Тепловий баланс двигуна


Розподіл теплоти, що виділяється при згорянні палива, на окремі складові (корисно використовувану теплоту і різні види теплових втрат) називається зовнішнім тепловим балансом.

Тепловий баланс двигуна визначається експериментально. Значення окремих складових теплового балансу характеризують досконалість використання тепла, дозволяють вибрати і розрахувати систему охолодження, з'ясувати можливість використання теплоти випускних газів і намітити шляхи поліпшення показників роботи двигуна.

Тепловий баланс можна скласти для різних режимів роботи двигуна. У більшості випадків тепловий баланс складають у відносних величинах (у частках чи відсотках), тобто відносять його складові до кількості підводимої теплоти.

Рівняння теплового балансу ДВЗ має наступний вид:

Q=Qe+Qв+Qг+Qм+Qост,

де Q - теплота згоряння витраченого палива;

Qe - теплота, еквівалентна ефективній роботі двигуна;

Qв - теплота, що відводиться від двигуна охолодним середовищем (рідиною чи повітрям);

Qг - теплота, що відводиться випускними газами;

Qм – теплота, що відводиться маслом (оливою);

Qост – член, що враховує втрати теплоти в результаті променистого і конвективного теплообміну нагрітих частин двигуна з навколишнім середовищем.

Виражаючи тепловий баланс у відсотках його рівняння представиться в наступному вигляді:

qe+qв+qг+qм+qост = 100%.

У даному випадку кожен доданок у лівій частині рівняння являє собою кількість теплоти у відсотках стосовно всієї уведеної теплоти Q. Уведену теплоту Q практично визначають за нижчою теплотою згоряння палива. Теплота, що еквівалентна ефективній роботі двигуна за 1 с, дорівнює його ефективної потужності.

Відношення ефективної теплоти до загальної уведеної визначає частку корисно використаної теплоти в двигуні і чисельно дорівнює ефективному ККД hе.

Теплота, яка сприймається від робочого тіла внутрішніми поверхнями циліндра, виділяється в навколишнє середовище за допомогою газоподібної чи рідкої речовини - охолоджувача.

З усієї кількості теплоти, що віддається охолоджувачу, найбільша частина (до 65%) сприймається стінками циліндра під час процесів згоряння і розширення, а інша - протягом випуску. Теплообмін під час стиску незначний. Тепловіддача від газів у стінки росте зі збільшенням тиску наддуву і зменшується при підвищенні ступеня охолодження повітря після компресора. Таким чином, теплота, що відводиться від двигуна охолоджувачем, включає:

а) теплоту, яка передана від газів стінкам циліндра під час стиску, згоряння, розширення і випуску;

б) теплоту, яка еквівалентна роботі тертя поршня в циліндрі;

в) теплоту, що відводиться від газів після випуску з циліндра у випускному каналі голівки й у випускному патрубку.

Кількість теплоти, що відводиться охолодним середовищем, визначають, вимірюючи кількість охолоджувача, що проходить за одиницю часу через систему охолодження двигуна, і температуру охолоджувача при вході в систему і виході з неї:

Qв = Gв(t2 – t1)с,

де Gв - витрата охолоджувача через систему в кг/год;

t2, t1 - температури охолоджувача відповідно на виході з системи охолодження і вході в неї;

с - теплоємність охолоджувача в кДж/(кг×град).

Кількість теплоти, що відводиться маслом, визначають, вимірюючи кількість масла, що проходить за одиницю часу через систему охолодження масла, і температуру масла при вході в систему і виході з неї:

Qм = Gм(t – tм,

де Gм - витрата масла через систему в кг/год;

t, t - температури масла відповідно при виході з системи охолодження масла і вході в неї;

см - теплоємність масла в кДж/(кг×град).

При наявності у випускних газах продуктів неповного згоряння додатково губиться теплота, що не виділилася внаслідок неповноти згоряння палива.

Випускні гази, що виходять із двигуна, мають порівняно високу температуру і несуть значну кількість теплоти Qг. Цю теплоту приблизно визначають як різницю їхньої ентальпії за випускним трубопроводом і ентальпії повітря, що надходить у двигун, тому у величину теплоти, яка мається в розпорядженні, не включають ентальпію повітря. Температуру випускних газів у двигунах без наддуву вимірюють безпосередньо після випускного трубопроводу двигуна, а в комбінованих двигунах - у випускному патрубку газової турбіни.

Залишковий член теплового балансу, який визначається як різниця між підведеною теплотою і сумою визначених складових теплового балансу,

Qост = Q - (Qe+Qв+Qг+Qм).

Залишковий член теплового балансу включає:

1) теплоту, що відповідає роботі тертя, за винятком теплоти, яка віддана охолоджувачу через стінки циліндра чи віднесена оливою і врахована членом балансу QВ; ця теплота відводиться в навколишнє середовище внаслідок конвекції і теплопровідності від зовнішніх поверхонь двигуна;

2) теплоту, що відповідає кінетичній енергії випускних газів;

3) теплоту, що втрачається внаслідок випромінювання зовнішніми поверхнями двигуна і його агрегатів;

4) невраховані втрати теплоти.

У таблиці 10.1 приведені середні значення окремих складових зовнішнього теплового балансу, віднесених до теплоти, яка введена з паливом при роботі двигуна на номінальному режимі.

Таблиця 10.1 – Зовнішній тепловий баланс двигунів різних типів у %

Тип двигунів qe qв qэ qн/сгор qм qост
Карбюраторні поршневі 22-29 29-42   35-45 40-48 20-35 20-35   10-25 10-18 30-55 25-40   25-45 20-40 0-45 0-5   0-5 0-7 3-8 2-4   3-7 4-8 3-8 2-7   2-7 2-5
Дизелі без наддуву Комбіновані: с помірним наддувом с високим наддувом

 

 

Як видно з таблиці 10.1, 70-55% теплоти, яка введена в двигун, складають теплові втрати – в основному, фізична теплота випускних газів і теплота, що відноситься охолоджувачем. Ступінь використання палива збільшується при утилізації теплових утрат (для автотранспортних засобів це система опалення салону, кабіни, обігріву кузова і т.д.). У комбінованих двигунах частка теплоти, що відводиться охолоджувачем, зменшується до 10-18% і зростає кількість теплоти, яка еквівалентна ефективній роботі двигуна. У карбюраторних двигунах теплота, що відводиться з випускними газами через неповноту згоряння, може досягати 45% (див. таблицю 10.1). Таке недогоряння можливе при роботі двигуна зі зменшеним коефіцієнтом надлишку повітря.

Схема внутрішнього теплового балансу ДВЗ приведена на малюнку 10.1, з якого видно, як формуються складові зовнішнього теплового балансу.

 
 

Малюнок 10.1 - Схема теплового балансу двигуна

На схемі позначені:

Qh - нижча теплота згоряння;

Qi - тепло, що еквівалентне індикаторній роботі;

Qe - тепло, що еквівалентне ефективній роботі;

Qoxл – тепло, яке віднесене охолодним агентом;

Qгаз - тепло, віднесене випускними газами за рахунок підвищення ентальпії відпрацьованих газів;

Qп. неп. - тепло, що втрачається від неповноти згоряння;

qoct - залишковий член теплового балансу;

Q1 - тепло, що йде на підігрів свіжого заряду перед циліндром двигуна;

Q2 - тепло, що йде на підігрів свіжого заряду охолодним агентом;

Q3 - тепло, що йде на підігрів свіжого заряду випускними газами;

Q4 - тепло, що віддається газами стінкам циліндра;

Q5 - тепло, віднесене газами через випускний клапан;

Q6 - тепло від тертя поршнів о дзеркало циліндра;

Q7 - тепло, що йде від випускних газів до охолодного агенту;

Q8 - тепло, що утрачається випромінюванням охолодної системи;

Q9 - тепло, що утрачається випромінюванням випускної системи;

Q10 - тепло, що еквівалентне кінетичній енергії випускних газів;

Q11 - тепло, що еквівалентне механічним втратам

 
 

На малюнку 10.2 показана зміна теплового балансу карбюраторного ДВЗ, на малюнку 10.3 - дизеля при роботі за зовнішньою характеристикою.

Малюнок 10.2 Малюнок 10.3

 

Робота двигуна на часткових режимах приводить до зміни зовнішнього теплового балансу і теплових потоків усередині двигуна.

 



Дата добавления: 2021-12-14; просмотров: 319;


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2024 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.013 сек.