Статистичне зведення та статистичні таблиці
Другою стадією статистичного дослідження є статистичне зведення і групування, оскільки після збору даних, ми повинні їх звести, згрупувати для обробки.
§ Зведення – це комплекс послідовних операцій по узагальненню конкретних поодиноких факторів, які утворюють сукупність, для виявлення типових рис і закономірностей, що належать досліджуваному явищу в цілому.
- Зведення може бути просте і складне.
Просте зведення – це простий підрахунок підсумків первинних статистичних даних.
Складне зведення передбачає групування, види групувальної ознаки, встановлення меж групування, підрахунок групових і узагальнюючих підсумків, а також викладення результатів зведення у вигляді таблиць чи графіків.
Тобто, зареєстровані у процесі масового статистичного спостереження значення ознак відбивають увесь діапазон об’єктивно існуючої в сукупності варіації. У розмаїтті поодиноких відомостей губиться загальне, у неістотному і випадковому — закономірне. Перехід від одиничного до загального відбувається завдяки зведенню.
Суть статистичного зведення полягає в тому, що матеріали спостереження класифікують та агрегують. Елементи сукупності за певними ознаками об’єднують у групи, класи, типи, а інформацію про них агрегують як у межах груп, так і в цілому по сукупності. Основне завдання зведення — виявити типові риси та закономірності масових явищ чи процесів.
Зведення є основою подальшого аналізу статистичної інформації. За зведеними даними обчислюють узагальнюючі показники, виконують порівняльний аналіз, а також аналіз причин групових відмінностей, вивчають взаємозв’язки між ознаками.
Складові статистичного зведення такі:
1) розробка програми систематизації та групування даних;
2) обґрунтування системи показників для характеристики груп і сукупності в цілому;
3) проектування макетів таблиць, в яких подаються результати зведення;
4) визначення технологічних схем обробки інформації, програмного забезпечення;
5) підготовка даних до обробки на комп’ютері, формування автоматизованих банків даних;
6) безпосереднє зведення, узагальнення, розрахунок показників.
Програма систематизації та групування даних передбачає вибір групувальних ознак і правил формування груп. Розробка програми, як і обґрунтування системи показників, залежить від мети дослідження, суті явища, яке вивчається, особливостей сукупності, ступеня варіації групувальних ознак.
Найчастіше всі зведення і групування оформлюються у вигляді статистичних таблиць.
§ Статистична таблиця – це форма найбільш раціонального, наочного і систематизованого викладу числових результатів зведення і обробки статистичних матеріалів
Статистичну таблицю можна порівняти з реченням: вона складається з підмета і присудка.
§ Підметом статистичної таблиці називається статистична сукупність або ї частина, яка характеризується числовими показниками.
§ Присудком називається та частина, що вміщає показники, що характеризують досліджувану сукупність та її частини (тобто підмет)
Статистична таблиця має три заголовки: один зовнішній і два внутрішніх:
| |||||||
Присудок Підмет | Кількість | Питома вага | Інші ознаки | ||||
5,0 – 7,5 | |||||||
7,5 – 10,0 | |||||||
10,0 – 12,5 | |||||||
12,5 – 15,0 | |||||||
|
При оформленні курсової слід пам'ятати, що при поданні таблиць в правому кутку пишемо: "Таблиця …(номер)…", по центру – заголовок таблиці. Посилання на таблицю в тексті позначається словом "табл." + номер таблиці. При існуванні великої кількості розділів, при формуванні номеру таблиці вказуємо номер таблиці, потім через крапку – номер розділу, напр. "Таблиця 1.1"
Таблиці можуть бути простими, груповими і комбінаційними.
Простими називаються такі таблиці, в підметі яких міститься перелік об'єктів, адміністративних і територіальних одиниць або ряд періодів, дат, охарактеризованих числовими показниками. Прості таблиці є найбільш поширеними.
Групові таблиці – це таблиці, підмет яких містить одиниці досліджуваного об'єкту, згрупованих за певною суттєвою ознакою.
Комбінаційні таблиці – це таблиці, в яких підмет побудований за двома і більше ознаками.
Приклад комбінаційної таблиці.
Групування банків України за величиною статутного фонду на 1 березня 1999 року. | ||||||
Розмір статутного фонду | Прибутковість ативів | Кількість | Питома вага | Інші ознаки | ||
5,0 – 7,5 | 1,5 – 2,0 2,0 – 2,5 2,5 – 3,0 | |||||
Разом | ||||||
7,5 – 10,0 | 1,5 – 2,0 2,0 – 2,5 2,5 – 3,0 | |||||
Разом | ||||||
В цілому по сукупності |
Правила складання таблиць:
1) Таблиця повинна бути компактною і мати тільки ті вихідні дані, які безпосередньо відображають досліджуване явище.
2) Заголовок таблиці, назви граф і строчок повинні бути зрозумілими, чіткими, лаконічними і закінченими.
3) В графах допускаються скорочення тільки при необхідності.
4) Таблиця повинна бути замкнута і мати підсумкову строку. Ця підсумкова строка може знаходитись на початку таблиці.
5) Показники, що характеризують один одного, повинні міститися поруч.
6) Графи нумерують арабськими цифрами, підмет – латинськими літерами.
7) Якщо явище повністю відсутнє, то в клітинки, де має бути його кількісне значення ставиться тире. Якщо дослідник не може знайти відомості про певне явище, то в клітинку ставиться три крапки, або "н.в." – немає відомостей. Якщо дана клітинка не заповнюється, то в неї ставиться хрестик чи зірочка.
За видами групування таблиці можуть бути типологічні, структурні і аналітичні (див. лекцію щодо видів групування).
Отже, результати статистичного зведення подаються у формі статистичних таблиць, макети яких розроблюються разом з програмою обробки даних.
Макет статистичної таблиці — це комбінація горизонтальних рядків і вертикальних граф, на перетині яких утворюються клітинки. Ліві бічні та верхні клітинки призначені для словесних заголовків — переліку складових сукупності та системи показників, решта — для числових даних. Основний зміст таблиці розкриває її назва (рис. 3.1).
Таблиця 3
Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 3187;