Охорона надр та геологічного довкілля

Протягом багатьох століть у природі встановлювалися геохімічна та біохімічна рівноваги. Це створило передумови для розвитку органічного світу. З розвитком людського суспільства й посиленням техногенної діяльності людини ці рівноваги стали поступово порушуватися. Спочатку техногенну діяльність людини можна було порівняти з природними процесами, але потім вона набагато перевершила їх. Це призвело до небажаних наслідків: виснаження надр, забруднення ґрунтів, вод і повітря, зникнення багатьох видів рослин та тварин і т. ін. Особливо великий вплив на геологічне довкілля здійснюють техногенні катастрофи, найбільша з яких у XX ст. сталася в Україні – на Чорнобильській атомній електростанції.

Для відтворення порушеного природного балансу необхідно розв’язати важливі проблеми, пов’язані з охороною навколишнього середовища. Останнє є комплексом заходів, спрямованих на збереження та відновлення довкілля, і включає охорону атмосферного повітря, підземних та поверхневих вод, земель, флори й фауни, геологічного середовища.

Мета охорони навколишнього середовища – протидіяти негативним змінам у ньому, які мали місце у минулому, відбуваються тепер або мають бути. Актуальність цієї проблеми, що перетворилася у глобальну, пов’язана зі зростаючим антропогенним впливом. Це зумовлено демографічним вибухом, урбанізацією, розвитком гірничих розроблень і комунікацій, забрудненням навколишнього середовища відходами, надмірним навантаженням на орні землі, ліси, водойми, земні надра включно з літосферою та підземною гідросферою.

Охорона надр – комплекс заходів, що вживаються з метою їх комплексного використання, повного вилучення з них корисних копалин і максимально можливого доцільного зменшення втрат при їх розробленні. У результаті гірничої діяльності в світі порушено не менше ніж 15 – 20 млн. га земель, з них 50% площі використано під різні гірничі виробки, 38% – під відвали пустої породи або відходи збагачення, 3% – займають ділянки осідань, провалів й інших порушень поверхні, пов’язаних з підземним розробленням корисних копалин.

Об’єм відвалів порід і виробничих відходів становить понад 2000 км³. Для отримання мінеральної сировини та палива людство вимушене використовувати дедалі глибші шари земної кори. Видобувні гірничі роботи супроводжуються штучним водозниженням. Тільки при видобутку вугілля з шахт і розрізів відкачується близько 15 км³ води на рік. Скидання стічних вод веде до забруднення поверхневих водних об’єктів різними солями, нафтопродуктами і важкими металами.

Зсуви гірських порід на територіях, що розробляються, осідання поверхні, розсіювання породи з відвалів негативно впливають на стан земельних ресурсів. Значні надходження забруднюючих речовин у геологічне довкілля відбуваються в зонах комунікацій і транспортних вузлів (90 т пилу на 1 км залізничного полотна на рік). При експлуатації нафтопроводів та продуктопроводів найбільшої шкоди геологічному середовищу завдають аварійні витоки нафти.

Проблема виснаження водних ресурсів викликана зростанням споживання води промисловістю, сільським і комунальним господарством, з одного боку, і забрудненням водних джерел, водоносних горизонтів і комплексів – з іншого. Щорічно людством використовується в середньому до 6000 км³ води, з них у сільському господарстві близько 3400, промисловості – 2200, на комунально-побутові потреби – 400 км³. Забруднення багатьох підземних водних об’єктів (особливо в країнах Європи та Північної Америки) й вод Світового океану досягло небезпечного рівня. Щорічно у водну систему планети потрапляє (млн. т): 0,2 – 0,5 отрутохімікатів; 0,1 – хлорорганічних пестицидів; 5 – 11 – нафти та інших вуглеводнів; 10 – хімічних добрив; 6 – фосфорних сполук; 0,004 – ртуті; 0,2 – свинцю; 0,0005 – кадмію; 0,36 – міді; 0,44 – марганцю; 0,37 – цинку і т. ін. У Північній Атлантиці нафтова плівка займає 2 – 3% площі. Дуже забруднені нафтою – Північне і Карибське моря, Персидська затока, а також прилеглі до Африки й Північної Америки ділянки, де здійснюється її перевезення танкерним флотом.

Одним із найголовніших наслідків утручання у геологічне середовище є погіршення стану земельних ресурсів. За історичний час, унаслідок впливу прискореної ерозії, дефляції й інших негативних процесів, людство втратило майже 2 млрд. га продуктивних земель. Процеси утворення пустель відбуваються на площі у 4,5 млрд. га, на якій проживає близько 1 млрд. людей. Пустелі, через зникнення лісів зі швидкістю 6 – 20 млн. га на рік, інтенсивно розвиваються у багатьох районах Америки, Африки, Азії, Австралії.

Тому важливою для людства є проблема охорони геологічного середовища – верхньої частини літосфери, яка розглядається як багатокомпонентна динамічна система, що перебуває під впливом інженерно-господарської діяльності людей і, у свою чергу, повною мірою визначає цю діяльність.

Найголовніший компонент геологічного середовища – гірські породи, що містять на рівні з твердими мінеральними та органічними складовими гази і підземні води.

При розробці родовищ частина корисних копалин залишається у надрах, а частина потрапляє у навколишнє середовище, забруднюючи його. Так, при розробленні нафтових родовищ більше від половини нафти залишається в надрах, а супутній газ спалюється у факелах.

Тому важливим завданням нафтогазовидобування є комплексне розроблення родовищ з вилученням із продуктивних пластів нафти, газу та конденсату.

Для повнішого вилучення вуглеводнів широко застосовуються різні технології інтенсифікації видобутку (гідророзрив пластів; кислотна обробка продуктивних товщ; закачування у нафтовий пласт природного газу та ін.).

Головними завданнями нафтогазової промисловості є: комплексне вилучення і використання нафтового й природного газу, супутнє вилучення конденсату, сірки, гелію та інших компонентів.

Одним з найважливіших завдань експлуатації родовищ твердих корисних копалин є повне відпрацювання покладів і комплексність вилучення руд корисних компонентів.

До компетенції охорони надр належить і запобігання забудові районів розвіданих родовищ. Відомо багато прикладів, коли в межах контура розвіданих заляжів відбувалося будівництво промислових та житлових об’єктів, що виключало з промислових запасів значну частину родовища.

Оскільки охорона надр у загальному контексті охорони природи є комплексом заходів, що вживаються з метою найповнішого (комплексного) вилучення з надр корисних копалин за мінімальної шкоди геологічному середовищу, основні вимоги українського законодавства полягають у такому:

1) забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

2) додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;

3) раціональне вилучення й використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

4) охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на промислову цінність родовищ і ускладнюють їх розроблення;

5) запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та різноманітних речовин і матеріалів, підземному захороненню промислових стоків й інших відходів виробництва;

6) додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Рідкісні геологічні, мінералогічні та палеонтологічні об’єкти, а також інші ділянки надр, що становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошеними в установленому законодавством порядку об’єктами природно-заповідного фонду.

У разі виявлення таких об’єктів, користувачі надр, згідно з українським законодавством, зобов’язані призупинити роботи на відповідній ділянці й повідомити про це державні органи (Державний технічний нагляд, екологічна інспекція, місцева влада тощо).

Контрольні питання

1. Внаслідок чого відбувається техногенна руйнація літосфери?

2. До чого призводить переробка мінеральної сировини, розміщення розкритих порід і промислових відходів?

3. Як утворюються і на які види поділяються антропогенні відклади?

4. Що вивчає техногенна геологія?

5. Які родовища корисних копалин називають техногенними?

6. Що означає термін «ноосфера»?

7. Що називають гідромінеральною сировиною?

8. Яка мета охорони навколишнього середовища?

9. Комплекс яких заходів включає в себе охорона надр?

10. Що є причиною виснаження водних ресурсів?

11. Чому вода є основним життєзабезпечуючим компонентом на Землі?

12. У чому полягає проблема охорони геологічного середовища?

13. Які основні вимоги чинного законодавства України до охорони надр?

14. Які ділянки надр вважаються об’єктами природно-заповідного фонду

15. У чому полягає проблема охорони геологічного середовища?

ЛІТЕРАТУРА

1. Горбачев А. М. Общая геология. – М.: Высшая школа, 1981. – 351 с.

2. Геологический словарь (в двух томах). – М.: Недра, 1973. – Т. 1. – 486 с, Т. 2. – 456 с.

3. Гірничий енциклопедичний словник / За редакцією В.С. Білець- кого. – Донецьк: Східний видавничий дім. – Т. 1, 2001. – 512 с., Т.2, 2002. – 632 с.; Т.3, 2004. – 752 с.

4. Соловьев В.О. Геология и нефтегазоносность Украины // В.О. Соловьев, И.И. Борисовец, А.Н. Васильев, С.Д. Павлов, В.Г. Суярко, В.А. Терещенко, И.М. Фык, В.Г. Щербина: учебное и справочное пособие. – Х.: Курсор, 2007. – 294 с.

5. Горная энциклопедия (в 6 томах). – М.: – Советская энциклопедия, 1986.

6. Колодій В.В., Колодій І.В., Маєвський Б.Й. Нафтогазова гідрогеологія: підручник для ВНЗ. – Івано-Франківськ: Факел, 2009. – 184 с.

7. Мала гірнича енциклопедія (у трьох томах) / За редакцією В.С. Білецького. – Донецьк: Донбас. – Т1, 2004 – 640 с.; Т.2, 2007. – 652 с.

8. Павлинов В.Н., Кизельватер Д.С., Лин Н.Г. Основы геологии. – М.: Недра, 1991. – 270 с.

9. Перельман А.И. Геохимия: учебное пособие для геолог. спец. ун-тов. – М.: Высшая школа, 1979. – 423 с., ил.

10. Світлицький В.М., Стельмах О.Р., Світлицька І.В. Геологічні основи та теорія пошуків і розвідки нафти і газу: навчальний посібник для вузів. – К.: Інтерпрес ЛТД, 2010. – 390 с.

11. Суярко В.Г. Гідрогеохімія (геохімія підземних вод): навч. посіб. / В.Г. Суярко, К.О. Безрук. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010. – 112 с.

12. Яремійчук Р.С., Возний В.Р. Основи гірничого виробництва. – К.: Укр. книга, 2000. – 360 с.