Прокатка в чистовій кліті

Метою прокатки в чистовій кліті є одержання потрібної товщи

ни листа у межах поля допусків, мінімальних подовжній і поперечній

різнотовщинності і високій планшетності. Рівень механічних властиво-

стей металу також значно залежить режиму прокатки у чистовій кліті.

При прокатці в початкових пропусках в чистовій кліті обтиски обмежуються звичайно міцністю валків і іноді потужністю приводних двигунів, а в завершальних пропусках встановлюються з умов отримання листів з високою площинною і мінімальною поперечною різнотовщинністю. Для зниження поперечної різнотовщинності і поліпшення площинності листів обтиски в чистовій кліті по ходу прокатки зменшуються і в завершальних пропусках звичайно не перевищують 5-10 %. При цьому в деяких випадках останній пропуск є пропрасовуючим.

Залежно від товщини розкатів, що поступають в чистову кліть, вони мають температуру в діапазоні 980-1080⁰С. Зниження температури при прокатці істотним чином залежить від товщини листів, і якщо вона не перевищує 16-20 мм, то це зниження йде досить інтенсивно. Оптимальна температура кінця прокатки для вуглецевих і низьколегованих сталей складає 780-920⁰С [1,2], оскільки при цьому забезпечується отри

мання дрібнозернистої структури і високих механічних властивостей.

Повітряна окалина, що утворилася при прокатці в чистовій кліті, вилучається за допомогою установок гідросбиву. Зниженню окалиноутворення при прокатці сприяє вживання технологічного мастила, яке обумовлює пористу структуру окалини і зменшує силу зчеплення окалини з металом.

Коефіцієнт витяжки у чистовій кліті дорівнює:

.

Умовна довжина розкату (приведена до прямокутної форми з урахуванням торцевої обрізі):

Сумарний обтиск у чистовій кліті: . Попереднє розподілення обтисків по проходах здійсняється за принципом поступового їх зменшення. Звичайно в чистовій кліті робиться 5-9 проходів. Число проходів бажано бути непарним, щоб після останнього розкат можна було відправити на обробку. Режими обтисків зводяться до таблиці. Приклади - у табл. 3.5, 3.6.

Таблиця 3.5 – Режим обтисків листа 12×2500×6000мм у

чистовій кліті ТЛС 2800 по подовжній схемі

Таблиця 3.6 – Режим обтисків листа 12×2500×6000мм у

чистовій кліті ТЛС 2800 по поперечній схемі

Перевірити правильність розрахунків можна по довжині розкату після останнього проходу: вона повинна перевищувати теоретичну довжину розкату, що дорівнює довжині листа, помноженої на кратність розкрою.

У таблицях Д.1÷Д.10 наведено приклади режимів обтисків у чистових клітях ТЛС 2800 і 2250. Ці дані можна використовувати тільки як перше наближення, оскільки остаточний режим обтисків встановлюється після розрахунку енергосилових параметрів прокатки.