Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності

Безмежність потреб має кілька форм прояву. По-перше, потреби постійно відтворюються (наприклад, потреба в їжі); по-друге – розвиток суспільства і виробництва призводить до появи все нових і нових потреб; по-третє – процес удосконалення структури потреб є безмежним.

Таким чином, дослідження змін в системі потреб в цілому вказує на їх безмежність і підпорядкованість дії закону зростання потреб. Але якщо розглядати потребу в конкретному споживчому блазі, то в процесі його споживання, по мірі задоволення в кожен певний момент, потреба насичується. Тому, кожна додаткова одиниця цього споживчого блага приносить людині менше задоволення, отже, має меншу додаткову (граничну) корисність, ніж попередня. Це означає дію закону спадної граничної корисності, якому підпорядковується процес насичення конкретної потреби в кожен певний момент часу. Дія цього закону визначає поведінку споживача.

Аналіз поведінки споживача, взаємодії потреб і попиту здійснили представники маржиналізму. Найвидатнішими представниками цієї наукової теорії, що зародилась у другій половині XIX ст. і мала великий вплив на розвиток економічної науки, були К. Менгер, Ф .Візер, Є.Бем-Баверк, А.Маршалл, В.Парето, Д.Хікс.

Суть теорії споживацької поведінки, яку розробили маржиналісти, полягає в наступному:

1. В умовах стабільної економіки кожна людина прагне максимально задовольнити особисті потреби, тобто поводити себе раціонально.

2. Попит на благо, що задовольнить ту чи іншу потребу, залежить від суб’єктивної оцінки покупця щодо його корисності. Ця оцінка впливатиме на розподіл доходу між різними споживчими благами.

3. Для визначення суб’єктивних оцінок використовується принцип спадної граничної корисності споживчого блага, тобто суб’єктивна оцінка блага формується на рівні його граничної корисності.

Правило, за яким можна оптимізувати задоволення потреб, полягає в такому розподілі грошового доходу споживача, при якому остання грошова одиниця, витрачена на придбання кожного виду продукту, приносила б однакову додаткову (граничну) корисність, або

Гранична корисність продукту А = Гранична корисність продукту Б

Ціна продукту А Ціна продукту Б

Проілюструємо дію цього правила за допомогою таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Динаміка граничної корисності платоспроможних потреб

Споживач з обмеженим доходом (5 гр. од.) купує в магазині масло та батон. Кожна додаткова пачка масла та батон мають для нього меншу граничну корисність, ніж попередні, виходячи з його доходу. Тому він придбає першу пачку масла, потім другу пачку масла і батон, що мають однакову граничну корисність із розрахунку на 1 грошову одиницю. При цьому він витратив весь свій дохід і оптимізував добробут згідно з доходом.

Виведення закону спадної граничної корисності має велике значення для аналізу поведінки споживача на ринку, зокрема дозволяє передбачити момент насичення ринку певним споживчим благом і дати прогноз на переключення попиту на інші споживчі блага.

В розвинутих країнах економічна і соціальна політика здійснюються з урахуванням зростаючих потреб суспільства. Так, суспільні потреби є основними при розробці структурно-інвестиційної політики. Промислове виробництво розвинутих країн орієнтується на широку індивідуалізацію потреб, враховує перспективні потреби. Таким чином, в умовах сучасного ринкового господарства потреба є і вихідним пунктом, і кінцевою метою виробництва.

Сучасна структура економіки України значною мірою орієнтована на низькі платоспроможні потреби більшості населення. Це є наслідком виробництва в умовах адміністративно-командної системи, коли розвиток багатьох видів потреб був обмеженим та гальмувався. Це, в свою чергу, стримувало розвиток виробництва, темпи економічного зростання, знецінювало працю і обмежувало можливості для нагромадження національного багатства.