Участь фінансових установ у реалізації валютних операцій на спотовому та форвардному ринках

Надання фінансових послуг з купівлі-продажу безготівкових валютних цінностей за дорученням клієнтів забезпечується професійними учасниками валютного ринку шляхом реалізації операцій на спотовому і терміновому ринках. Поставка валютних цінностей на зазначених ринках забезпечується за допомогою касових і термінових валютних угод.

Касові угоди являють собою угоди з негайною поставкою валютних цінностей. Їх сутність полягає в купівлі-продажу валюти на умовах її поставки контрагенту протягом 48 годин з моменту укладення угоди за курсом, що є зафіксованим під час укладення угоди. Касові операції займають домінуючі позиції на валютному ринку. На ці операції прилатає до 90 відсотків обсягу валютних угод.

Залежно від терміну поставки валютних цінностей касові угоди поділяються на такі різновиди:

1. валютні операції на умовах «тод», за якими придбані валютніцінності оплачуються і поставляються в день укладення угоди;

2. валютні операції на умовах "том", які передбачають оплату і поставку валютних цінностей в перший робочий день після дня укладення договору;

3. валютніоперації на умовах "спот", за якими поставку валюти належить здійснити на другий робочий день, що настає, за днем укладення договору.

Серед касових угод базовою валютною угодою вважається угода "спот" Базовим вважається і курс за угодами, що укладені на умовах "спот'. По відношенню до спотового курсу визначається ціна валютних цінностей за іншими угодами.

Реалізація касових операцій забезпечує учасникам валютного ринку можливість негайно одержати валютні цінності для погашення своїх зовнішньоекономічних зобов’язань, уникнути втрат від зміни валютного курсу, оперативно диверсифікувати свої валютні запаси, а банкам - відрегулювати свою валютну позицію.

Протилежними до касових угод є термінові валютні угоди. За терміновою валютною угодою сторони домовляються про поставку обумовленої суми валютних цінностей на умовах «форвард» (не раніше ніж на 3-й робочий день після її укладення) і за курсом, що є зафіксованим в угоді.

Термінові валютні угоди характеризуються такими особливостями.

· існує значний інтервал в часі між моментом укладення і моментом виконання угоди;

· курс валютних цінностей за терміновою угодою фіксується на момент її укладення;

· ціна валютних цінностей за терміновими угодами не співпадає з їх ціною за касовими угодами.

Термінові угоди з іноземною валютою здійснюються в цілях обміну валюти в комерційних цілях, страхування портфельних або прямих інвестицій закордоном від збитків у зв'язку з можливим зниженням курсу валюти та одержання спекулятивного прибутку за рахунок курсової різниці. Ринок термінових валютнихугод є меншим за розміром в порівнянні з ринком касових операцій. Об'єктом купівлі-продажу на цьому ринку є переважно вільно конвертовані валютні цінності.

Курс валютних цінностей за терміновими валютними контрактами складається із курсу валюти на спотовому ринку й надбавок або знижок, обумовлених різницею в банківських процентних ставках у країнах, валюти яких обмінюються за терміновими контрактами

Інструментами термінового валютного ринку є валютні опціонні, ф'ючерсні та форвардні контракти. Базовим активом за такими контрактами виступають валютні цінності та банківські метали. Термінові валютні угоди оформляються стандартизованими документами, що мають юридичну силу протягом певного терміну часу і самі стають об'єктом купівлі - продажу на валютному ринку.

Валютний опціон – це різновид термінових валютних контрактів, за яким один із учасників угоди набуває право купівлі або продажу валютних цінностей за визначеним курсом на обумовлену майбутню дату, а інший у часник за винагороду приймає на себе зобов'язання забезпечити реалізацію цього права. Учасниками опціонної угоди є покупець і виставник опціону. Виставник опціону є фінансовим посередником, який емітує терміновий контракт і за винагороду (опціонну премію) приймає на себе фінансові ризики власника опціону, пов'язані з несприятливою зміною кон'юнктури валютного ринку, за якої реалізація опціонного контракту не відбувається. У випадку сприятливої зміни кон'юнктури ринку власник опціону одержує можливість придбати обумовлену суму валютних цінностей за нижчим курсом ніж той, що складається на ринку, або продати валюту - за більш високим. Валютні опціони широко застосовуються для хеджування фінансових ризиків та одержання спекулятивного доходу.

Валютні ф'ючерсні контракти забезпечують реалізацію термінових операцій, за якими контрагенти зобов'язуються здійснити поставку або придбати валютні цінності у наперед обумовлену майбутню дату за курсом, що визначається у момент укладення угоди. Емітентами ф'ючерсних контрактів є фондові або валютні біржі та торговельно-інформаційні системи. Існують чіткі критерії уніфікації ф'ючерсних контрактів за видом, обсягами, ліквідністю базового активу та строками його поставки.

Форвардні валютні контракти забезпечують реалізацію термінових валютних операцій, за якими відбувається купівля-продаж валютних цінностей між двома суб'єктами ринку з передачею валюти в обумовлений строк і за курсом, визначеним у момент укладення контракту

На міжнародному валютному ринку особливого розвитку одержали похідні від касових і термінових валютних угод - валютні свопи і арбітражні операції. Ці операції також спрямовані на одержання прибутку та хеджування валютного ризику

Валютний своп–це комбінація двох конверсійних операцій з валютами наумовах спот і форвард, що здійснюються одночасно і розраховані на одну і ту ж валюту.

Валютний арбітраж–це комбінація кількох операцій з купівлі -продажу двох чи більшої кількості валют за різними курсами з метою одержання додаткового прибутку. Валютний арбітраж являє собою типову спекулятивну операцію, що розрахована на одержання спекулятивного доходу завдяки різниці в курсах валют або в процентних ставках за різними валютами.

Валютний арбітражподіляється на такі види: часовий. просторовий, простий, складний та процентний.

Часовий арбітраж–цеоперація, що здійснюється з метоюодержання прибутку від різниці валютних курсів у часі.

Просторовий арбітраж має на меті одержання прибутку за рахунок різниці в курсах валют на різних валютних ринках.

Простий валютний арбітраж здійснюється з двома валютами.

Складний валютний арбітраж проводиться з більшою кількістю валют.

Процентний валютний арбітраж:-це операція, що поєднуєв собі конверсійну і депозитну операції з метою одержання прибутку за рахунок різниці в процентних ставках за різними валютами.

Процентний валютний арбітраж може застосовуватись у двох формах: з форвардним покриттям і без покриття. Перший - практично не містить валютного ризику Другий - може забезпечити як прибуток, так і збиток, залежно від напряму зміни валютних курсів до моменту закриття валютного депозиту.

Реалізація арбітражних операцій на валютному ринку забезпечується шляхом надання посередниками торговельних, конверсійних та депозитних послуг .

Питання для самоконтролю

1. Види професійних учасників валютного ринку.

2. Ліцензування діяльності професійних учасників валютного ринку.

3. Види діяльності уповноважених фінансових установ.

4. Умови відкриття пунктів обміну валют.

5. Суть валютних операцій та їх види.

6. Поточні торговельні операції та їх суть.

7. Види поточних неторговельних операцій.

8. Особливості реалізації валютно-обмінних операцій.

9. Види фінансових послуг, що реалізуються на валютному ринку України.

10. Особливості реалізації касових валютних операцій

11. Валютні операції на терміновому ринку.

12. Валютний арбітраж, його суть та види.

Завдання до самостійної роботи

1.Теми доповідей та завдань для самостійної роботи

1. Законодавче регулювання діяльності на валютному ринку України.

2. Діяльність НБУ на валютному ринку України.

3. Особливості діяльності уповноважених банків в Україні.

4. Практика діяльності небанківських фінансових установ на валютному ринку України.

5. Особливості застосування касових та термінових операцій на валютному ринку України.

6. Валютний арбітраж та механізм його застосування.

7. Механізми мінімізації ризиків на валютному ринку.

Тестові завдання

2.1. Професійними учасниками валютного ринку в Україні є:

а) уповноважені банки;

б) уповноважені небанківські фінансові установи;

в) Національний банк України;

г) всі відповіді є вірними.

2.2. Для здійснення діяльності на валютному ринку України небанківська фінансова установа повинна одержати:

а) генеральну ліцензію НБУ на проведення операцій з валютними цінностями;

б) індивідуальні ліцензії НБУ на проведення операцій з валютними цінностями;

в) дозволи НБУ на здійснення валютних операцій;

г) всі відповіді є вірними.

2.3. До поточних торговельних операцій належать:

а) купівля-продаж дорожніх чеків за готівку:

б) кредитні операції банків;

в) розрахунки між суб'єктами господарювання - резидентами і суб'єктами господарювання - нерезидентами за поставленими товарами;

г) переказ валютних цінностей за кордон.

2.4. Валютно-обмінними операціями в Україні вважаються:

а) придбання валютних цінностей за дорученням клієнта на міжбанківському валютному ринку;

б) придбання валютних цінностей за дорученням клієнта на міжна­родному валютному ринку;

в) упівля-продаж дорожніх чеків за готівкову валюту;

г) всі відповіді є вірними.

2.5. Касові валютні угоди передбачають проведення розрахунків за валютними цінностями:

а) в обмежений термін часу;

б) негайно після укладення угоди;

в) протягом 2-х робочих днів без врахування дня укладення угоди;

г) не пізніше ніж на 5 робочий день після дня укладення угоди.

2.6. До касових валютних угод належать:

а) опціонна угода;

б) угода СПОТ;

в) угода СВОП;

г) ф'ючерсна угода.

2.7. Валютний арбітраж являє собою:

а) купівлю (продаж) іноземної валюти з метою розміщення заощаджень;

б) купівлю (продаж) валюти з метою одержання доходу;

в) купівлю (продаж) валюти з подальшим здійсненням контр-угоди для одержання курсового прибутку;

г) упівлю валюти з метою виконання зобов'язань перед нерезидентами.

2.8. Простий валютний арбітраж - це арбітраж, що здійснюється з:

а) однією валютою;

б) двома валютами;

в) трьома валютами;

г) більшою кількістю валют.