Будова теодоліта Т – 30

Теодоліт, його будова. Вимірювання горизонтальних кутів. Нитковий віддалемір.

Стандарти теодолітів.

Питанням метрологічного забезпечення теодолітів присвячені наступні НТД: ГОСТ 13424—68 «Теодоліти. Методи визначення погрішностей діаметром горизонтального круга», ГОСТ 15114—78 «Телескопічні системи. Візуальний метод визначення межі дозволу», РТМ 68—4—78 «Організація і порядок проведення випробувань виробів приладобудування в системі ГУГК». До 1984 р. діяв ГОСТ 20063—74 «Теодоліти. Методи випробувань і перевірки теодолітів», який замінений галузевим стандартом. В цілому ряді НТД знайшли віддзеркалення організаційно-методичні питання стандартизації і атестації якості приладової продукції.

Згідно з ГОСТ 10529 – 70 виготовляються тільки оптичні теодоліти. Вони характеризуються малими габаритами, малою масою, скляними кругами, циліндричними вісями з кулькопідшипниками, добрим зберіганням геометричних умов і великою точністю відліків по горизонтальному та вертикальному кругу.

Оптичні теодоліти підрозділяються на високоточні, точні та технічні. Високоточні Т-05 потрібні для спостереження в триангуляції 1-го класу; Т-1 – 2-го класу; точні Т-2 – для 3-4-го класу і Т-5 – для спостереження в триангуляції 1-го і 2-го розрядів.

Цифра, яка стоїть після літери Т, означає середньоквадратичну помилку при вимірюванні кутів в секундах при виконанні одного прийому. Але ця середньоквадратична помилка не є реальною точністю кутових вимірювань. Вона вираховується по вірогіднішим помилкам, які отримані в результаті вимірювання кута 12 прийомами в лабораторних умовах, тобто без впливу навколишнього середовища.Таким чином, ці помилки характеризують порівнювальну точність приладу, а також добру роботу та взаємодію окремих його частин.

Будова теодолітів.

Теодоліт – це геодезичний інструмент для визначення напрямків і вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів при геодезичних роботах, топографічних зйомках, в будівництві тощо.

Теодоліти розрізняють по точності, по призначенню, матеріалу виготовлення кругів, конструктивним особливостям і по іншим ознакам.

По матеріалу виготовлення кругів розрізняють теодоліти з металевими лімбами та зі скляними лімбами – оптичні теодоліти.

По конструкції теодоліти поділяють на повторювальні (лімб і алідада мають незалежне і сумісне обертання) і прості (лімб може обертатися, але сумісно з алідадою обертання не має).

Теодоліт, який має вертикальний круг, вбудований прилад для вимірювання відстаней (далекомір) і бусоль називають теодолітом – тахеометром.Усі технічні теодоліти є тахеометрами.

По точності вимірювання кутів теодоліти бувають: високоточні–Т-05, Т-1; точні – Т-2, Т-5, 2Т5К; технічні – Т-15; Т-30; ТОМ; 2Т30П

Будова теодоліта Т – 30

1 – основа; 2 – виправний гвинт циліндричного рівня; 3,4 – закріпний і навідний гвинти алідади; 5 – циліндричний рівень; 6 – навідний гвинт зорової труби; 7 – кремальєра; 8 – закріпний гвинт зорової труби; 9 – вертикальний круг; 10 – окуляр зорової труби, над яким розташований приціл; 11 – окуляр відлікового мікроскопа; 12 – остов; 13 – підставка; 14 – закріпний гвинт лімба; 15 – підйомний гвинт (3шт.)

Лімб – круг з градусами , або градусними поділками . його площина ,являє собою плоскість горизонтальних проекцій ,при роботі встановлюють горизонтально.

Рівень – це прилад, по якому слідкують за горизонтальністю плоскості лімба під час роботи.

Оптична зорова труба – необхідна для візування – наведення на предмети.

Алідада – лінійка у теодолітів, один з діаметрів круга , який розташований і обертається над лімбом. Алідада скріплена з оптичною трубою, що дозволяє визначити на лімбі напрямок труби, наведеної на предмет.

Верньєр, мікрометр або шкаловий мікроскоп – відлікові пристрої теодоліта.

Підставка та підйомні гвинти – необхідні для утримання теодоліта на штативі і приведення плоскості лімба в горизонтальне положення.

Висок металевий на шнурі , або оптичний – служить для встановлення центру алідади та лімба на відвісній лінії, яка проходить через вершину виміряного кута, тобто центрування приладу .

Нитяний далекомір

В теодолітах для визначення відстаней без використання мірної стрічки є спеціальний пристрій – далекомір.

Він складається з 2-х горизонтальних ниток, які нанесені на склі сітки ниток зорової труби.

Для вимірювання відстаней за допомогою нитяного далекоміра треба зорову трубу за допомогою навідного гвинта навести на рейку з сантиметровими поділками так, щоб верхня нитка попала на початок відліку дециметрового значення. Рахують число поділок і відстань вираховують за формулою:

L = Cn

де: C – коефіцієнт далекоміра = 100

n – відлік по рейці

Рис. 1. Визначення відстані по нитковому далекоміру:

Н₁ = 1550мм, Н₂ = 1550мм, (N₂ - N₁)x100 = 125x100 = 12.5 м.

Відносна помилка вимірювання відстані нитяним далекоміром складає 1/300.