Класифікація методів управління

В радянському суспільстві всезагальними методами впливу на поведінку людей були два: переконання та примусу2.Перший з них–основний, притаманний всім, без винятку, аспектам організаційної діяльності органів управління. Разом з тим, в необхідних випадках управлінські органи застосовують і метод примусу.

Окрім цих двох методів, учені називають ще цілий ряд інших. Так, Ю. Козлов і М. Онищук поділяють методи управління на адміністративні та економічні; А. Луньов на адміністративні, моральні, економічні; Г. Атаманчук на адміністративні, морально-ідеологічні, соціально-політичні, економічні; О.Козлова, І.Кузнєцов розрізняють економічні, організаційно-розпорядчі і соціально-психологічні методи. Є й інші підходи, за якими виділяють методи: одноосібні, колегіальні, колективні, комбіновані.

Усі перелічені класифікації мають на меті розмежувати й згрупувати засоби, прийоми, способи впливу на свідомість і поведінку людей в процесі державного управління.

Виходячи із запропонованого підходу, управлінські методи можна систематизувати таким чином:

а) за функціональним змістомметоди розглядають з позицій відображення вимог законів управління, специфіки державно-управлінських відносин, принципів управління, закономірностей, у розкритті яких реалізується метод. За цим підходом можна визначити такі групи методів: адміністративні (організаційно-розпорядчі), економічні, правові, соціально-психологічні (мал. 1);

б) за спрямованістю впливуметоди розглядаються залежно від джерела керівного впливу та за об’єктом управління. Розрізняють гри групи методів: орієнтовані на загальнодержавний рівень; різноманітні структури (галузі, регіони, установи, організації тощо); окремих працівників;

в) за організаційними формами методи управління реалізуються у різних видах: тип впливу (акт, норма); спосіб здійснення впливу (одноособовий, колективний, колегіальний); часова характеристика впливу (разові та періодичні, тактичні та стратегічні, довготермінові та короткотермінові); особливості впливу (виправляти результати або запобігати їм, активно втручатися чи вичікувати);

г) за характером управлінського впливу методи бувають прямої чи непрямої дії. До першої групи належать методи правового регулювання, публічного адміністрування, що передбачають досягнення конкретного результату. Непрямий вплив (демократизація, оптимізація управління, оподаткування тощо) передбачає створення сукупності умов для досягнення кінцевих результатів.

Крім того, у державному управлінні за критерієм „механізм впливу на людину, її свідомість і поведінку” виокремлюють такі методи: позитивні (стимулювання) та негативні (примус). При цьому слід зазначити, що сучасна філософія державного управління в основу впливу на людей покладає не примус, а позитивні регулятори, побудовані на врахуванні психологічних особливостей людини.

Зазначимо, що такий класифікаційний підхід не виключає використання систематизації методів державного управління за іншими ознаками. При класифікації методів управління велика увага приділяється їх правовим аспектам – усі методи повинні відповідати чинному законодавству.