Оцінка збитків від наслідків НС природного і техногенного походження

3.1. Оцінка збитків від наслідків НС природного і техногенного походження

Усі збитки від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру поділяються на види залежно від завданої фактичної шкоди. Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як сума основних локальних збитків:

З = Н_р +М_р +М_п + Р_с/г + М_тв + Р_л/г + Р_р/г + Р_рек + А_ф + В_ф + З_ф+ Р_{пзф ,} (8)

де Н_р – збитки від втрати життя та здоров'я населення;

М_р – збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції;

М_п – збитки від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва;

Р_с/г – збитки від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь;

М_тв– збитки від втрат тваринництва;

Р_л/г – збитки від втрати деревини та інших лісових ресурсів;

Р_р/г– збитки рибного господарства;

Р_рек – збитки від знищення або погіршення якості рекреаційних зон;

А_ф – збитки від забруднення атмосферного повітря;

В_ф – збитки від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря;

З_ф – збитки від забруднення земель несільськогосподарського призначення;

Р_пзф – збитки, заподіяні природно-заповідному фонду.

Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС – державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впливу.

Види збитків за типами та масштабами НС наведені у табл. 10 (прямим шрифтом виділено збитки, які необхідно обов'язково розраховувати, курсивом - збитки, що додатково мають місце у деяких окремих випадках).

Таблиця 10.

Основні види збитків, характерних для різних типів НС

3.2. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення

Розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення визначається за такою формулою:

Н_р = Σ В_трр + Σ В_дп + Σ В_втг (9)

де Σ В_трр - втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва:

Σ В_трр = М_л∙N + М_т∙N + М_і∙N + М_з∙N (10)

М_л - втрати від легкого нещасного випадку;

М_т - втрати від тяжкого нещасного випадку;

М_і - втрати від отримання людиною інвалідності;

М_з - втрати від загибелі людини;

N - кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.

Σ В_дп - витрати на виплату допомоги на поховання:

Σ В_дп = 12 ∙ М_дп ∙ N_з (11)

М_дп - 1,4* тис. гривень/людину - допомога на поховання (за даними органів соціального забезпечення); N_з - кількість загиблих;

Σ В_втг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника:

Σ В_втг = 12 ∙ М_втг ∙ (18-В_д)(12)

12 - кількість місяців у році;

М_втг - 0,734* тис. гривень - розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття - 18 років (за даними органів соціального забезпечення);

В_д - вік дитини.

Таблиця 11

Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва

* Примітка. Втрати, зазначені у пунктах 1-3 цієї таблиці, розраховуються для громадян, які в період отримання травми були працевлаштовані. Для непрацевлаштованих громадян віком до 60 років розраховуються лише втрати, зазначені у пункті 4. Збитки від загибелі працюючого не повинні бути менше ніж його п'ятирічний заробіток, тобто сума втрат від загибелі дорослої людини може бути більшою, ніж зазначена у таблиці.

Номінальні розміри видатків затверджуються з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів.

3.3. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження

основних фондів, знищення майна та продукції

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції розраховуються за формулою (13):

М_р = Ф_в + Ф_г + П_р + С_н + С_нпром + М_дг, (13)

де Ф_в- збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення складаються із збитків від повного або часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, корпусів, техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого призначення;

Ф_г - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення (житла, комунікацій, споруд та будівель допоміжного призначення тощо) - розраховуються виходячи із залишкової балансової вартості зруйнованих об'єктів;

П_р - збитки від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції (розраховуються виходячи з її собівартості або за цінами придбання з урахуванням індексації);

С_н - збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції - розраховуються виходячи з витрат відповідних підприємств та організацій на їх придбання або із середніх значень оптових цін на сировину, матеріали, напівфабрикати на момент виникнення втрат;

С_нпром - збитки від втрат проміжної продукції підприємств розраховуються виходячи з її собівартості;

М_дг - збитки від втрат майна громадян та організацій - розраховуються для організацій виходячи з його залишкової балансової вартості, а для громадян - виходячи із середньої ринкової ціни відповідного майна на момент його втрати, що оцінюється експертним шляхом,

Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (М_п).

Для їх визначення повинна бути проведена експертиза. В цьому разі експертне оцінювання може здійснюватися на основі середньорічних обсягів виробництва, коли термін вимушеного припинення виробництва в цілому чи окремих циклів порівнюється із середніми значеннями нормального функціонування за аналогічний період (у разі сезонних робіт - за відповідний сезонний період). Збитком у цьому разі буде розмір неотриманого прибутку від реалізації продукції за узгодженими цінами базового періоду. Якщо виробництво здійснювалося частково, збитком стане прибуток, що розраховується від вартості невиробленої продукції.

Розрахунок інших збитків з формули (8) поданий у додатках.

Додатки

Прогнозувати оцінку пошкоджень інженерних мереж і комуні­кацій населеного пункту можна за допомогою ступенів руйнування населеного пункту, площі забудови та протяжності комунікацій, на­ведених у табл. 12.

Таблиця 12

Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань населеного пункту

Структура аварій і відключень на інженерних мережах і комуні­каціях населеного пункту із загальної кількості береться така: водозабезпечення — 16 %, каналізація — 23, електропостачання — 21, газопостачання — 27, теплопостачання — 13 %.

Оцінка інженерних мереж і комунікацій промислових підприємств компактної забудови визначається залежно від ступенів руйнуван­ня і протяжності комунікацій на км² площі об'єкта (табл. 13).

Таблиця 13.

Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань об'єкта (підприємства)

Всі аварії і відключення інженерних мереж і комунікацій бе­руться за 100 %, а структура така: водозабезпечення – 20 %, каналі­зація – 20, електропостачання – 20, газопостачання – 25, теплопо­стачання – 15%.

Тривалість проведення невідкладних робіт одного виду (Т) у го­динах визначається за формулою

Т = B₁ ·B₂ ·W : П, (14)

де В₁ – коефіцієнт, що враховує умови роботи на загазованій, задимленій території та за інших несприятливих факторів, який при­ймається за 1,4–2,0; В₂ – коефіцієнт, що враховує роботу в нічний час, дорівнює 1,3–1,4; W – імовірний обсяг роботи, який визна­чається розрахунком або за таблицями; П – продуктивність фор­мування при виконанні конкретного виду роботи, що визначається розрахунком або за таблицям.

Розрахунок збитків від вилучення або порушення

сільськогосподарських угідь

Проводиться на базі нормативних показників збитків для різних видів сільськогоспо-дарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим:

Р_с/г = Р_с/г1 + Р_с/г2 (15)

деР_с/г1 - збитки від вилучення сільськогосподарських угідь з користування:

Р_с/г1 = Н ∙ П (16)

Р_с/г2 - збитки від порушення сільськогосподарських угідь розраховуються на базі коефіцієнта зниження продуктивності:

Р_с/г2 = (1-k) ∙ Н ∙ П (17)

де Н - норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру заподіяної шкоди, який умовно відповідає вартісному виміру унеможливлення використання продуктивності землі) для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим (табл. 14); П- площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, у гектарах; k- коефіцієнт зниження продуктивності угіддя.

Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів

Проводиться для груп лісів з урахуванням коефіцієнта продуктивності лісів за типами лісорослинних умов за формулою:

Р_л/г = Р_л/г1 + Р_л/г2 + Р_л/г3 (18)

деР_л/г1 - збитки від знищення лісу та вилучення земельних ділянок лісового фонду для цілей, не пов'язаних з веденням лісового господарства, тис. гривень:

Р_л/г1 = Н ∙ К ∙ П (19)

Р_л/г2 - збитки від пошкодження лісів, які розраховуються на базі коефіцієнта зниження продуктивності угідь, тис. гривень:

Р_л/г2 = (1-k) ∙ Н ∙ П(20)

Р_л/г3збитки від переведення лісів у менш цінну групу:

Р_л/г3 = (Н₂-Н₁) ∙ К ∙ П (21)

Н - норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру заподіяної шкоди, яка умовно відповідає вартісному виміру втрат внаслідок неможливості господарського використання лісів чи іншої корисності, пов'язаний з природними властивостями деревини та іншої лісової продукції) для груп лісів по областях та Автономній Республіці Крим (табл.14); К - коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісогосподарських умов областей та Автономної Республіки Крим; П - площа лісової ділянки, що вилучається або знищується, у гектарах; k - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя. Н₂ та Н₁ - нормативи збитків відповідно для груп, до яких угіддя відносилися до та після шкідливого впливу НС (табл. 14).

Таблиця 14

Нормативи збитків для різних видів сільськогосподарських угідь

та для груп лісових угідь областей та Автономної Республіки Крим

(тис. гривень/гектар)

Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон

Наслідки НС завдають збитків рекреаційним зонам та їх природним ресурсам.

До природних ресурсів рекреаційних зон належать ділянки суші та водного простору, призначені для організованого масового відпочинку і туризму, на яких розташовані санаторії, будинки та бази відпочинку, пансіонати, мотелі, кемпінги, дитячі та молодіжні табори, інші установи, що використовуються для туризму, лікування і відпочинку.

До ресурсів антропогенного походження належать об'єкти культурної спадщини, класифікація яких за типами і видами визначається Законом України "Про охорону культурної спадщини".

Негативний вплив наслідків НС на стан рекреаційних зон призводить до економічного ефекту від їх експлуатації. Рівень збитків від наслідків НС залежить від ступеня негативних змін у рекреаційних зонах та необхідного терміну для їх відновлення.

Збитки від наслідків НС оцінюються на основі визначення втрат природних ресурсів та ресурсів антропогенного походження. Збитки залежать від обсягів витрат на відновлення первісного стану рекреаційних зон.

Для розрахунку збитків рекреаційних зон внаслідок НС визначається прибуток, що отримується підприємством за відповідний розрахунковий період. Визначається кількість відпочиваючих на об'єкті рекреаційної зони протягом місяця після НС, а також за цей же термін протягом відповідного календарного місяця в середньому за останні три роки (за даними фінансової звітної документації установи). Витрати на відновлення рекреаційних зон визначаються шляхом експертного оцінювання.

Розрахунок збитків від наслідків НС для одного об'єкта рекреаційної зони провадиться за формулою:

Р_рек = Т ∙ П (22)

де Т - термін, необхідний для відновлення рекреаційної зони;

П - прибуток у цілому від діяльності установи за одиницю розрахункового терміну на одному об'єкті рекреаційної зони.

Загальні збитки Р_рек від наслідків НС у рекреаційному центрі, що включає декілька об'єктів та використовує певний обсяг природних ресурсів і ресурсів антропогенного походження рекреаційної зони, розраховуються виходячи із суми збитків рекреаційної зони:

Р_рек = З_р + (Р_п + Р_с) (23)

де З_р - збитки об'єкта рекреаційної зони внаслідок НС;

i - кількість об'єктів рекреаційної зони;

Р_п - витрати на відновлення ресурсів природного походження;

Р_с - витрати на відновлення ресурсів антропогенного походження.

Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря

Розрахунок збитків від викидів забруднюючих речовин у повітря проводиться на основі показника базової ставки компенсації збитків за викид 1 тонни умовної забруднюючої речовини з урахуванням обсягу фактичного забруднення, відносної небезпечності забруднюючих речовин та регулюючих коефіцієнтів.

А_ф = М_i ∙ П_i ∙ А_i ∙ К_т ∙ Кзi (24)

де М_i - маса i-ої забруднюючої речовини, що була викинута в повітря внаслідок НС, тонн. Розраховується експертним шляхом;

П_i - базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати за одну тонну умовної забруднюючої речовини, гривень/тонну;

А_i - безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини (розраховується у порядку, визначеному Мінекоресурсів):

А_i = 1 / ГДК_i (25)

ГДКi - середньодобова гранично допустима концентрація (ГДК) або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) i-ої забруднюючої речовини, мг/м³. У чисельнику вводиться коефіцієнт 10 для речовин з ГДК понад одиницю. Для речовин, в яких відсутня величина середньодобової гранично допустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі. Показник відносної небезпечності А_i береться таким, що дорівнює 500 для речовин, в яких відсутні величини ГДК і ОБРВ.

К_т - коефіцієнт урахування територіальних соціально-екологічних особливостей: К_т = К_нас ∙ К_ф

де К_нас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту (табл. 15.).

Таблиця 15.

К_ф - коефіцієнт, що враховує господарське значення населеного пункту (табл.16.).

Таблиця 16.

К_зi = q / ГДК_i (26)

де q - середньорічна концентрація забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, міліграм/куб. метр.

У разі коли в населеному пункті вимір концентрації забруднюючої речовини не проводиться, а також коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта К_зі береться таким, що дорівнює 1.

Література

1. Адаменко О. Екологічна геологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів екологічних, геологічних, географічних спеціальностей. / О. Адаменко, Г. Рудько. – Київ: Манускрипт, 1998. – 348 c.

2. Васійчук В.О. Основи цивільного захисту: навч. посіб. / В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, С.І. Качан, С.М. Мохняк. – Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2010. – 384 с.

3. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т.1. Техногенна та природна небезпека./ За заг. ред. В.В. Могильченка. – К.: КІМ, 2007. – 636 с.

4. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 175 (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi)

5. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні (http://www.mns.gov.ua/content/nasdopov2010.html).

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.: Знання, 2010. – 487 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник: Вид. 2-ге, – К.: Центр начальної літератури, 2006.- 438 с.

8. Методика оценки инженерной обстановки при гидродинамической аварии.- ГОЧС НГТУ

(http://www1.nntu.nnov.ru/RUS/otd_sl/gochs/posobiya/posob7/posob7glava1_2_1.htm)