ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ОБЛАСТЕЙ БАЙКАЛЬСЬКОЇ СКЛАДЧАСТОСТІ

До древніх платформ примикають консолідовані області з більш гетерогенним фундаментом. У його складі беруть участь складчасті і метаморфізовані геосинклінальні відклади верхнього протерозою поряд з переробленими брилами більш древнього фундаменту, що спочатку входило, мабуть, до складу фундаменту сусідніх платформ: Східноєвропейської, Сибірської, Африкано-Аравійської, Австралійської та Південноамериканської. Такими областями є Тімано-Печорська плита, Байкальська та Східносаянська гірськоскладчасті області, Єнісейський кряж, складчаста система Аделаїда на півдні Австралії та Патагонська платформа в Південній Америці.

Тімано-Печорська плита

Тімано-Печорська плита розташована між північно-східним краєм Східноєвропейської платформи й Уралом.

Геологічна будова.

Фундамент плити виступає в окремих кульмінаціях Тіманського кряжу, а також на півострові Канін. Він складений складчастими міогеосинклінальними утвореннями верхнього докембрію - середнім і верхнім рифеєм і вендом. Аналогічні породи, а також граніти, пов'язані з епохою байкальської складчастості, розкриваються і на схід аж до вала Печорської гряди. Дислоковані доордовицькі, мабуть, верхньорифейські породи, досягнуті недавно бурінням і на півдні Великоземельської тундри. Для більш древнього масиву може залишатися місце лише під чохлом у північно-східній частині Печорської синеклізи. Аналогічний, тобто байкальський (в основному) фундамент підстилає і шельф Печорського моря, між півостровом Канін і Новою Землею (її південним островом), але в центральній і північній частинах Баренцового моря вік фундаменту ще не визначений.

Печорська синекліза знаходиться на крайньому північному сході платформи і безпосередньо примикає до гірськоскладчастих споруд Уралу. На північному заході вона обмежена Тіманською грядою, разом з якою утворює Тімано-Печорську область рифейської складчастості (рис. 4.1).

Осадовий чохол в межах Печорської синеклізи складений палеозойськими і мезо-кайнозойськими відкладами, товщина яких перевищує 6 км. В будові синеклізи беруть участь лінійно витягнуті в північно-західному напрямку позитивні структурні елементи, розділені западинами. Ці тектонічні елементи розмежовані великими розломами, які визначають блокову горстоподібну будову піднять. Виділяють Печоро-Кожвинський, Колвінський мегавали, горсти Хоседа і Сорокіна та ін. Найбільш великим позитивним елементом синеклізи є Печоро-Кожвинський мегавал. Від прилеглих западин він відділяється системою кулісоподібно розташованих розломів (рис. 4.2).

Рисунок 4.1 - Схема тектонічної будови Тімано-Печорської області

Рисунок 4.2 – Геологічний профіль через північну частину Тімано-Печорської плити

Комплекси порід: 1 – карбонатний, 2 – теригенний, 3 – фундамент; 4 – рифові споруди; 5 – регіональні неузгодження; 6 – розривні порушення

Мегавали і гряди синеклізи розділені великими западинами. В складі западин виділяють ряд піднять і тектонічних східців, які ускладнені локальними підняттями, витягнутими переважно в північно-східному напрямку згідно простягання розломів фундаменту.

Корисні копалини.

У Печорській синеклізі знаходяться родовища нафти, газу, горючих сланців і кам’яного вугілля. На Тіманському кряжі родовища бокситів.