і сполучних провідників з довжиною зварного шва не менше 30 мм, а ширина і товщина пластини мають бути відповідно не менше 30 і 3 мм.

Всі з'єднання заземлюючої системи слід проводити зваркою внапуск. Якість зварювання слід перевіряти за допомогою молотка.

Виступаючі частини заземлювачів, сполучні провідники і перемички слід забарвлювати в чорний колір.

Після улаштування заземлення рейкової колії необхідно перевірити опір розтіканню струму заземлюючої системи. Воно має бути для крана, що живиться від розподільного пристрою з глухозаземленою нейтраллю не більше 10 Ом, з ізольованою нейтраллю, не більше 4 Ом. Результати вимірювання опору заземлюючої системи повинні заноситися в акт здачі рейкової колії в експлуатацію.

При опору заземлюючої системи більш вказаних величин необхідно влаштовувати повторний осередок заземлення або збільшувати число заземлювачів.

Рейкова колія не вимагає заземлення при живленні крана через чотирижильний кабель від окремої пересувної електростанції, що знаходиться на відстані не більше 50 м від рейкової колії і яка має власний заземлюючий пристрій. В цьому випадку нульовий провід кабелю повинен приєднуватися до рейок.