Противибуховий та протипожежний захист ОГ, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж.
Пожежі і вибухи призводять до значних матеріальних втрат, часто викликають тяжкі травми, а іноді і смерть людей. Тому в усіх розвинутих країнах існує система державних заходів боротьби з вогнем, яка здійснюється на стадії проектування, будівництва і експлуатації будівель і споруд. При розробці генеральних планів промислових підприємств поряд із забезпеченням найбільш сприятливих умов для виробничого процесу на підприємстві, раціонального використання земельних ділянок і найбільшої ефективності капіталовкладень необхідно:
– витримати безпечні відстані від промислових підприємств до житлових і громадських будівель;
– витримати розриви між будівлями і спорудами, які передбачені протипожежними нормами;
– об'єднати в окремі комплекси (зони) споріднені за функціональним призначенням або ознакою пожежної небезпеки виробничі будівлі і споруди;
– розташувати будівлі з урахуванням рельєфу місцевості і напрямку вітрів;
– забезпечити територію підприємства дорогами і необхідною кількістю в’їздів.
Розробляючи генеральні плани населених пунктів, поряд із створенням сприятливих умов для праці і побуту людей, необхідно передбачити:
– забезпечення санітарних і протипожежних розривів від промислових підприємств і великих складів;
– дотримання мінімально допустимих відстаней між житловими і громадськими будівлями;
– забезпечення проїздів і під'їздів для пожежних автомобілів до будівель і споруд, до водосховищ та гідрантів;
– розміщувати депо, виходячи з умов своєчасного прибуття пожежних частин для гасіння пожеж до всіх будівель і споруду місті.
Додатки
Таблиця 1.
Коефіцієнт Кф горючих речовин
Вид палива | Бензин | Гас | Дизельне паливо | Мазут | Нафта |
Кф·10-4 | 6,57 | 4,57 | 5,05 | 2,02 | 2,25 |
Таблиця 2.
Уражаюча дія теплових імпульсів
Ступінь опіку людини | Тепловий імпульс кДж/м2 | Матеріал | Тепловий імпульс спалахування, кДж/м2 |
Легкий Середній Тяжкий Смертельний | 80-100 100-400 400-600 Понад 600 | Дошки темні, гума Стружка, папір Брезент Дерево сухе Крони дерев Покрівля (руберойд) Деревно-стружкова плита | 250-400 330-500 420-500 500-670 500-750 580-810 150-200 |
Таблиця 3.
Вагова швидкість вигоряння W (кг/м2хв)
паперу | 0,48 |
карболіту | 2,0 |
каучуку | 0,8 |
полістиролу | 0,45 |
оргскла | 0,96 |
гуми | 0,67 |
текстоліту | 0,4 |
бензину | 2,9 |
ацетону | 2,83 |
гасу | 2,9 |
нафти | 2,2 |
кіноплівки | |
толю | 0,24 |
деревини соснової | 0,9 |
Рис.1. Зонування території при вибуху ГПС.
Рис. 2. Взаємозалежність критерія щільності теплового потоку і відстані при пожежі.
Рис.3 Залежність радіуса зовнішньої межі зони дії надлишкового тиску від кількості вибухонебезпечної газоповітряної суміші.
Таблиця 4
Характеристика ступенів руйнувань ударною хвилею елементів промислового об’єкта
Елементи об’єкта | Руйнування | ||
слабкі | середні | сильні | |
Виробничі, адміністра-тивні та житлові будови | Руйнування найменш міцних конструкцій будинків, споруд і агрегатів: заповнень дверних і віконних прорізів, зрив покрівлі; основне устаткування ушкоджене незначно. Відбудовні роботи зводяться до середнього відбудовного ремонту. | Руйнування покрівлі, перегородок, а також частини устаткування, ушкодження підйомно-транспортних механізмів. Відновлення можливе при капітальному відбудовному ремонті з використанням збережених основних конструкцій і устаткування. | Значні деформації несучих конструкцій, руйнування більшої частини перекриттів, стін і устаткування. Відновлення елемента можливе, але власне, кажучи, зводиться до нового будівництва з використанням деяких збережених конструкцій і устаткування. |
Промислове обладнання | Ушкодження шестірень і передавальних механізмів, обривши маховиків і важелів управління. Розрив приводних ременів. Відновлення можливе без повного розбирання, із заміною ушкоджених частин. | Ушкодження й деформація основних деталей, ушкодження електропроводки, приладів автоматики. Використання устаткування можливо після капітального ремонту. | Зсув із фундаментів, деформація станин, тріщини в деталях, вигин валів і осей, ушкодження електропроводки. Ремонт і відновлення, як правило, недоцільні. |
Газгольдери, резервуари і ємності для нафтопроду-ктів, зріджених газів і хімічних продуктів | Невеликі вм'ятини на оболонці, деформація трубопроводів, ушкодження запірної арматури. Використання можливе після середнього (поточного) ремонту і заміни ушкоджених деталей. | Зсув на опорах, деформація оболонок, трубопроводів, ушкодження запірної арматури. Використання можливе після капітального ремонту. | Зрив з опор, перекидання, руйнування й деформація оболонок, обриви трубопроводів і запірної арматури. Використання й відновлення неможливе. |
Технологічні та комунальні споруди й мережі | Часткове ушкодження стиків труб, контрольно-вимірювальної апаратури, верхньої частини стінок оглядових колодязів. При відновленні міняються ушкоджені елементи. | Розрив і деформація труб в окремих місцях, ушкодження стиків, фільтрів, відстійників, баків, вихід із ладу контрольно-вимірювальних приладів. Руйнування і сильна деформація резервуарів вище рівня рідини. При відновленні виконується капітальний ремонт із заміною ушкоджених елементів. | Руйнування й деформація більшої частини труб, ушкодження відстійників, насосного й іншого устаткування. Ушкодження запірної арматури. Відновлення неможливе. |
Рухомий поїзд, автотранс-порт, інженерна техніка, підйомно-транспортні механізми, кранове обладнання | Часткове руйнування і деформація обшивання й даху, ушкодження стекол кабін, фар і приладів. Потрібно поточний (середній) ремонт. | Руйнування кузовів, критих вагонів, ушкодження кабін (кузовів), відривання дверей і ушкодження зовнішнього устаткування, розрив трубопроводів систем живлення, охолодження й змащення. Використання можливе після ремонту із заміною ушкоджених вузлів. | Перекидання, відривання окремих частин, загальна деформація рами, руйнування кабіни (кузова, вантажної платформи), відривання й пошкодження радіаторів, крил, підніжок, зовнішнього устаткування двигуна. Використання неможливе, потрібно капітальний ремонт у заводських умовах. |
Примітка: при повних руйнуваннях в будовах і спорудах повністю зруйновані всі основні несучі конструкції і перекриття, трубопроводи й кабелі розірвані, опори зруйновані, обладнання деформоване, відновлення елементів неможливе.
Рис. 4. Схема зон вибуху газоповітряної суміші
Таблиця 5
Дія ударної хвилі на людину
Величина надлишкового тиску, кПа | Види травм | Характер ураження |
>100 | Украй важкі | Одержувані травми дуже часто приводять до смертельного результату |
60 – 100 | Важкі | Сильна контузія всього організму, ушкодження внутрішніх органів і мозку, важкі переломи кінцівок. Можливі смертельні випадки. |
40 – 60 | Середньої важкості | Серйозні контузії, ушкодження органів слуху, кровотеча з носа й вух, сильні вивихи і переломи кінцівок. |
20 - 40 | Легкі | Легка загальна контузія організму, тимчасове ушкодження слуху, забиті місця й вивихи кінцівок. |
Таблиця 6.
Ступені руйнування елементів ОГД при різних надлишкових тисках ударної хвилі, кПа
Елементи ОГД | Руйнування | |||
слабке | середнє | сильне | повне | |
I. Виробничі адміністративні та житлові будови | ||||
1. бетонні та залізобетонні будови і будови антисейсмічної конструкції | 25-80 | 80-120 | 150-200 | |
2. будови з легким металевим каркасом та безкаркасної конструкції | 10-20 | 20-30 | 30-50 | 50-70 |
3. промислові будови з металевим каркасом та бетонним заповненням | 10-20 | 20-30 | 30-40 | 40-50 |
4. промислові будови з металевим каркасом та суцільним заповненням стін та даху | 10-20 | 20-30 | 30-40 | 40-50 |
5. багатоповерхові залізнобетонні будови з великою площею засклення | 8-20 | 20-40 | 40-90 | 90-100 |
6. будови зі складного залізобетону | 10-20 | 20-30 | - | 30-60 |
7. одноповерхові будови з металевим каркасом і стіновим заповненням з листового металу | 5-7 | 7-10 | 10-15 | |
8. будови фідерної або трансформаторної підстанції з цегли або блоків | 10-20 | 20-40 | 40-60 | 60-80 |
9. складські цегляні будови | 10-20 | 20-30 | 30-40 | 40-50 |
10 адміністративні багатоповерхові будови з металевим або залізобетонним каркасом | 20-30 | 30-40 | 40-50 | 50-60 |
11. цегляні малоповерхові будинки (один-два поверхи) | 8-15 | 15-25 | 25-35 | 35-40 |
II. Деякі види обладнання | ||||
1. верстати важкі | 25-40 | 40-60 | 60-70 | - |
2. верстати середні | 15-25 | 25-35 | 35-45 | - |
3. верстати легкі | 6-12 | - | 15-25 | - |
4. крани і кранове обладнання | 20-30 | 30-50 | 50-70 | |
5. підйомно- транспортне обладнання | 50-60 | 60-80 | ||
6. стрічкові конвеєри в галереї на залізобе–тонній естакаді | 5-6 | 6-10 | 10-20 | 20-40 |
7. електродвигуни, потужністю до 2 кВт, відкриті | 20-40 | 40-50 | - | 50-80 |
8. те ж саме, герметичні | 30-50 | 50-70 | - | 80-100 |
9. електродвигуни, потужністю від 2 до 10 кВт, відкриті | 30-50 | 50-70 | - | 80-90 |
— те ж саме, герметичні | 40-60 | 60-75 | - | 75-100 |
10. електродвигуни, потужністю 10 кВт і більше, відкриті | 50-60 | 60-80 | - | 80-120 |
11. те ж саме, герметичні | 60-70 | 70-80 | - | 80-120 |
12. трансформатори від 100 до 1000 кВт | 20-30 | 30-50 | 50-60 | |
13. трансформатори блочні | 30-40 | 50-60 | - | - |
14. генератори на кВт | 30-40 | 50-60 | - | - |
15. відкритий розподільчий пристрій | 15-25 | 25-35 | - | - |
16. контрольно-вимірювальна апаратура | 5-10 | 10-20 | 20-30 | |
17. магнітні запускачі | 20-30 | 30-40 | 40-60 | - |
18. стелажі | 10-25 | 25-35 | 35-50 | 50-70 |
III. Комунально-енергетичні будови і мережі | ||||
1. газгольдери та наземні резервуари для хімічних речовин | 15-20 | 20-30 | 30-40 | |
2. підземні металеві та залізобетонні резервуари | 20-50 | 50-100 | 100-200 | |
3. частково заглиблені резервуари | 40-50 | 50-80 | 80-100 | |
4. наземні металеві резервуари та ємності | 30-40 | 40-70 | 70-90 | |
5. відкрито розміщене обладнання артезіанських свердловин | 70-110 | 110-130 | 130-170 | |
6. водонапірні башти | 10-20 | 20-40 | 40-60 | |
7. котельні регуляторні станції та інші будови і цегляні будинки металеві вишки суцільної конструкції | 7-13 | 13-25 | 2-35 | 35-45 |
8. металеві вишки суцільної конструкції | 20-30 | 30-50 | 50-70 | |
9. трансформаторні підстанції закритого типу | 30-40 | 40-60 | 60-70 | 70-80 |
10. теплові електростанції | 10-15 | 15-20 | 20-25 | 25-40 |
11. кабельні підземні лінії | 200-300 | 300-600 | 600-1000 | |
12. кабельні наземні лінії | 10-30 | 30-50 | 50-60 | |
13. повітряні лінії високої напруги | 25-30 | 30-50 | 50-70 | |
14. повітряні лінії низької напруги | 20-60 | 60-100 | 100-160 | |
15.повітряні лінії низької напруги на дерев’яних дерев’яних опорах | 20-40 | 40-60 | 60-100 | |
16. силові лінії електрифікованих залізниць | 30-50 | 50-70 | 70-120 | |
17. підземні стальні трубопроводи на зварці діаметром до 350 мм | 600-1000 | 1000-1500 | 1500-2000 | |
18. те ж саме, діаметром понад 350 мм | 200-350 | 350-600 | 600-1000 | |
19. підземні чавунні та керамічні трубопроводи на розтрубах, асбоцементні на муфтах | 200-600 | 600-1000 | 1000-2000 | |
IV. Захисні споруди | ||||
1. сховища, які стоять окремо, розраховані на надлишковий тиск ударної хвилі 500 кПа | 500-600 | 600-700 | 700-900 | |
2. вбудовані сховища, що стоять окремо, розраховані на надлишковий тиск ударної хвилі 300 кПа | 300-400 | 400-500 | 550-650 | |
3. те ж саме, розраховані на 200 кПа | 200-300 | 300-370 | 370-450 | |
4. те ж саме, розраховані на 100 кПа | 100-140 | 140-180 | 180-220 | |
5. те ж саме, розраховані на 50 кПа | 50-70 | 70-90 | 90-110 | |
6. протирадіаційні укриття (ПРУ), розраховані на 30 кПа | 30-40 | 40-60 | 60-90 | |
7. підвали без підсилення несучих конструкцій | 20-30 | 30-60 | 60-80 | |
V. Засоби транспорту, будівельна техніка, мости, загати, аеродроми | ||||
1. вантажні автомобілі і автоцистерни | 20-30 | 30-55 | 55-65 | 90-130 |
2. легкові автомобілі | 10-20 | 20-30 | 30-55 | |
3. автобуси і спецавтомашини з кузовами автобусного типу | 15-20 | 20-45 | 45-55 | 60-80 |
4. шосейні дороги з асфальтовим та бетонним покриттям | 120-300 | 300-1000 | 1000-2000 | 2000-4000 |
5. залізничні колії | 100-150 | 150-200 | 200-300 | 300-500 |
6. металеві мости з довжиною прольоту 30-40 м | 50-100 | 100-150 | 150-200 | 200-300 |
7. мости залізничні з прольотом 20 м | 50-60 | 60-110 | 110-130 | 200-300 |
8. дерев’яні мости | 40-60 | 60-110 | 110-130 | 200-250 |
Таблиця 7.
Значення коефіцієнту h, залежно від швидкості і температури повітряного потоку над поверхнею випаровування
Швидкість повітряного потоку у приміщенні, м/с | Значення коефіцієнта h при температурі повітря, oC | ||||
10 | 15 | 20 | 30 | 35 | |
1.0 | 1.0 | 1.0 | 1.0 | 1.0 | |
0.1 | 3.0 | 2.6 | 2.4 | 1.8 | 1.6 |
0.2 | 4.6 | 3.8 | 3.5 | 2.4 | 2.3 |
0.5 | 6.6 | 5.7 | 5.4 | 3.6 | 3.2 |
1.0 | 10.0 | 8.7 | 7.7 | 5.6 | 4.6 |
Література:
1. Гончарук В.Є., Качан С.І., Орел С.М., Пуцило В.І., «Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях». Навчальний посібник, Львів 2004р., Видавництво НУ «Львівська політехніка».
2. Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. « Основи цивільного захисту» Навч. посібник, Львів, 2010р., В-во Львівської політехніки.
3. Г.П.Демиденко и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник.Вища школа. – Киев, 1989.
Тема 8.
Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 1675;